Постанова № 37091878, 06.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 рокусправа № 2а/0470/13773/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі №2а/0470/13773/12 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Техноснаб» про застосування арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 13 листопада 2012 року звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Техноснаб», згідно якого просить прийняти рішення про накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банку АКБ «Новий» приватного підприємства «Техноснаб» (код ЄДРПОУ 32513727) з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 18409,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у нього на обліку, як платник податків перебуває відповідач, який на даний час має заборгованість перед бюджетом в сумі 18409,53 грн. Однак у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем будь-яких належних доказів в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджують наявність існування хоча б однієї з обставин, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Посилається на те, що підставою для звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача стала обставина, передбачена пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, а саме відсутність майна платника податків, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу. Таким чином, вказана норма є нормою прямої дії та жодним чином не передбачає застосування порядку, передбаченого статтею 94 ПК України, в частині прийняття рішення про адміністративний арешт майна платника податків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 3).

Відповідно до довідки розрахунків з бюджетом, яка міститься в матеріалах справи, станом на 12.11.2012 року, заборгованість відповідача становить 18409,53 грн. (а.с. 24).

Відповідно до листа Дніпропетровського МБТІ від 07.05.12р. №6210, право власності на нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано; згідно з листом від 26.07.2012 №1582-02-11 інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за відповідачем відсутня (а.с.16,17,20).

Згідно з довідкою з центрального серверу баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 13.04.2012р., за відповідачем автотранспортні засоби, на правах приватної власності в числі зареєстрованих, не значаться (а.с.21,22).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Наявні лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах (а.с. 23), що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Наявність підстав для застосування арешту коштів відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом не доведено суду необхідність застосування арешту коштів на рахунках ПП «Техноснаб», як виняткового способу забезпечення виконання останнім податкових зобов'язань.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового борг.

Отже, податковий орган наділений правом звернутися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, за наявністю певних умов, перелік яких є вичерпним, а саме у разі відсутності у платника податків, який має податковий борг, майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що обставини відсутності у відповідача, який має податковий борг в сумі 18409,53 грн., майна підтверджуються листами Дніпропетровського МБТІ від 07.05.12р. №6210, Інспекції державного технічного нагляду від 26.07.2012 №1582-02-11, довідкою УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 13.04.2012 року, вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування арешту коштів відповідача, що знаходяться у банку.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що реалізація права податкового органу на звернення до суду з вимогами про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, може здійснюватися лише в день прийняття податковим органом відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку, що передбачено п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року № 1398, оскільки вказаний порядок розроблений відповідно до статті 94 розділу II Податкового кодексу України, визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків, та застосування арешту коштів на рахунку платника податків саме під час його здійснення. Між тим, в даному випадку процедура адміністративного арешту майна платника податків не здійснюється у зв'язку з відсутністю майна у відповідача.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо необхідності наявності рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду з вимогами про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, є помилковим та таким, що не відповідає нормам матеріального права, що тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нового судового рішення.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі №2а/0470/13773/12 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.

Застосувати арешт коштів та інших цінностей приватного підприємства «Техноснаб» (код ЄДРПОУ 32513727), що знаходяться в установах банку АКБ «Новий» з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 18409,53 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 6 лютого 2013 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко