Рішення № 37087571, 06.02.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2014 року Справа № 913/3190/13

Провадження №4/913/3190/13

За позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве Донецької області

до відповідача Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 19195 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.,

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Масляк В.В., довіреність № Н-01/3697 від 23.12.2013;

від відповідача - Сочка М.А., довіреність № 03/5-556 від 30.12.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 19195 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №60660933, відправленому у травні 2013 року Державним підприємством "Луганськвугілля" за накладною № 52309895 від 23.05.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2014 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 16.12.2013 подав суду відзив на позовну заяву від 16.12.2013, в якому вказав, що зазначена в накладній маса вантажу є правильною, а ваги, на яких здійснюється зважування вантажу, своєчасно проходять повірку

На запит суду від ДТЄК Запорізька ТЄС надійшов лист №004/10 від 03.01.2014 з повідомленням про те, що 03.06.2013 на адресу ДТЄК Запорізька ТЄС прибув вантаж з наступними показниками: у вагоні №60660933 за накладною № 52309895 визначено масу - 69,000 т, фактична маса склала 68,5000 т, розходження у масі складає 0,500 т; у вагоні №66555459 за накладною №52672789 визначено масу - 1,400 т, фактична маса склала 2,800 т, розходження у масі склала 1,400 т. Даний лист судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року, відповідно до накладної № 52309895 зі станції Слов'яносербськ Донецької залізниці Державним підприємством «Луганськвугілля» (відповідач у справі) здійснило відправлення вагону № 60660933 з вантажем вугілля кам'яне до станції призначення Енергодар Придніпровської залізниці, вантажоодержувач - ДТЕК Запорізьська ТЕЦ.

При проходженні вагону через станцію Дебальцеве-Сортувальне Донецької залізниці при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 52309865 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено комерційний акт БН № 722097/212/424 від 25.05.2013.

На станції Дебальцьве-Сортувальне Донецької Одеської залізниці було проведене контрольне переваження на 200-тонних тензометричних вагонних вагах і встановлено, що у вагоні № 60660933 в накладній № 52309895 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто 92600 кг, тара з документа 22200 кг, нетто 70400 кг, що на 1400 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено комерційний акт БН № 722097/212/424 від 25.05.2013 (а.с.10).

Надлишок вантажу було відправлено за досильною накладною № 52672789 на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці.

На станції призначення Енергодар Придніпровської залізниці здійснено перевірку стану вантажу та зроблено запис у розділі «Ж» наступного змісту: «Під час переваження вагону № 60660933» маса вантажу (кам'яне вугілля) склала нетто 68500 кг».

На запит суду від ДТЄК Запорізька ТЄС надійшов лист №004/10 від 03.01.2014 з повідомленням про те, що 03.06.2013 на адресу ДТЄК Запорізька ТЄС прибув вантаж з наступними показниками: у вагоні №60660933 за накладною № 52309895 визначено масу - 69000 кг, фактична маса склала 68500 кг, розходження у масі складає «- 500 кг»; у вагоні №66555459 за накладною №52672789 визначено масу - 1400 кг, фактична маса склала 2800 кг, розходження у масі склала «+1400кг». Даний лист судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 19195 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до нижчевикладеного.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України.

Даний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів Вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів у разі, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі

ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст. 118 Статуту.

Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено, що відповідачем неправильно було зазначено масу вантажу, що є підставою застосування штрафу, заявленого до стягнення.

Так, відповідно до листа ДТЄК Запорізька ТЄС №004/10 від 03.01.2014 03.06.2013 на адресу ДТЄК Запорізька ТЄС прибув вантаж з наступними показниками: у вагоні №60660933 за накладною № 52309895 визначено масу - 69000 кг, фактична маса склала 68500 кг, розходження у масі складає «- 500 кг»; у вагоні №66555459 за накладною №52672789 визначено масу - 1400 кг, фактична маса склала 2800 кг, розходження у масі склала «+1400кг».

В даному випадку комерційний акт БН № 722097/212/424 від 25.05.2013 складений позивачем містить відомості, які виникли внаслідок припущених розбіжностей за фактичними обставинами справи. Тобто, як було викладено вище, документи, якими посвідчувалися факти порушень відповідача, містять суперечливі відомості та не можуть підтверджувати факт невірного зазначення відповідачем в накладній № 52309895 даних щодо маси вантажу у спірному вагоні, фактичній масі вантажу.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні 06.02.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 24, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 11.02.2014.

Суддя Г.М.Старкова