Ухвала суду № 37088791, 11.02.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/20214/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/226/14 Категорія: 19 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,

при секретарі Мельничук Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання за апеляційною скаргою позивача Національної академії внутрішніх справ на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2013 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання.

Не погоджуючись з ухвалою судді позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Просить скасувати вищезазначену ухвалу, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи. Кожен окремо, подали в суд заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування витрат за період навчання.

У позовній заяві покликався на ті обставини, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 21 липня 2007 року № 655 з 1 вересня 2007 року ОСОБА_2 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ. Відповідач навчалася за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання повинна була відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

Після здобуття вищої освіти ОСОБА_2 була направлена для подальшого проходження служби до УМВС України у Волинській області. Наказом УМВС України у Волинській області від 26 березня 2012 року № 87 о/с на підставі поданого рапорту ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

Відповідно до розпорядження КМ України від 27 серпня 2010 року № 1709-р Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ, яка є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ.

ОСОБА_2 навчалася в НАВС з 1 вересня 2007 року по 17 червня 2011 року і витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, становлять 28695,58 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача вартість навчання у розмірі 28695,58 грн. та судовий збір.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ст. 1 вищезгаданого Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Згідно з п. 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС», початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.

Позивач шляхом укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України реалізував у формі адміністративного договору повноваження на розпорядження бюджетними коштами. Через даний договір суб'єкт владних повноважень реалізував свої владні функції і повноваження.

У п. 21 постанови № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» пленум Вищого адміністративного суду України проаналізувавши вищенаведені норми вказав, що спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При застосуванні норм процесуального права при здійсненні судочинства судам слід враховувати роз'яснення пленумів вищих спеціалізованих судів.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням роз'яснень, даних у п. 21 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, наявність публічно-правового спору з приводу публічної служби, а тому даний спір не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, є законною та обґрунтованою - підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Позивач вправі захистити свої порушені права шляхом пред'явлення позову в порядку, визначеному КАС України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Національної академії внутрішніх справ відхилити.

Ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді