Рішення № 3709072, 21.04.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2009 р. Справа №7/257-16/53-16/160

За позовом Державного комітету України з Державного матеріального резерву, м. Київ

До Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук

про зобов'язання вчинити дії

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Укррезерв", м. Київ

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ЗАТ «Торговий дім "Укртатнафта»

2. ВАТ «Укрнафта», м. Київ

3. ВАТ «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи», м. Кременчук

Склад колегії суддів господарського суду Полтавської області:

Головуючий суддя Тимощенко О.М., судді Босий В.П., Киричук О.А.

Представники в судовому засіданні 16.04.2009 року:

Від позивача та ДП «Укррезерв»: Жабокрицька В.А.

Від відповідача: Ковальчук О.М.

Від третіх осіб: 1. не з’явився, 2. не з’явився, 3. не з’явився

Представники в судовому засіданні 21.04.2009 року згідно протоколу судового засідання.

Згідно ухвали заступника голови суду від 24.03.2009 року склад суду по справі змінено та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: Головуючий суддя Тимощенко О.М., судді Босий В.П., Киричук О.А.

В судовому засіданні 16.04.2009 року представником відповідача було подано два клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неявкою третьої особи (ЗАТ «Торговий дім "Укртатнафта») та витребування від позивача та третіх осіб документів, що підтверджують здійснення поставки нафти в порядку, передбаченому умовами договорів 67(14\12-65\1) від 05.01.1999 року та №юр7\74-2001 від 20.03.2001 року, а також копій документів, що підтверджують сплату акцизного збору.

Колегія суддів не задовольнила дані клопотання, оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи виключно в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України. Що ж стосується витребування додаткових доказів, то суд вважає, що в матеріалах справи є всі необхідні для всебічного та повного розгляду справи докази. Крім того, треті особи не надали суду додаткових доказів, оскільки відсутні первинні документи, про що свідчить наданий акт знищення документів від 16.02.2004р. Представник позивача також зазначив про подання ним всіх доказів до матеріалів справи. При цьому відповідачем у своїй касаційній скарзі від 29.02.2008 року на постанову ВГСУ від 31.01.2008 року ( аркуші справи 46-50, том 15) на сторінці 3 стверджує «про помилковість висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 31.01.2008 року щодо необхідності залучення інших осіб та документів до розгляду даної справи, оскільки інших документів, що мають значення для справи не існує».

Враховуючи викладене та той факт, що в даному випадку строк розгляду справи закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи, а клопотання відповідача спрямовані, на думку колегії суддів, на затягування судового процесу, то суд не задовольнив клопотання представника відповідача.

В судовому засіданні 16.04.2009 року представником відповідача було заявлено два відводи колегії суддів, для вирішення яких в судовому засіданні оголошувались перерви.

Ухвалами заступника голови суду від 16.04.2009 року в задоволенні відводу колегії суддів відмовлено, при цьому в ухвалі зазначено про зловживання заявником відводу своїм правом.

В судовому засіданні 16.04.2009 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про зобов’язання відповідача відвантажити позивачу нафтопродукти, а саме: бензин А-76 в кількості 33172,700 тонн (коди 67, 7100, 7139), бензин А-92 в кількості 1729,500 тонн (коди 7100, 7139), дизпаливо в кількості 7366,720 тонн (код 67, 7100, 7139), мазут М-100 в кількості 59105,951 тонн (код 7016, 7100, 7139), авіапаливо ТС-1 в кількості 24,314 тонн (код 67) та 50 % штрафу в сумі 248961105,15 грн. (заява про уточнення та збільшення позовних вимог від 28.10.2008р.).

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на :

- позивачем одночасно змінено підстави та предмет позову, що не допускається;

- позивачем пропущено строки позовної давності за договором № 67 від 05.01.1999 року;

- по коду відвантаження № 7016 відвантажувались нафтопродукти за договорами № юр7\29-2000 від 17.10. 2000 року та №юр7\30-2000 від 17.10.2000 року, при цьому акти прийому-передачі, надані позивачем за своєю правовою природою є угодами, які з боку відповідача підписані не головою правління АТ «Укртатнафта», а іншими особами з перевищенням своїх повноважень;

- по коду відвантаження № 7139 позивач просить стягнути нафтопродукти, вироблені за договором №юр7\74-2001 від 20.03.2001 року, тоді як за твердженням відповідача нафта за цим договором не поставлялась; позивачем не сплачено акцизний збір за договором №юр7\74-2001 від 20.03.2001 року;

- заявки на відвантаження нафтопродуктів не оформлювались;

- акти звірки взаєморозрахунків, підписані сторонами не є належним доказом ( яким є лише договори, накладні, рахунки тощо), а є лише документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій;

- штраф нараховано позивачем в період дії мораторію; крім того відсутні докази, що спірні нафтопродукти повинні були бути закладені до Державного резерву ( більш детально див. пояснення від 14.04.2009 року).

Представник третьої особи 1 –ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений судом про дату і час судового засідання ( поштове повідомлення в мат.справи).

ВАТ «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи" в письмових поясненнях від 03.04.2009р. вказує про неможливість надати документальні та обґрунтовані пояснення по суті предмету спору, оскільки відсутні первинні документи, про що свідчить наданий акт знищення документів від 16.02.2004р.

ВАТ «Укртранснафта»в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи" просить розглянути справу без участі свого представника.

ВАТ «Укрнафта», м. Київ ( третя особа 2) у своїх поясненнях від 16.04.2009 року повідомила суду, що не є стороною за договорами, стягнення нафтопродуктів за якими є предметом спору, а тому не може надати обґрунтованих пояснень, копії необхідних документів може надати лише за умови їх наявності у підприємства та за умови, що дані документи не знищені за давністю із закінченням терміну зберігання. Просить суд розглянути справу без участі їх представника.

Суд задовольняє клопотання третіх осіб -2 та 3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд встановив:

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 р. «1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" для забезпечення поставки нафтопродуктів сільськогосподарським товаровиробникам в рахунок поставки останніми зернових культур для закладення їх до державного матеріального резерву взамін отриманих паливно-мастильних матеріалів, між позивачем та відповідачем 05.01.1999р. укладено договір №67 (14/12-65/1) на переробку нафти (далі - код 67), відповідно до п.1.1, п.1.2 цього договору замовник доручає і зобов'язується оплатити, а виконавець - переробити 800 тис.тонн нафти українських родовищ та передати замовнику вироблені нафтопродукти по матеріальному балансу переробки, який складається на кожну партію нафти, виходячи із фактичної технологічної схеми.

Розрахунок за послуги по переробці нафти здійснюється шляхом передачі виконавцю сировини (п.3.3 договору), а з 18.05.1999р. шляхом передачі виконавцю 25,5% мазуту полуфабриката і оформлення акту приймання-передачі (п.3.3 в редакції додаткової угоди від 18.05.1999р.). Після проведення розрахунків за переробку нафти сторони оформляють акт виконаних робіт (п.3.6 договору).

На підставі п.6.1, п.6.3 цього договору замовник зобов'язується вибрати свої нафтопродукти протягом 45 днів з дня підтвердження поставки нафти, виходячи з фактично поставленої нафти, а за зберігання нафтопродуктів понад 45 діб, невибраних з вини замовника згідно п.6.1, встановлюється плата за зберігання в розмірі 0,3% кількості збережених нафтопродуктів за кожну добу зберігання.

Позивачем на виконання зазначених умов договору було поставлено відповідачу нафтову сировину в кількості 973034,611тн згідно наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт по переробці нафтової сировини на АТ "Укртатнафта" для Держкомрезерву України, актів приймання-передачі сировини в якості розрахунку за виконані роботи по переробці, додаткових угод до договору з визначенням балансу переробки, актів приймання-передачі нафти від ВАТ "Укрнафта" на переробку для Держкомрезерву, актів між позивачем і відповідачем про виконання робіт, із зазначенням, що вироблені з цієї нафти нафтопродукти відвантажувались безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам, а залишок не відвантажених нафтопродуктів становив: бензин А-76 - 1,475тн, дизпаливо - 0,354тн, авіа паливо ТС-1 - 24,314тн, бензин високооктановий - 2,010тн.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача поставити позивачу не відвантажені нафтопродукти: бензин А-76 - 1,475тн, дизпаливо - 0,354тн, авіаційне паливо ТС-1 24,314тн, суд виходить з того, що відповідач визнав наявність цієї заборгованості за вказаним договором, підтверджену актами звірок між сторонами (станом на 01.05.2000р., 23.10.2001р., 01.11.2002р.), даними ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" по залишкам нафтопродуктів, листом відповідача №1/04-34 від 06.09.2002р.

Судом встановлено, що за кодом 7016 за договорами купівлі-продажу нафти, газового конденсату та мазуту № юр7/29-2000 від 17.10.2000р. та № юр 7/30-2000 від 17.10.2000р., укладеними між ДП "НВО "Либідь", правонаступником якого є ДП "Укррезерв" та Державним агентством з управління державним матеріальним резервом відвантажувався мазут для його закладення до державного резерву України.

Судом досліджено, що пунктом переробки отриманих за цими договорами від Державного агентства нафти і газового конденсату був відповідач-AT "Укртатнафта"; ДП "НВО-Либідь" на виконання зазначених договорів передало позивачу 86928,936 тонн мазуту для державного резерву на умовах EXW AT "Укртатнафта" за актами приймання-передачі, підписаними позивачем, ДП "НВО-Либідь" та відповідачем. Зазначений мазут був переданий позивачем енергогенеруючим компаніям для забезпечення опалювального сезону в кількості 86907,311тонн, передавався в резервуарах AT "Укртатнафта" на підставі виданих позивачем відповідачу нарядів, трьохсторонніх актів приймання-передачі за участю позивача, енергогенеруючої компанії та відповідача.

Залишок не відвантаженого до державного резерву мазуту становить 21,625 тонн на загальну суму 17300 грн. згідно актів звірок між сторонами (станом на 01.05.2000р., 23.10.2001р., 01.11.2002р.), даних ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" по залишкам нафтопродуктів, листа відповідача №1/04-34 від 06.09.2002р.

У відповідності до протоколу переговорів від 26.01.2001р. за участю Державного агентства з управління державним матеріальним резервом, ДП "НВО-Либідь", ВАТ "Укрнафта" та AT "Укртатнафта", встановлено, що AT "Укртатнафта" підтверджує наявність у нього 26000 тонн нафти липневого і серпневого видобутку, які ВАТ "Укрнафта" та TOB "Полтавакомплектсервіс" поставили протягом липня-серпня місяців на AT "Укртатнафта" і які є предметами зазначених в протоколі договорів купівлі-продажу; що ВАТ "Укрнафта" передає вказані 26000 тонн нафти, що знаходяться на AT "Укртатнафта", ДП "НВО - Либідь" відповідно до вказаних у протоколі договорів купівлі-продажу, а AT "Укртатнафта" підтверджує наявність у нього 26000 тонн нафти, які належать ДП "НВО -Либідь", додатково до раніше зафіксованої кількості нафти і нафтопродуктів, які AT "Укртатнафта" зобов'язано відвантажити ДП "НВО - Либідь"; що ДП "НВО - Либідь" передає вказані 26000 тонн нафти, що знаходяться на AT "Укртатнафта" Агентству, а AT "Укртатнафта" підтверджує наявність у нього 26000 тонн нафти, які належать Агентству, додатково до раніше зафіксованої кількості нафти і нафтопродуктів, які AT "Укртатнафта" зобов'язано відвантажити Агентству; що AT "Укртатнафта" цим зобов'язується укласти з Агентством договір про переробку вказаних 26000 тонн нафти та договір про порядок відпуску нафтопродуктів, вироблених з цієї нафти; що AT "Укртатнафта" зобов'язалося-першочергово відвантажити нафтопродукти, вироблені з вказаних 26000 тонн нафти, протягом лютого-березня 2001р. за вказаними Агентством реквізитами, а ВАТ "Укрнафта" зобов'язалось сприяти першочерговості відвантаження вказаних нафтопродуктів для Агентства і не спонукати AT "Укртатнафта" відвантажувати нафтопродукти будь-яким третім особам до повного виконання AT "Укртатнафта" своїх обов'язків перед Агентством з відвантаження нафтопродуктів, вироблених з вказаних 26000 тонн нафти.

На виконання даного протоколу переговорів між ДП "НВО-Либідь", Державним агентством з управління державним матеріальним резервом та AT "Укртатнафта" 05.02.2001р. підписано акт приймання-передачі нафти в кількості 26000 тонн.

20.03.2001р. між Державним агентством (замовник) та AT "Укртатнафта" (виконавець) підписано договір на переробку нафтової сировини № юр7/74-2001 з протоколом розбіжностей, який був узгоджений сторонами.

26.04.2004р. сторонами по справі підписана додаткова угода до договору № юр7/74-2001 про те, що замовник поставив в липні-серпні 2000р., а виконавець переробив 26000 тонн нафти українських родовищ і вироблені нафтопродукти передає замовнику для відвантаження за наступним матеріальним балансом: поставка нафти –26000 тонн, нафта у власність виконавця –2600 тонн, нафта у виробництво –23400 тонн. Вироблено Автобензин А-76 в кількості 4680 тонн, Автобензин А-92 в кількості 1170 тонн, Дизпаливо - в кількості 7254 тонн, Мазут М-100 в кількості 9126 тонн. В якості розрахунків за послуги з переробки партії нафти 26000 тонн з поставкою в липні-серпні 2000р. замовник передає виконавцеві нафту в кількості 2600 тонн по ціні 625 грн. без ПДВ за тонну шляхом оформлення акта приймання-передачі.

Сторонами підписано акт приймання-передачі нафтової сировини для переробки від 26.04.2001р., а в якості розрахунків за послуги з переробки цієї партії нафти - 26.04.2001р. підписано акт приймання-передачі 2600 тонн нафти.

Суду надано акт виконаних робіт по переробці нафтової сировини на АТ «Укртатнафта»до договору № юр7/74-2001 від 20.03.2001 р. для Державного агентства з управління державним матеріальним резервом, згідно якого виконавцем у відповідності із договором були виконані послуги з переробки нафти українських родовищ в кількості 26000 тонн за поставкою в липні-серпні 2000р. в повному обсязі належною якістю. Додатковою угодою від 26.04.2001р. сторони підтвердили баланс переробки і визначили кількість продуктів, які були вироблені із 26000 тонн нафти, поставленої в липні-серпні 2000р., та які виконавець передає замовнику для відвантаження. Згідно цієї додаткової угоди виконавцем вироблено: автобензин А-76 в кількості 4680 тонн, автобензин А-92 в кількості 1170 тонн, дизпаливо в кількості 7254 тонн, мазут М-100 в кількості 9126 тонн. Ці нафтопродукти значились за кодом 7139 в зв'язку із укладенням між замовником і ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" договору №ТД-7139 від 19.06.2001р. про надання послуг оформлення та відвантаження нафтопродуктів замовника. Договір №ТД-7139 від 19.06.2001р. був укладений на виконання умов договору на переробку нафтової сировини між позивачем та відповідачем. Відповідно до п.5.1 договору на переробку нафтової сировини № юр7/74-2001 від 20.03.2001р. факт передачі нафтопродуктів для відвантаження через ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" оформляється відповідним актом приймання-передачі Виконавця і ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" з обов'язковим візуванням його уповноваженим представником Замовника.

Судом встановлено, що нафтопродукти за цим договором не були відвантажені, що не заперечується відповідачем.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.1999 р. № 2307 „Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників паливно-мастильними матеріалами в 2000 році” між Позивачем та ДП «ПВО Либідь" укладено договір № ЮР-7/7-2000 від 29.02.2000р. Згідно умов договору Позивач на умовах попередньої оплати перераховує Підприємству кошти для закупівлі нафти українського видобутку в кількості 35,0 тис. тонн, з послідуючою її переробкою на нафтопереробних заводах України та поставкою нафтопродуктів Держкомрезерву. Згідно п.3.2 договору № ЮР-7/7-2000 від 29.02.2000р. Підприємство здійснює поставку нафтопродуктів, отриманих від переробки нафти, згідно матеріального балансу виходу нафтопродуктів, відповідно до договору між Підприємством та нафтопереробним заводом на переробку нафти, за рознарядкою Держкомрезерву.

На виконання договору № ЮР-7/7-2000 від 29.02.2000р. 10.03.2000р., 13.06.2000р. між ДП „НВО-Либідь” та Відповідачем укладено договори № 521 та № 800 на переробку нафтової сировини.

Відповідно до договору про надання послуг по переробці нафти № 521 від 10.03.2000р. ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 84057 тонн нафти українського видобутку підтвердження чого є: додаткова угода від 16.03.2000 до договору № 521 від 10.03.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО Либідь» поставило, а Відповідач переробив 35000 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 16.03.2000р. по переробці нафтової сировини на AT «Укртатнафта»згідно договору № 521 від 10.03.2000р.; додаткова угода № 2 від 10.05.2000р. до договору № 521 від 10.03.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 49057 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 10.05.2000р. по переробці нафтової сировини на АТ «Укртатнафта»згідно договору № 521 від 10.03.2000р.

Розрахунки за послуги по переробці нафти здійснювались шляхом перерахування ДП «НВО - Либідь" на рахунок Відповідача грошових коштів з розрахунку 117,90 грн. с ПДВ за тонну поставленої нафти, зокрема ДП «НВО Либідь" перерахувало на рахунок Відповідача по договору № 521 від 10.03.2000р. за послуги по переробці - 9964479,23 грн.

Відповідно до договору про надання послуг по переробці нафти № 800 від 13.06.2000р. ДП «ПВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 194596 тонн нафти українського видобутку підтвердження чого є: додаткова угода від 16.06.2000р. до договору № 800 від 13.06.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 50000 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 16.06.2000р. по переробці нафтової сировини на AT «Укртатнафта»згідно договору № 800 від 13.06.2000р.; додаткова угода № 2 від 12.07.2000р. до договору № 800 від 13.06.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 36000 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 12.07.2000р. по переробці нафтової сировини на AT «Укртатнафта»згідно договору № 800 від 13.06.2000; додаткова угода від 26.07.2000р. до договору № 800 від 13.06.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 30000 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 26.07.2000р. по переробці нафтової сировини на AT «Укртатнафта»згідно договору № 800 від 13.06.2000р.; додаткова угода від 31.07.2000р. до договору № 800 від 13.06.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 38096 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 31.07.2000р. по переробці нафтової сировини на AT «Укртатнафта»згідно договору № 800 від 13.06.2000р.; додаткова угода № 5 від 27.08.2000р. до договору № 800 від 13.06.2000р., відповідно до якої, ДП «НВО - Либідь" поставило, а Відповідач переробив 40500 тонн нафти українського видобутку; акт виконаних робіт від 27.08.2000р. по переробці нафтової сировини на AT «Укртатнафта»згідно договору № 800 від 13.06.2000р.

Розрахунки за послуги по переробці нафти здійснювались шляхом перерахування ДП «НВО - Либідь" на рахунок Відповідача грошових коштів з розрахунку 117,90 грн. з ПДВ та 110,95 грн. з ПДВ за тонну поставленої нафти, зокрема ДП „НВО-Либідь” перерахувало на рахунок Відповідача по договору №800 від 13.06.2000р. за послуги по переробці - 22151191,39 грн.

Таким чином за період з березня по вересень Відповідачем на виконання договорів № 521 від 10.03.2000р. та № 800 від 13.06.2000р. було перероблено 278653 тонни нафти.

З отриманої на переробку нафти, Відповідачем, відповідно до узгоджено між сторонами матеріального балансу виходу нафтопродуктів, вироблено наступні нафтопродукти: автобензин А-76 в кількості - 64790,190 тонн; автобензин А-92 в кількості - 4873,060 тонн; дизпаливо в кількості - 86382,430 тонн; мазут М-100 в кількості - 108674,000 тонн.

Передача нафтопродуктів відбувалася наступним чином: з вироблених 86382,430 тонн дизпалива: 30110,985 тонн - відпущено актами приймання-передачі, 27983,150 тонн - відвантажено залізницею за реквізитами ДП «НВО - Либідь», не отриманий ДП «НВО - Либідь" залишок склав 28 288,295 тонн. З вироблених 64790,190 автобензину А-76: 15057,179 тонн - відпущено актами приймання-передачі, 6133,750 тонн - відвантажено залізницею за реквізитами ДП «НВО - Либідь», не отриманий ДП «НВО - Либідь»залишок склав 43 599,261 тонн. З вироблених 108674,670 тонн мазуту: 52863,500 тонн - відвантажено залізницею за реквізитами ДП «НВО - Либідь», не отриманий ДП «НВО -Либідь»залишок склав - 55 811,170 тонн. З вироблених 4873,060 тонн автобензину А-92: 690,050 тонн реалізовано, не отриманий ДП «НВО - Либідь" залишок склав - 4183,010 тонн.

Залишки не отриманих від AT «Укртатнафта»нафтопродуктів, а саме: автобензин А-76 в кількості - 43599,261 тонн, автобензин А-92 в кількості - 4183,010 тонн, дизпаливо в кількості - 28288,295 тонн та мазут М-100 в кількості -55811,170 тонн ДП «НВО - Либідь" передано в 2000р. та січні 2001р. Держаному агентству з управління державним матеріальним резервом на підставі актів приймання-передачі, підписаних з боку Позивача, ДП «НВО -Либідь»та Відповідача. В подальшому AT «Укртатнафта»було передано частину нафтопродуктів Держкомрезерву України.

Отже, заборгованість AT «Укртатнафта»перед Держкомрезервом України відповідно постанови Кабінету Міністрів України (коду відвантаження 7100) становить: автобензин А-76 в кількості - 28491,233 тонн; автобензин А-92 в кількості - 559,500 тонн; дизпаливо в кількості -112,366 тонн; мазут М-100 в кількості - 49 958,326 тонн.

Зазначена заборгованість підтверджується атами звірки від 23.10.2001р. та від 01.11.2002р., підписаними представниками Позивача та Відповідача.

Згідно п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відмова відповідача відвантажувати залишки нафтопродуктів до оплати позивачем акцизного збору не має під собою правових підстав і протирічить діючому законодавству.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” (13.12.2001р.), він поширюється на правовідносини, які виникли після набрання чинності цим Законом. Відвантаженню підлягають нафтопродукти, які виготовлені з сировини, переробка якої закінчена до вступу в дію Закону України „Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” від 22.03.2001р. № 2324- ІІІ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив взяті на себе зобов’язання.

Заперечення відповідача стосовно пропуску строку позовної давності необґрунтовані, оскільки перебіг строку позовної давності переривається пред’явленням позову в установленому законом порядку ( ст. 79 ЦК УРСР чинного на момент подачі позову). Позивач до суду звернувся ще 09.08.2002 року, тобто до закінчення строку позовної давності.

Також у своїх запереченнях відповідач посилається на висновки комісійної судово-бухгалтерської експертизи від 30.01.2006 року.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи"

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:

- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи ( п.17 Постанови Пленуму ВСУ N 8 від 30.05.97р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»).

Згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Крім того, відповідач довільно, на свій розсуд тлумачить висновки експертизи, помилково вважаючи, що дані висновки безперечно спростовують позовні вимоги, а не оцінюючи висновки в сукупності із усіма матеріалами справи.

Також колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно стверджує про одночасну зміну позивачем предмету і підстави позову. Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити предмет, підставу позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Позивачем же фактично в своїй заяві змінив підставу та збільшив розмір позовних вимог, а не здійснив одночасно зміну предмету і підстави позову, як стверджує відповідач.

Інші заперечення відповідача спростовуються викладеним вище та доказами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, на підставі матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача відвантажити позивачу нафтопродукти, а саме: бензин А-76 в кількості 33172,700 тонн (коди 67, 7100, 7139), бензин А-92 в кількості 1729,500 тонн (коди 7100, 7139), дизпаливо в кількості 7366,720 тонн (код 67, 7100, 7139), мазут М-100 в кількості 59105,951 тонн (код 7016, 7100, 7139), авіапаливо ТС-1 в кількості 24,314 тонн (код 67) обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та доказами, наявними в її матеріалах і підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 50 % штрафу в сумі 248961105,15 грн., то суд відмовляє в задоволенні цих вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов’язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки.

Відповідно до положень ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податкові зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2005р. порушено провадження у справі про визнання Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

На даний час провадження у справі зупинено ( ухвала від 30.11.2006 року), дія мораторію триває, а тому позовні вимоги щодо стягнення 50 % штрафу з відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) відвантажити на користь Державного комітету України з Державного матеріального резерву (01601, МСП, Київ - 4, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) нафтопродукти: автобензин А-76 в кількості 33172,700 тонн ( коди 67,7100,7139), автобензин А-92 в кількості 1729,500 тонн (коди 7100,7139), дизпаливо в кількості 7366,720 тонн (код 67, 7100, 7139) мазут М-100 в кількості 59105,951 тонн (код 7016, 7100, 7139), авіапаливо ТС-1 в кількості 24,314 тонн ( код 67).

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) в доход Державного бюджету України 25 000 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення з Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта»на користь Державного комітету України з Державного матеріального резерву - 50% штрафу в розмірі 248961105,15 грн. - відмовити в задоволенні позовних вимог.

Головуючий суддя Тимощенко О.М.

Суддя Босий В.П.

Суддя Киричук О.А.