Рішення № 37086415, 11.02.2014, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 11.02.2014

Справа № 501/4278/13-ц

Справа №501/4278/13-ц

2/501/1608/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Максимович Г.В.

при секретарі Єговкіні О.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивач - ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про вселення у житлову квартиру, про усунення перешкод у користуванні житловою квартирою, про встановлення порядку користування житловою квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання особу такою, що втратила право користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом (а.с.3-4) до ОСОБА_3, ОСОБА_5 в якому мотивуючи тим що, відповідачі незаконно чинять йому перешкоди у проживання та користуванні кв.АДРЕСА_1, просить суд:

- зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди та надати ключі від вхідних дверей кв.АДРЕСА_1;

- встановити порядок користування кв.АДРЕСА_1, виділивши йому ізольовану кімнату 9,4 кв.м, залишивши у загальному користуванні кухню, коридор, вбиральню та ванну кімнату;

- зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_5 укласти на невизначений строк з ОСОБА_1 договір найму на вказану частку кв.АДРЕСА_1;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір.

До суду звернулись з зустрічним позовом (а.с.35-36, 66-67) ОСОБА_3, ОСОБА_5 в якому мотивуючи тим, що ОСОБА_5 (син позивача) подарував 1/2 частку кв.АДРЕСА_1 своїй матері ОСОБА_3, а тому перестали існувати підстави для проживання в спірній квартирі позивача ОСОБА_1, так як між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб розірваний та склались неприязні стосунки просить суд:

- визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування кв.АДРЕСА_1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, зустрічний позов не визнав.

У судовому засіданні відповідачі заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1, просила задовольнити зустрічний позов.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, надав письмові пояснення (а.с.64), просив розглядати справу без його присутності. У письмових поясненнях зазначив, що проживає з ОСОБА_3 в кв.АДРЕСА_1 з 2007 року, а тому вважає, що наданням ключів від зазначеної квартири колишньому чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_1 порушить право ОСОБА_3 на особисте життя.

Третя особа Іллічівський МВ ГУ ДМС України в Одеській області надав заяву про розгляд справи без їх присутності (а.с.57).

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши та перевіривши докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.42) - шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний 14 грудня 1994 року.

14 листопада 2002 року за договором дарування ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_5 прийняли від ОСОБА_7 у дар в рівних частках кв.АДРЕСА_1, що підтверджується договором (а.с.37).

Згідно довідки ЖЕД від 18.10.13р (а.с.41), обставин встановлених Рішенням апеляційного суд Одеської області від 10 червня 2011 року (а.с.11-13) 11 грудня 2002 року зі згоди ОСОБА_3 місце проживання ОСОБА_1 було зареєстроване в кв.АДРЕСА_1, як члена сім'ї, так в період з 1995 року по листопад 2005 року вони проживали сім'єю.

27 січня 2014 року, згідно договору (а.с.68-69) ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/2 частку кв.АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.с.70).

Ч.1 ст.57 СК України передбачає, що особистою приватною власністю дружини є:...2) майно набуте нею за час шлюбу, але на підставі договору дарування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 кв.АДРЕСА_1 набута на підставі договорів дарування, то вона є її особистою приватною власністю.

Ст.60 ЦПК України встановлено, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що ОСОБА_3 яким би то не було чином перешкоджала йому користуватись кв.АДРЕСА_1, а тому його позов в частині вимоги зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди та надати ключі від вхідних дверей кв.АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.

Ч.1 ст.626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладені договору.

Враховуючи, що ОСОБА_3 є вільною в укладенні договору та вона не має бажання укладати договір із ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вимоги зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_5 укласти на невизначений строк з ОСОБА_1 договір найму на вказану частку кв.АДРЕСА_1 та встановити порядок користування кв.АДРЕСА_1, виділивши йому ізольовану кімнату 9,4кв.м, залишивши у загальному користуванні кухню, коридор, вбиральню та ванну кімнату - не підлягають задоволенню.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Згідно ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення, проживання членів сім'ї у житловому приміщені, яке належить громадянину на праві власності є результатом реалізації права власника.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до п.4 ч.1 ст.406 ЦК України, сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Враховуючи, що місце проживання ОСОБА_1 було зареєстроване в кв.АДРЕСА_1, як члена сім'ї - із сином ОСОБА_5 та членом сім'ї - ОСОБА_3, так як на той час вони з ОСОБА_1 проживали сім'єю, а на час розгляду справи власницею спірної квартири являється ОСОБА_3, яка не проживає сім'єю з ОСОБА_1 з листопада 2005 року, то суд дійшов висновку, що припинились обставини, які були підставою для встановлення сервітуту (квартира сину не належить, а з ОСОБА_3 шлюбні стосунки відсутні), то позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволені позову відмовити.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: