Вирок № 37086185, 11.02.2014, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1615/13-к

Провадження № 1-кп/617/10/14

11.02.2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ворони С.В.,

секретаря Бондаренко К.В.,

з участю прокурора Лакіза О.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вовчанськ справу за кримінальним провадженням №12013220260000739 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Білий Колодязь, Вовчанського району, Харківської області, громадянина України, українця, учня Харківського монтажно-будівельного ліцею №1, не одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, раніше судимого 17.01.2012 року Вовчанським райсудом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, судимість не погашена та не знята,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2013 року близько 01.30 час., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячи в АДРЕСА_1, належній ОСОБА_1, діючи навмисно із корисливих мотивів, маючи намір на протиправне заволодіння чужим майном, застосовуючи фізичне насилля у відношенні ОСОБА_1, наніс біля чотирьох ударів в обличчя, після чого потерпілий впав на підлогу та втратив свідомість. ОСОБА_3 реалізовуючи свій умисел, діючи навмисно, відкрито, намагався викрасти ДВД- плеєр, вартістю 213 грн., але не довів свій намір до кінця з причин не залежних від його волі, так як потерпілий ОСОБА_1 отямившись, побачив як ОСОБА_3 намагається відключити ДВД - плеєр, закрив його в квартирі на замок.

Вину у вчиненні злочину обвинувачений ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що дійсно декілька разів вдарив ОСОБА_1, після чого той впав, наміру викрадати ДВД- плеєр не мав.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 01.08.13р. приблизно в 01.30 год., дійсно в його квартирі після розпивання спиртних напоїв разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, між ними виникла сварка. ОСОБА_3 декілька разів вдарили його в обличчя і він втратив свідомість. Коли отямився, то побачив як ОСОБА_3 стоїть біля телевізора та намагається відключити ДВД - програвач. Він вийшов з кімнати та закрив ОСОБА_3 в квартирі на замок.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що 01.08.2013р. біля 1.30 грд., в квартирі ОСОБА_1, разом з ОСОБА_3 вони розпивали спиртні напої. Між ними виникла сварка і він декілька разів вдарив ОСОБА_1, потім ОСОБА_3 вдарив потерпілого декілька разів в обличчя. Потерпілий впав на підлогу. Після цього ОСОБА_3 запропонував щось забрати в квартирі у ОСОБА_1, він відмовився і пішов з квартири. ОСОБА_3 залишився в квартирі.

Заявою ОСОБА_1 від 01.08.2013 року підтверджується, що 01.08.2013р. близько 1.00 год. ОСОБА_3 в квартирі за місцем проживання наніс удари в голову та забрав ДВД плеєр (а.с.22).

Висновком експертизи №120-ВЛ/13 від 06.08.2013р. підтверджується, що у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров*я. Тілесні ушкодження могли бути отримані 01.08.2013 року (а.с.50).

Висновком експерта від 03.08.2013р. підтверджується, що вартість ДВД - плеєра становить 213 грн. (а.с.70).

Даними протоколу огляду від 03.08.2013р. підтверджується виявлення слідів рук на ДВД-програвачу (а.с.61).

Висновком експерта №36 від 20.08.2013р. підтверджується, що слід пальця руки вилучений при огляді предметів, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_3 (а.с.72-81).

Даними протоколу слідчого експерименту від 07.08.2013 року, в ході якого ОСОБА_3 показав та пояснив про обставини побиття потерпілого, та розташування ДВД-плеєра (а.с.122-128).

Даними протоколу огляду місця події від 01.08.2013 року підтверджується, що в АДРЕСА_1, біля телевізора в підвішеному стані знаходиться ДВД- плеєр, сірого кольору (а.с.24-33).

Аналізуючи досліджені докази, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною. Позицію обвинуваченого суд розцінює, як спосіб захисту. Обвинуваченим не наведено доказів, якими він спростовує пред'явлену підозру.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознакою проникнення в житло, однак в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебував в квартирі потерпілого за його згодою, сварка відбувалася в квартирі ОСОБА_1, обвинувачений в квартиру не проникав, тому в діях ОСОБА_3 відсутня ознака - проникнення у житло.

Дії ОСОБА_3, коли він 01.08.2013 року, діючи навмисно із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілого, із корисливих мотивів, повторно, відкрито, намагався викрасти чуже майно, однак не довів свій намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.

Судом досліджені дані про особу: ОСОБА_3 раніше судимий, характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Призначаючи покарання, суд враховує дані про особу, ступінь тяжкість вчиненого злочину, обставини по справі.

Суд враховує обставини які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставин які пом'якшують покарання судом не встановлено.

Визначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_3 раніше судимий за умисні корисні злочини, характеризується задовільно, скоїв тяжкий злочин, і вважає на необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_3 злочин вчинив в період іспитового строку, остаточне покарання підлягає призначенню шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання призначеного за новим вироком, на підставі ст.71 КК України.

Призначене покарання ОСОБА_3 повинен відбувати в кримінально-виконавчій установі.

Відповідно до ст.72 КК України, час попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню в строк відбування покарання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання - 4 (чотири ) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 17.01.2012 року та остаточно призначити - 4(чотири) роки шість місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Початок строку відбування покарання, з урахування строку попереднього ув'язнення, рахувати з 01 серпня 2013 року.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою, з утриманням в Харківському слідчому ізоляторі №27.

Речові докази, після набрання вироком законної сили: ДВД-плеєр, сірого кольору (а.с.62 ) - повернути власнику ОСОБА_1, фрагмент цегли (а.с.64) - знищити, три відрізки стрічки (а.с.86) - зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області витрати на проведення експертизи в розмірі 733.50 грн..

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою - з моменту вручення копії вироку.

СУДДЯ