Постанова № 37083723, 08.02.2014, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5366/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі:

головуючої - судді Глинської Д.Б.

при секретарі Цімурі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 15.08.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2012 року було відмовлено в позові ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Державної Інспекції сільського господарства у Львівській області від 16.07.2012 року. Постанова набрала законної сили.

16 липня 2013 року позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, а саме за наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Вказана заява подана в межах встановленого чинним законодавством строку, відповідає вимогам ст. 248 КАС України, і прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами підтримали, дали пояснення аналогічні тим, що зазначені в заяві. В подальшому просили справу слухати без їх участі.

Представники Державної Інспекції сільського господарства у Львівській області проти заяви заперечили, посилаючись на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи.

Постановою про накладення адміністративного стягнення Державної Інспекції сільського господарства у Львівській області від 16.07.2012 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, а саме виявлено самовільне зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту с. Вільхівці урочище «За Дзюньком», орієнтовно площею 6,6 га для вирощування сільськогосподарських культур земель сільськогосподарського призначення Вільховецької сільської ради.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2012 року було відмовлено в позові ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Державної Інспекції сільського господарства у Львівській області від 16.07.2012 року. Постанова набрала законної сили.

12 червня 2013 року колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського фермерського господарства ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у справі № 914/365/13-г за позовом прокурора Жидачівського району Львівської області Бойко О.В., уповноваженого органу - Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, в інтересах держави в особі позивача Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області; третя особа, яка не заявляє остійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Жидачівська районна державна адміністрація Львівської області до селянського фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства в сумі 5089,98 грн., винесли постанову суду, якою ухвалили: апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у справі №914/365/13-2 скасувати і прийняти нове рішення. В позові відмовити. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, ідентифікаційний код 38057289) в доход Спеціального фонду Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 430,12 грн. судового збору на користь Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Вільховецької сільської ради в доход Спеціального фонду Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 430,13 грн. судового збору на користь Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Місцевому господарському суду видати накази.

В мотивувальній частині рішення суду у справі № 914/365/13-г судом встановлено, що «Розділом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначені положення щодо відповідальності за порушення земельного законодавства та у пункті 3.1 визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів - необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлювального документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо). Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 14.02.2012 року № 5013/1282/11.

В матеріалах справи наявна копія договору оренди землі від 15.03.2012 року, укладеного між Вільховецькою сільською радою (Орендодавець) та СФГ ОСОБА_1 (Орендар), зареєстрованого у Вільховецькій сільській раді, відповідно до п.п.1, 2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу, із цільовим призначення - рілля, загальною площею 47.34 га. Згідно і п. 8 цього Договору його укладено на 360 днів.

Витяг з журналу реєстрації договорів оренди земель запасу і невитребуваних паїв свідчить про реєстрацію Вільховецькою сільською радою 27.01.2011 року, 28.01.2011 року та 15.03.2011 року земельних ділянок площею відповідно 5 га (с. Іванівці, землі запасу), 4,59 га (с. Іванівці, не витребувані паї), 47,34 га (с. Вільхівці, рілля). У 2012 році за СФГ ОСОБА_1 27.01.2012 року зареєстровано в с. Іванівці, «Лагер» - 5 га; в с. Іванівці, не витребувані паї - 4,59 га; в с. Вільхівці, землі запасу -19,72 га.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Договір оренди землі від 15.03.2012 року не містить відомостей про місцезнаходження земельної ділянки (в урочищі «За селом» чи «За дзюньком»); апелянт продовжує фактичне користування земельною ділянкою, сплачуючи при цьому орендні платежі, про що зазначалось вище; в матеріалах справи відсутні докази і звернення уповноваженого суб'єкта в сфері земельних відносин із вимогою про повернення земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в постанові Львівського апеляційного господарського суду встановлено ряд істотних обставин, які свідчать про те, що позивачем не порушувалися вимоги ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту с. Вільхівці урочище «За Дзюньком», орієнтовно площею 6,6 га для вирощування сільськогосподарських культур земель сільськогосподарського призначення Вільховецької сільської ради, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення Державної Інспекції сільського господарства у Львівській області від 16.07.2012 року на ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП підлягає скасуванню.

Разом з тим, дана обставина не була відома і не могла бути відома на час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що факти які були встановлені Львівським апеляційним господарським судом при розгляді матеріалів апеляційної скарги Селянського фермерського господарства ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у справі № 914/365/13-г є істотними обставинами, які суттєво впливають на вирішення спору, керуючись ст.ст. 245-253 КАС України, суд -

Керуючись ст.ст. 11, 252, 253 КАС України

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 15.08.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 15.08.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 та скасувати постанову Державної інспекції сільського господарства у Львівській області від 16 липня 2012 року № 3 про накладення адміністративного стягнення.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Д. Б. Глинська