Вирок № 37083890, 11.02.2014, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/35/14-к

Провадження № 1-кп/575/8/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р. смт. Велика Писарівка

В.Писарівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря Доценко Т.Г.

прокурора Нікітченко В.Г..,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.В.Писарівка кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 23.12.2003 року В.Писарівським РВ УМВС України в Сумській області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125, КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого,

непрацюючого, у відровідності до вимог ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

11.12.2013 року близько 13 години ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, спільно з ОСОБА_2, де між ними виникла сварка в ході якої ОСОБА_5 наніс два удари по голові ОСОБА_2 після цього він впав на підлогу , після цього до потерпілого підбігли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і, діючи спільно без попередньої змови між собою, почали бити ОСОБА_2 по різних частинах тіла, всього нанесли близко десяти ударів, при цьому спричинивши йому згідно висновку судово-медичної експертизи № 1 від 03.01.14 року множинні підшкірні крововиливи голови, забій обох очей з крововиливом під шкіру та слизову, яке згідно з пунктом 2.3.5 « Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.

11.12.2013 року близько 13 години ОСОБА_5 умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин та умислу на заподіяння тілесного ушкодження, знаходячись за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння наніс два сильні удари в область правої частини обличчя та правого вуха ОСОБА_2, заподіявши останньому згідно висновку судово - медичної експертизи № 1 від 03.01.14 року тілесні ушкодження у вигляді післятравматичного розриву барабанної перетинки справа та перелому скулового відростку скроневої кістки і скроневого відростку скулової кістки справа, що являється небезпечним для життя , та згідно з пунктом 2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тілесних ушкоджень» відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 у вказаних кримінальних правопорушеннях визнали себе винними повністю, підтвердивши, що вчинили їх при обставинах, викладених вище, у вчиненому розкаються, перед потерпілим вибачилися, просять суворо не карати.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 11 .12.2013 року близько 13 години знаходячись за адресою АДРЕСА_2 під час словесної сварки з обвинуваченими, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_5 два раза наніс удар кулаком в область правої челюсті від чого він впав на підлогу, після цього йому наносили удари по різним частинам тіла, але хто наносив удари він не бачив. Потім він підвівся та пішов з будинку.Через декілька днів звернувся до хірургічного відділення В.Писарівської ЦРЛ, де лікувався близько 7 днів. Обвинувачених вибачив.Цивільний позов не заявляє.

Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх вина також підтверджується зібраними по справі письмовими доказами:

- висновком судово-медичної експертизи № 1 від 03.01.2014 року, з якого вбачається, що отримані потерпілим ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді перелому скулового відростку скроневої кістки і скроневого відростку скулової кістки справа не являються небезпечними для життя і згідно з пунктом 2.2.1 «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень « відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я більше 21 дня. (а.с.40,41);

- тілесні ушкодження у вигляді післятравматичного розриву барабанної перетинки справа, забій обох очей з крововиливом під шкіру та слизову.Множинні крововиливи голови згідно пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень « відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, оскільки вони вчинили дії, які виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень у вигляді множинних підшкірних крововиливів голови, забій обох очей з крововиливом під шкіру та слизову, дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразились в умисному нанесенні ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що причинило тривалий розлад здоровя'я.

При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу обвинувачених, їх ставлення до вчиненого, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність обвинувачених.

Згідно з положеннями ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

У відповідності до ст.12 КК України вчинене обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 передбачене ч.1 ст.122 КК України, - до злочинів середньої тяжкості.

До обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинувачених за вчинення злочинів, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

У відповідності до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених, суд визнає повне визнання своєї вини у вчиненні злочинів, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинувачених, які на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, за місцем проживання характеризуються посередньо, вибачилися перед потерпілим, а також беручи до уваги думку прокурора щодо виду та міри покарання, думку потерпілого, який вибачає обвинуваченим і просить суд суворо їх не карати, суд вважає, що виправлення та перевиховання цих обвинувачених можливе без ізоляції їх від суспільства з призначенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, покарання передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України, а ОСОБА_5 . з призначенням покарання передбаченого санкцією ч.1 ст.122 КК України, застосувавши до цього підсудного звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, встановивши іспитовий строк.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Призначення такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Заявлений прокурором цивільний позов підлягає задоволенню.

.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд-

З а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому за цим Законом покарання у виді 200 годин громадськи робіт.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому за цим Законом покарання у виді 200 годин громадських робіт.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому за цим Законом покарання у виді обмеження волі строком 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5, такі обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

2. Повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3. Періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь фінансового управління Великописарівської районної державної адміністрації р/р № 31415544700090 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код доходів 24060300 «Інші надходження», код отримувача 36524114, витрати в сумі 1782 грн.32 коп. на лікування потерпілого ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через В.Писарівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ А.І.Савєльєва