Рішення № 37084590, 24.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2013 р. Справа № 911/4488/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Київ

до відповідача фізичної особи-підприємця Братишева Олександра Анатолійовича, с. Гора Бориспільського району

про стягнення 16 563,95 грн.

Суддя А.С. Грєхов

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 28.11.2013 р. б/н до фізичної особи-підприємця Братишева Олександра Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення 16 563,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 12.06.2006 р. за №1330, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за спожиту електроенергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 16 199,62 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 364,33 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4488/13 та призначено її до розгляду.

Ухвалою від 12.12.2013 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням останнім витребуваних судом документів, було відкладено.

18.12.2013 р. через відділ діловодства до господарського суду Київської області надійшов лист від 17.12.2013 р. б/н публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про розгляд справи без участі представника позивача, в якому останній підтверджує, що згідно договору №1330 від 12.06.2006 р. у відповідача залишається заборгованість в розмірі 16 563,95 грн., з яких сума основної заборгованості в розмірі 16 199,62 грн. та пеня в розмірі 364,33 грн.

Представник відповідача в судові засідання 12.12.2013 р. та 24.12.2013 р. не з'явився, витребувані судом документи, в тому числі відзив до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 02.12.2013 р. та від 12.12.2013 р. направлених на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2006 р. між позивачем (постачальник електричної енергії) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 1330 про постачання електричної енергії за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач - оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (розділ 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1.2. договору постачальник зобов'язується постачати споживчу електроенергію як різновид товару в межах 2 кВт приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток 1 до Договору "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу").

Відповідач, згідно пункту 2.2.3. Договору, зобов'язується своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №2 до Договору "Порядок розрахунків " та Додатку №4 до Договору "Зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно пункту 3.1.1. Договору позивач має право отримувати від відповідача своєчасну плату за електричну енергію, що поставлена чи поставляється за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі відповідно до умов Договору та законодавства України.

Пунктом 1.1 додатку № 4 до договору встановлено споживачу розрахунковий період з 15 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця.

На виконання умов договору на постачання електричної енергії № 1330 від 12.06.2006 р. позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин, що підтверджується залученими до матеріалів справи рахунком на активну електроенергію № 8007429163, електронним обліком використаної електроенергії з показниками лічильників.

Проте, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, в частині оплати вартості електричної енергії, у зв'язку з чим станом на 28.11.2013 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 16 199,62 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем станом на день розгляду справи доказів оплати поставленої позивачем електричної енергії не надано.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати наданої позивачем на підставі Договору № 1330 від 12.06.2006 р. електричної енергії на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 16 199,62 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року за №543/965-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у розмірі 364,33 грн. за період, наведений у розрахунку, доданому до позовної заяви, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви платіжним дорученням № 2004388373 від 12.11.2013 р. сплачено 1 740,00 грн. судового збору замість належних до сплати 1 720,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивачу слід повернути з державного бюджету України 19,50 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Братишева Олександра Анатолійовича (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. П. Морозова, буд. 6, ідентифікаційний код 2208120891) на користь публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а; код ЄДРПОУ 23243188) 16 199 (шістнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять ) грн. 62 (шістдесят дві) коп. заборгованості, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 33 (тридцять три) коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Повернути публічному акціонерному товариству «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а; код ЄДРПОУ 23243188) з державного бюджету України 19 (дев'ятнадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. надмірно сплаченого судового збору.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя А.С. Грєхов