Рішення № 37082992, 05.02.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5519/13-ц

Провадження № 2/0203/150/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Вобліковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності на нерухоме майно, визначення ідеальних часток,

у с т а н о в и в:

21 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Кіровської районної в м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності на нерухоме майно, визначення ідеальних часток. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником 5/12 часток АДРЕСА_1. Решта домоволодіння належить ОСОБА_2 Під час експлуатації домоволодінням позивач збільшив свою частку, провівши реконструкцію та здійснивши добудови, які прийняті в експлуатацію. На разі позивач не має можливості зареєструвати за собою право власності на спірні об'єкти через порушення процедури попереднього узгодження будівництва. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості (реконструкція житлового будинку літ. А-1, тамбур літ. а2-1, літні кухні літ. Д2, Б1, Б2, Б3), розташовані за адресою: АДРЕСА_2; визначити ідеальні частки співвласників домоволодіння (а.с.а.с. 2 - 4, 21, 26 - 28).

27 листопада 2013 року суд своєю ухвалою замінив виконавчий комітет Кіровської районної в м. Дніпропетровську ради Кіровською районною в м. Дніпропетровську радою.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов.

Представник Кіровської районної в м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_2 до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником 5/12 часток АДРЕСА_1, а також земельної ділянки під ним площею 0,0427 га (а.с.а.с. 7 - 11).

У період від 2000 року по 2006 рік позивачем без затвердження відповідної проектної документації за вказаною адресою було реконструкцію та здійснені добудови (реконструкція житлового будинку літ. А-1, тамбур літ. а2-1, літні кухні літ. Д2, Б1, Б2, Б3) (а.с.а.с. 17 - 20).

31 травня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області на ім'я позивача було видано декларацію про готовність спірних об'єктів до експлуатації (а.с.а.с. 12 - 14).

06 липня 2012 року КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради було проведено розрахунок спірних об'єктів нерухомого майна, згідно з яким частка позивача після реконструкції складає 76/100 часток домоволодіння, а частка відповідача - 24/100 (а.с.а.с. 15, 16).

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва (реконструкції) спірних об'єктів нерухомого майна не було затверджено відповідної проектної документації, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом, у розумінні приведеної норми.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач одержав декларацію про готовність спірних об'єктів до експлуатації, і виконане ним самочинне будівництво здійснено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Керуючись статтями 4 - 11, 18, 57 - 60, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності на нерухоме майно, визначення ідеальних часток задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості (реконструкція житлового будинку літ. А-1, тамбур літ. а2-1, літні кухні літ. Д2, Б1, Б2, Б3), розташовані за адресою: АДРЕСА_3, встановивши, що ОСОБА_1 належать 76/100 часток домоволодіння, а ОСОБА_2 - 24/100 часток домоволодіння.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 05 лютого 2014 року.

Суддя М.О. Католікян