Постанова № 37091569, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" листопада 2013 р.справа № 0870/7592/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період червень-липень 2012 року у сумі 2588 грн. 10 коп. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 10 копійок).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400 (далі - Закон № 400), є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058).

Судом встановлено, що колишньому працівнику підприємства ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядок направлення відповідачу розрахунку на виплату та доставку пільгової пенсії.

При цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), згідно з якими підприємства та організації мають відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать матеріали справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ було вчасно надіслано на адресу відповідача.

Відповідно до довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.06.2012 року по 25.07.2012 року, розмір пенсії фактично виплачений ОСОБА_1 становить 2588,10 грн.

Відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вищевказаному пенсіонеру на користь управління Пенсійного фонду не перерахована.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1, 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Тур» зобов'язане відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, призначені працівнику відповідача відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1058-ІУ.

Щодо висновку суду про місцезнаходження відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» станом на 24.07.2012 року, відповідно до якої 28.05.2012 року здійснено запис внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою ( 72364, Запорізька обл., Мелітопольський район, село Костантинівка, вулиця Фрунзе, будинок 74/2).

Всі поштові відправлення суду апеляційної інстанції за вказаною адресою та за попередньою адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» (72364, вул. Фрунзе, буд. 78, с. Констятинівка, Мелітопольский район, Запорізька область) повернуто з довідкою пошти за закінченням терміну зберігання.

Адреса засновника товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Шкільна, будинок, 31) підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, на органи Пенсійного забезпечення не покладено обов'язку щодо встановлення місцезнаходження юридичної особи та не визначено чіткого обов'язку надсилати розрахунки за місцем юридичної реєстрації відповідача вказаної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до норм чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок повідомляти про зміну своєї адреси.

За таких обставин враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року - скасувати.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тур» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 2588 грн. 10 коп. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 10 копійок), перерахувавши кошти на р/р 25606301301075, ЄДРПОУ 37927773, Філія Запорізьке ПУ АТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, МФО 313957.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим