Постанова № 37084205, 07.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 р. Справа № 805/274/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мальцевої Н.Г.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя, м.Маріуполь

до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих, м.Маріуполь

про стягнення коштів

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя звернулось до суду з адміністративним позовом до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих про стягнення грошових коштів на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком 2 в розмірі 1074,61 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за грудень 2013 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, внаслідок чого, виникла заборгованість в розмірі 1074,61 грн., яку останній просив стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 05.02.2014 року на телефон-факс суду надіслав клопотання, згідно з яким, просить позов задовольнити в повному обсязі, розглянути справу у відсутності представника.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, визначених зазначеною вище статтею, в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське учбово-виробниче підприємство "Електроапарат" Українського товариства сліпих, згідно з довідкою серії АБ №840600 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 05477563, 29.12.1994 зареєстровано як юридична особа, 20.11.2013 року перереєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за №12741070002007575 (а.с.14) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя.

На підприємстві відповідача у період з 17.09.1981 року по 21.02.2003 року працювала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що дало їй право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

04.11.2009 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки №1760/05 від 20.01.2014 року про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, наданої позивачем, розмір пенсії фактично виплаченої ОСОБА_1 за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року складає 1066,19 (а.с.13).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, також працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 5 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 23 від 18.11.1992 року підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок про характер та умови праці, а також безпосередню зайнятість на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, протягом не менше 80% встановленої тривалості робочого часу, виданих на підприємстві первинних документів у встановленому порядку.

Відповідно до абзацу 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливошкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІ.

Відповідно до п. 6.4 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.8 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.9 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Позивачем на адресу відповідача у січні 2013 року було спрямовано розрахунок №727 від 11.01.2013 року за 2013 рік.

З вказаного розрахунку вбачається, що датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку є 25.01.2013 року (а.с.17).

З лютого 2013 року по жовтень 2013 року розрахунок фактичних витрат відповідачу не направлявся.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.01.2013 року було досягнено пенсійного віку, а саме 55 років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивачем відповідачу був виставлений розрахунок №31008/02 від 05.12.2013 року з грудня 2013 року, у якому зазначено, що датою досягнення особою пенсійного віку є 25.07.2014 року (а.с.8).

Тобто, позивачем було збільшено пенсійний вік застрахованої особи.

При цьому, будь-яких доказів обґрунтованості такого збільшення пенсійного віку застрахованої особи Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя до матеріалів справи не надано.

Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя до матеріалів справи не надано будь-яких доказів правомірності збільшення строку відшкодування фактичних витрат з 25.01.2013 року по 25.07.2014 року.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ті обставини, що позивачем не доведено правомірність збільшення строку відшкодування фактичних витрат, зазначеного у розрахунку №727/02 від 11.01.2013 року, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського виробничо-учбового підприємства "Електроапарат" Україниського товариства сліпих.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 8-11, 23, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих про стягнення коштів залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.