Ухвала суду № 37085751, 17.01.2014, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 1-кп/260/70/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Колесник А.О.

за участю:

прокурора: Николаєнко М.О.

представника

потерпілої особи: Покатіс О.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12013050850002690 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Донецька, освіта середня, одруженого, що має малолітню дитину, тимчасово офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.12.2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись у торгівельному залі магазину «АТБ - 614», розташованому за адресою: вул. Пухова, 8, що в Ленінському районі

м. Донецька, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає взяв з відкритого стелажу відділу з продаж алкогольних напоїв 1 (одну) пляшку джину марки «Finsbury», ємністю 0.7 літри та сховав її у вдягнений на ньому одяг. Після цього гр. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, здійснив на касовому контролі оплату за раніше придбаний ним товар при цьому не сплатив грошові кошти за джин марки «Finsbury» вартістю 164 (сто шістдесят чотири) гривні 99 копійок. На виході з приміщення магазину гр. ОСОБА_2 був затриманий співробітниками охорони які не дозволили йому здійснити крадіжку та довести злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення майна ТОВ «АТБ - маркет» (ЄДРПОУ 30487219), яке мало місце 04.12.2013 року, заподіявши юридичній особі матеріальну шкоду на загальну суму 164 гривні 99 копійок, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України.

19 грудня 2013р. між представником потерпілої особи Покатіс О.С.. та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про примирення, яка спрямована до суду для затвердження разом із обвинувальним актом.

Згідно умов угоди про примирення, укладеної між представником потерпілої особи Покатіс О.С. з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України в приміщенні Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області сторони уклали угоду про примирення, згідно з якою погодились, про те, що ОСОБА_2 повністю визнає свою винуватість у кримінальному правопорушенні викладеному у даному вироку суду, а саме, що він скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, зобов'язується в строк до 28 грудня 2013 року вибачитися за вчинене кримінальне правопорушення перед представником потерпілого, та сторони угоди погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про примирення від 19.12.2013 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення викладеного у даному вироку суду не заперечував.

У судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи Покатіс О.С. підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про примирення від 19.12.2013 року, а також пояснив, що обвинувачений приніс йому свої вибачення за вчинене правопорушення.

У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про примирення, просив призначити обвинуваченому покарання визначеної угодою сторін кримінального провадження у вигляді штрафу.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2, представника потерпілої особи Покатіс О.С., дослідивши угоду про примирення, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, які обвинувачений зобов'язаний вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд вважає, що при узгодженні в угоді про примирення міри покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривен, сторонами враховано особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, офіційно не працює, однак підробляє та має доход, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, та обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що угода про примирення від 19 грудня 2013 року укладена між потерпілим та обвинуваченим відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_2, кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2, розуміє свої права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також встановлено, що укладання угоди про примирення між потерпілою стороною та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної між представником потерпілої особи Пактіс О.С. та обвинуваченим ОСОБА_2, та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Речові докази по справі - пляшка джину марки «Finsbury», ємкістю 0,7 літри, вилучена 04.12.2013 року в ході огляду особистих речей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка повернута під зберігальну розписку володільцю, а саме ТОВ «АТБ - маркет» в особі керуючої магазином «АТБ-614» Недімко Галині Василівни - передати за належністю власнику.

Речові докази по справі - диск з відеозаписом з камер відео спостереження магазину «АТБ - 614» ,які знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Угоду про примирення від 19 грудня 2013 року укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013050850002690 між представником потерпілої юридичної особи Покатіс Олександром Станіславовичем та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази по справі - пляшка джину марки «Finsbury», ємкістю 0,7 літри, вилучена 04.12.2013 року в ході огляду особистих речей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка повернута під зберігальну розписку володільцю, а саме ТОВ «АТБ - маркет» в особі керуючої магазином «АТБ-614» Недімко Галині Василівни - передати за належністю власнику.

Речові докази по справі - диск з відеозаписом з камер відео спостереження магазину «АТБ - 614» ,які знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду

м. Донецька Я.В. Шестопалова