Ухвала суду № 37091814, 16.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" січня 2014 р.справа № 804/11070/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/11070/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0001342210 про донарахування податку на додану вартість у сумі 434526,78 грн., де 289684,52 грн. - основний платіж, 144842,26 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0001352210 про донарахування податку на прибуток у сумі 9505,23 грн., де 6336,82 грн. - основний платіж, 3168,41 - штрафні (фінансові) санкції. Позов, зокрема, обґрунтований відсутністю правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, під час проведення перевірки ДПІ не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, що б могло бути підставою для визначення спірних податкових зобов'язань.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та не наданням відповідачем доказів, які б свідчили про обґрунтованість висновків і доводів податкової служби.

Не погодившись з постановою суду, Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які свідчать про допущені позивачем порушення, що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції, в порушення вимог п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, безпідставно прийнято до уваги первинні документи по спірним господарським операціям, які не було надано підприємством до перевірки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Верхньодніпровською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» по взаємовідносинам з ТОВ «Су-Строй» за період квітень-липень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.07.2013 року № 544/222-00383372, в якому зроблено висновки:

- нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання ПАТ «Дніпровський КПК» робіт, послуг у ТОВ «Су-Строй»;

- в порушення п.144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, підприємством безпідставно нараховано амортизацію в загальній сумі 30175,33грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 6336,82грн.

- в порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 289684, 52 грн.

Такі висновки, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» неправомірно віднесено до складу валових витрат суми амортизації основних засобів з урахуванням витрат на поліпшення цеху патоки та глюкози, лабораторії, площадки розвантаження зерна (послуги надані ТОВ «Су-Строй»).

ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Су-Строй».

Висновки про неправомірність віднесення до складу валових витрат суми амортизації основних засобів, ПДВ до складу податкового кредиту, ґрунтуються на нереальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Су-Строй» робіт та послуг.

Нереальність господарських операцій ДПІ пов'язує з тим, що ПАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» до перевірки не надано усіх первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій між вказаними сторонами, а саме не надано договір №ОКС-134 від 29.02.2012р. та акт виконаних робіт; не надано акту виконаних робіт до договору №251 від 16.05.2012р.; не надано договору №331 від 25.06.2012р.

Крім цього, в Акті перевірки відображено, що на адресу Верхньодніпровської ОДПІ надійшов акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №252/224/34496850 від 18.02.2013 року ТОВ "Су-Строй" за період квітень-липень 2012 року. Зазначеним актом встановлено, що ТОВ "Су-Строй" не знаходиться за юридичною адресою. Вказаним актом встановлено відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме необхідних дозволів (ліцензій), відсутність трудових, виробничих ресурсів, неможливість ведення бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до висновку вказаного акту перевіркою ТОВ «Су-Строй» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання. Таким чином, у результаті порушення контрагентом ПАТ "Дніпровський КПК" (ТОВ "Су-Строй") своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, складені ним первинні документи не мають статусу первинних документів і носять протиправний характер.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що діяльність ПАТ «Дніпровський КПК» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань та порушував приписи господарського і цивільного законодавства, правила податкового обліку, які визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПАТ «Дніпровський КПК» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 23.07.2013 року № 544/222-00383372 не містить.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0001342210 про збільшення ПАТ «Дніпровський КПК» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 434526,78 грн., де 289684,52 грн. - основний платіж, 144842,26 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0001352210 про збільшення ПАТ «Дніпровський КПК» грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9505,23 грн., де 6336,82 грн. - основний платіж, 3168,41 - штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Су-Строй».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Відповідно до ст..144 ПК України амортизації, зокрема, підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути підтверджений або спростований факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Су-Строй».

Встановлені обставини справи свідчать про те, що що 17.01.2012 року між ТОВ «Су-Строй» (Підрядник) та позивачем (Замовник) було укладено договір підряду № ОКС-000013 на виконання робіт з реконструкції цеху соляної кислоти, вартість робіт складає 485576,02 грн. У відповідності з додатковими угодами до вказаного договору: № 1 від 14.03.2012 року - вартість додаткових робіт (демонтажні роботи та встановлення ємностей) складає 388482,70 грн.; № 2 від 14.03.2012 року - вартість додаткових робіт (тимчасовий склад для зберігання кислоти та перенесення існуючого кислото проводу) складає 277398,24 грн.; № 3 від 14.03.2012 року - вартість додаткових робіт (благоустрій та огородження ділянки) складає 136190,33 грн. (т.1 а.с.67-74).

29.02.2012 року між ТОВ «Су-Строй» (Підрядник) та позивачем (Замовник) було укладено договір підряду № ОКС-000134 на виконання ремонтних робіт в цеху сухого крохмалю, вартість робіт складає 45405,26 грн., в т.ч. ПДВ - 7567,54 грн. (т.1 а.с.75-79).

02.04.2012 року між ТОВ «Су-Строй» (Підрядник) та позивачем (Замовник) було укладено договір підряду № ОКС-000190 на виконання ремонтних робіт у цеху патоки та глюкози, вартість робіт складає 14751,62 грн., в т.ч. ПДВ - 2458,60 грн. (т.1 а.с.80-84).

16.05.2012 року між ТОВ «Су-Строй» (Підрядник) та позивачем (Замовник) було укладено договір підряду № ОКС-000251 на виконання робіт в лабораторії хімічного аналізу, вартість робіт складає 8554,32 грн., в т.ч. ПДВ -1425,72 грн. (т.1 а.с.85-89).

25.06.2012 року між ТОВ «Су-Строй» (Підрядник) та позивачем (Замовник) було укладено договір підряду № ОКС-000331 на улаштування майданчику для розвантаження зерна цеху сировини, вартість робіт складає 230000 грн., в т.ч. ПДВ - 38333,33 грн. (т.1 а.с.90-94).

Згідно з умовами зазначених договорів ремонті роботи проводились на об'єктах, що належать позивачу (т.1 а.с.95-104). Основним видом діяльності ТОВ «Су-Строй» є будівництво житлових і нежитлових будівель (т.1 а.с.246), підприємство має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.2 а.с.24). Тобто, виконані Підрядником роботи та надані послуги узгоджуються з його видами господарської діяльності.

Фактичне виконання умов договорів підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с.122-210, т.2 а.с.5-10). З вказаних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, в них відображено одиниці виміру та вартість виконаних робіт. Тобто, вказані документи, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які надавалися до перевірки та копії яких долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.109 -120).

За наслідками здійснених господарських операцій постачальником робіт (послуг) виписано податкові накладні (т.1 а.с.211-233), правильність складення яких не заперечувалась відповідачем.

Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про факт придбання позивачем робіт (послуг) від ТОВ «Су-Строй», що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, факт використання цих послуг у власній господарській діяльності (роботи виконані по поліпшенню основних засобів позивача), понесення позивачем витрат, у зв'язку з придбанням цих робіт (послуг), а також сплату ПДВ, у вартості цих робіт (послуг), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо нереальності господарських операцій, та правильно вказав на наявність у позивача права на віднесення до складу валових витрат суми амортизації основних засобів з урахуванням витрат на їх поліпшення та сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Су-Строй».

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи ДПІ про те, що судом першої інстанції, в порушення вимог п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, безпідставно прийнято до уваги первинні документи по спірним господарським операціям, які не було надано підприємством до перевірки.

Відповідно до розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

З акту перевірки не вбачається того, що посадові особи ДПІ, під час проведення перевірки, вимагали від позивача надати письмові пояснення щодо встановлених порушень (ненадання до перевірки документів), не вбачається того, що позивач відмовився надавати документи, які зазначені в Акті як відсутні, відсутні докази відмови посадових осіб платника надати витребувані документи. Оскільки, відповідачем не надано доказів дотримання вимог зазначено Порядку, в цій частині, то доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки зазначених вище документів, судом до уваги не приймаються. Та з цих підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим дослідження судом першої інстанції усіх наданих позивачем документів по взаємовідносинам з ТОВ «Су-Строй».

Правильними є і висновки суду першої інстанції щодо безпідставності доводів ДПІ про наявність підстав стверджувати про нереальність господарських операцій, з огляду на акт перевірки ТОВ "Су-Строй" за період квітень-липень 2012 року №252/224/34496850 від 18.02.2013 року, який надійшов від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та яким встановлено, що ТОВ «Су-Строй» не знаходиться за юридичною адресою.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що сам по собі факт не знаходження юридичної особи за місцем реєстрації не свідчить про те, що така юридична особа не здійснює господарської діяльності. Також, суд першої інстанції вірно вказав на те, що з огляду на не проведення перевірки ТОВ «Су-Строй», у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, є необґрунтованими твердження ДПІ про відсутність у ТОВ «Су-Строй» трудових, виробничих ресурсів, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки такі твердження є лише припущенням податкової служби. Крім цього, такі твердження ДПІ спростовуються встановленими обставинами справи, які свідчать про те, що Інспекцією ДАБК було проведено перевірку ТОВ «Су-Строй» на предмет додержання ліцензіатом ліцензійних умов. За результатами проведеної перевірки складено акт №5/2013 від 15.02.2013р., яким встановлено, що ТОВ «Су-Строй» знаходиться за юридичною адресою, має працевлаштованих працівників, виробничі потужності для здійснення підприємницької діяльності (т.2 а.с.23).

Оскільки, будь-яких інших підстав для визначення спірних податкових зобов'язань акт перевірки не містить, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на висновки, які зроблено в акті перевірки, натомість, вказаним обставинам, як зазначене вище, судом надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/11070/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк