Рішення № 37092248, 04.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25685/13 04.02.14

За позовомКомунального підприємства «Київський інститут земельних відносин»До Служби автомобільних доріг у Київській області Простягнення 52 804, 68 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Пляшечник В.Г. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача борг у сумі 45 953, 24 грн. та пеню у розмірі 6 851, 44 грн. відповідно до Договору від 12.09.2012р. № 962/694-12.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від

25.07.2013р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.01.2014р. місцезнаходження Служби автомобільних доріг у Київській області: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, б.11-А.

Водночас, ухвала суду від 30.12.2013р. направлена на адресу відповідача - Служби автомобільних доріг у Київській області: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, б.11-А. Дана ухвала суду від 30.12.2013р. була повернута суду поштою з зазначенням: „поштове відправлення вручено уповноваженому Василенко " .

Тому повернення ухвали господарського суду від 30.12.2013р. з зазначенням: „поштове відправлення вручено уповноваженому Василенко" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між комунальним підприємством „Київський інститут земельних відносин" (Позивачем) та Службою автомобільних доріг у Київської області (Відповідачем), укладено договір від 02 вересня 2012 року № 962/694-12, згідно з яким Відповідач замовив, а Позивач взяв на себе зобов'язання за оплату виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва автомобільної дороги від вулиці Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі м. Київ) до житлового масиву Романівна (м. Ірпінь) у Святошинському районі м. Києва (далі-Технічна документація), а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у сумі 45953,24 грн.

Наявність бюджетного фінансування Відповідач підтвердив графіком фінансування робіт.

Судом встановлено, що Позивач своєчасно виконав свої зобов'язання, про що свідчить Акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.12.2012 року, де зазначено, що робота виконана в повному обсязі, згідно з технічним завданням, оформлена в належному порядку та задовольняє умовам Договору.

У відповідності до пункту 2.2 Договору розрахунок за виконані роботи відповідач проводить у 10-ти денний строк, після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Як свідчить Акт здачі-приймання виконаних робіт, роботи Відповідачем прийняті 27.12.2012 року, але до цього часу кошти у сумі 45953,24 грн. Позивачу не сплачено.

Актом звірки заборгованості станом на 01.01.2013р. Відповідачем підтверджена заборгованість у сумі 45953,24 грн.

Згідно з п. 1 ст. 837 ЦУ України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3 ст. 847 ЦК України встановлено, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пункт 1 ст. 853 ЦК України встановлює, що Замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно зі ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. За результатом виконаних робіт зауважень з боку Відповідача не надходило.

Матеріали справи свідчать, що Позивач виконав замовлені Відповідачем роботи якісно, у встановлений Договором строк і тому Відповідач зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт.

Однак, Відповідач покладеного на нього обов'язку за договором підряду не виконав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача оплату за виконані роботи такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Матеріалами справи підтверджується факт виконаних проектно-вишукувальних робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва автомобільної дороги.

У відповідності до пункту 2.2 Договору розрахунок за виконані роботи відповідач проводить у 10-ти денний строк, після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Акт здачі-приймання виконаних робіт підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача 27.12.2012 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2 Договору відповідач повинен був сплатити плату за виконані роботи не пізніше 10 числа після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто не пізніше 06.01.2013р..

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати за виконані роботи належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по сплаті за виконані проектно-вишукувальні роботи склала 45 953, 24 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором від 12.09.2012р. №962/694-12 у сумі 45 953, 24 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 6 851,44грн. задовольняється судом частково з наступного.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Законом та цим Договором.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що за несвоєчасний розрахунок Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотки за кожний день прострочення від загальної вартості договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Але, при дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки в частині визначеного Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» періоду, за який він просить стягнути пеню.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Так, згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку суду з Відповідача підлягає стягненню пені у розмірі 3 419грн.42 коп. за період з 07.01.2013 по 08.07.2013р. 183 дні.

(За період з 07.01.2013р. по 09.06.2013р. облікова ставка НБУ 7,5%

45 953,24грн. х 15% х 154дні:100% : 365= 2908,27грн.;

За період з 10.06.20132р. по 08.07.2013р. облікова ставка НБУ 7,0%

45 953,24грн. х 14 х 29дні:100%:365= 511,15грн.;).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 45 953, 24 грн. та 3 419грн.42 коп. пені.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 45 953, 24 грн. та 3 419грн.42 коп. пені підлягають задоволенню, в решті частині пені суд відмовляє з підстав вище наведених.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково/

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-а; Код: 26345736) на користь Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; Код: 32348604) борг в розмірі 45 953, 24 грн., 3 419грн.42 коп. пені та судовий збір в розмірі 1 709,07грн.

В решті частині вимоги про стягнення пені - відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.02.2014р.

Суддя І.І.Борисенко