Постанова № 37081898, 29.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року № 813/8957/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представників позивача Шарана Р.П., Сенюти О.В., представників відповідача Гладій О.Б., Несторак Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (далі - ТзОВ ТМ «Барвінок») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000323910/1702 та № 0000323910/1701 від 12 листопада 2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідач при перевірці неправомірно вимагав сертифікати якості товару, які не є первинними бухгалтерськими документами. Зберігання та надання таких сертифікатів під час перевірки не передбачене правилами податкового обліку, тому їх ненадання податковому органу не може свідчити про їх відсутність на момент отримання товару. Вказали, що товаротранспортна накладна не є єдиним документом на вантаж. Оскільки такими документами є й інші, до прикладу видаткова накладна. Зазначили, що податковому органу до перевірки надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини платник податків не повинен нести наслідків виконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і сплачувати ПДВ вдруге. Вказали, що відповідач протиправно нарахував до сплати Товариству податок на прибуток по задекларованому у декларації за 2012 рік від'ємному значенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву. У запереченнях зазначено, що перевіркою не підтверджено факт отримання товарів ТзОВ «Тріо» від ТзОВ «Майра», тому неможливо підтвердити факт відвантаження продуктів харчування у жовтні-грудні 2010 року покупцю - ТзОВ ТМ «Барвінок». Вказано, що до перевірки посадовими особами позивача не надано відповідним чином оформлених товаротранспортних накладних, сертифікатів відповідності, що свідчить про відсутність фактичного отримання позивачем ТМЦ від ТзОВ «Тріо». Висновки контролюючого органу є правомірними, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі СДПІ) проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ ТМ «Барвінок» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Тріо» за жовтень, листопад, грудень 2010 року.

За результатами перевірки встановлено порушення ТзОВ ТМ «Барвінок» п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (встановлено завищення податкового кредиту в сумі 61 095,00 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Тріо»); п.44.1 ст.44, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України) та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (завищення валових витрат за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 305 478,89 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в І кварталі 2012 року на 64 150,56 грн.), що відображено в акті перевірки № 16/39-10/35621418 від 25.10.2013 року.

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки та на підставі встановлених порушень 21.11.2013 року СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000323910/1702 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 96 225,84 грн. (за основним платежем 64 150,56 грн. та за штрафними санкціями 32 075,28 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000323910/1701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91 642,50 грн. (за основним платежем 61 095,00 грн. та штрафними санкціями 30 547,00 грн).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між ТзОВ ТМ «Барвінок» та ТзОВ «Тріо» укладено договір поставки № ТП-027 від 04.01.2010 року, відповідно до умов якого ТзОВ «Тріо» (Постачальник) зобов'язується на умовах та в порядку визначеному цим договором систематично поставляти ТзОВ ТМ «Барвінок» (Покупцю) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному цим договором оплачувати отриманий товар. Предметом поставки є товар - продукти харчування. Поставка здійснюється на умовах DDР (поставка з оплатою мита) Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс». Ціна товару міститься у товарних накладних, які надаються Постачальником Покупцеві, що погоджується у специфікаціях, затверджених сторонами договору. Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язаний поставляти і передавати у власність товари з усією товаросупровідною документацією, зокрема з товарною накладною, ТТН, податковою накладною, сертифікатом якості, ветеринарними свідоцтвами, сертифікатами відповідності, які вимагаються за законодавством України для реалізації товару. (аркуші справи 22-23).

Згідно з додатком № 1 до договору (Специфікації) товар що постачається - борошно, крупи, макарони.

Відповідно до товарних накладних № 35720 від 02.10.2010 року, №36807 від 01.11.2010 року, № 36441 від 22.10.2010 року, № 37286 від 19.11.2010 року, № 37692 від 26.11.2010 року, № 78184 від 13.12.2010 року ТзОВ «Тріо» поставило позивачу товар - борошно, крупи, макарони. Розрахунки за отримані товари позивачем проводились у безготівковій формі: ТзОВ ТМ «Барвінок» оплатило отриманий товар згідно платіжних доручень від 04.10.2010 року, 12.10.2010 року, 18.10.2010 року, 26.10.2010 року, 04.11.2010 року, 24.11.2010 року, 06.12.2010 року, 22.12.2010 року, 29.12.2010 року.

На виконання договору поставки № ТП-027 від 04.01.2010 року Постачальником виписано податкові накладні №35720 від 02.10.2010 року, № 36441 від 22.10.2010 року, № 36807 від 01.11.2010 року, № 37286 від 19.11.2010 року, № 37692 від 26.11.2010 року, № 28184 від 13.12.2010 року.

Позивач оприбуткував отриманий товар та включив до складу валових витрат в четвертому кварталі 2010 року, а суму податку на додану вартість включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних періодах отримання податкових накладних.

В ході перевірки позивача відповідачем використано акт № 1873/23-307/30544093 від 14.06.2011 року складений ДПІ у Красногвардійському районі Дніпропетровської області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Тріо» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні взаємовідносин з ТзОВ «Майра» за жовтень - грудень 2010 року», у якому встановлено , що ТзОВ «Тріо порушено частину 1 статті 203, статтей 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Такі висновки ДПІ у Красногвардійському районі Дніпропетровської області винесені на підставі акту перевірки ДПІ у Червоноградському районі м. Харкова від 09.03.2011 року № 905/233/36817405 по ТзОВ «Майра» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

Також відповідач в акті зазначив, що до перевірки ТзОВ ТМ «Барвінок» не надано перевізні документи, якими підтверджується факт передачі товарів покупцям та сертифікати відповідності (якості) які підтверджують походження товару.

Враховуючи, що не підтверджено факт отримання товарів ТзОВ «Тріо» від ТзОВ «Майра», відповідач дійшов висновку, про неможливість підтвердження факту відвантаження продуктів харчування у жовтні-грудні 2010 року покупцю ТзОВ ТМ «Барвінок», тому податкові накладні виписані ТзОВ «Тріо» вважаються недостовірними.

Наведені факти стали підставою встановлення порушення позивачем віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних отриманих від ТзОВ «Тріо» на суму ПДВ 61 095,00 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено, що первинні документи, які б містили відомості про господарські операції - не надані в повній мірі, то відповідно відсутнє підтвердження фактичного отримання товару та його зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення їх без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат.

Тому СДПІ прийшла до висновку про порушення ТзОВ ТМ «Барвінок» положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом завищення валових витрат за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 305 478,89 грн.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 4 508 946,00 грн. Вказане від'ємне значення об'єкту оподаткування перенесено до декларації за І квартал 2011 року на цю ж суму.

В акті перевірки СДПІ зазначено, що актом № 1159/34-00/35621418 від 14.12.2012 року «Про результати виїзної перевірки ТзОВ ТМ «Барвінок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року» встановлено заниження податку на прибуток в сумі 85 659,60 грн. (за І квартал 2012 року). Тому завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності у 4 кварталі 2010 року у розмірі 305 478,89 грн., на думку СДПІ, призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року в сумі 64 150,56 грн., в результаті проведених взаєморозрахунків з ТзОВ «Тріо».

Проте з такими висновками контролюючого органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вимог Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено у акті перевірки, до перевірки ТзОВ ТМ «Барвінок» не надано перевізні документи, якими підтверджується факт передачі товарів покупцям та сертифікати відповідності (якості) які підтверджують походження товару.

З матеріалів справи судом встановлено, що після проведеної СДПІ перевірки ТзОВ ТМ «Барвінок» подано заперечення на акт перевірки, до яких долучено копії товарно-транспортних накладних (від 02.10.2010 року, 22.10.2010 року, 01.11.2010 року, 19.11.2010 року, 26.11.2010 року, 13.12.2010 року), копії актів звірки, копії касових стрічок. Проте, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень СДПІ вказані документи до уваги не прийнято, оскільки перевіркою не підтверджено факт отримання товарів ТзОВ «Тріо» від ТзОВ «Майра», а представлені ТТН невірно оформлені і не можуть бути належною документальною основою для податкового обліку.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно до п. 11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. З наведеного вбачається, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару.

Отже, враховуючи положення чинного законодавства, доводи відповідача про те, що здійснення перевезень можливе лише за умови наявності товарно-транспортних накладних є помилковим, оскільки товарно-транспортна накладна є лише одним, але не єдиним, з рекомендованих форм документів для здійснення вантажних перевезень. Факт відсутності товарно-транспортних накладних, за наявності інших необхідних документів, які підтверджують факт отримання позивачем придбаних товарів, не може бути доказом нездійснення господарських зобов'язань.

Тому, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних у позивача не може впливати на право платника податків на податковий кредит чи відображення валових витрат.

Також суд зазначає, що незначні недоліки у оформленні ТТН (не заповнено ряд граф щодо ідентифікації особи, яка дозволила відпуск ТМЦ, вантаж здав-прийняв тощо), не є підставою для висновку про позбавлення юридичної сили і доказовості зазначеного документа.

Щодо фактів ненадання сертифікатів якості товару, які не є первинним бухгалтерським документом, що дає підстави для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій, суд зазначає, що їх наявність чи відсутність не може бути підставою для визнання господарської операції безтоварною,

Крім того, податковий орган обґрунтовуючи правомірність своїх доводів не пояснив, яким чином наявність цих документів вплине на реальність господарської операції.

В судовому засіданні представником позивача для спростування доводів контролюючого органу про безтоварність господарської операції між ТзОВ «Тріо» та ТзОВ ТМ «Барвінок», долучено копії посвідчень про якість продукції, яка постачалася ТзОВ «Тріо» позивачу.

З акту перевірки № 16/39-10/35621418 від 25.10.2013 року вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про непідтвердження ТзОВ ТМ «Барвінок» господарських операцій з його контрагентом на підставі акту № 1873/23-307/30544093 від 14.06.2011 року, складеного ДПІ у Красногвардійському районі Дніпропетровської області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Тріо» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні взаємовідносин з ТзОВ «Майра» за жовтень - грудень 2010 року», та його висновків про безтоварність господарських операцій.

Проте, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання безтоварними господарських операцій, вчинених за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Усі податкові накладні виписані ТзОВ «Тріо» - оформлені згідно вимог чинного законодавства, недоліків заповнення таких при перевірці не встановлено.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом, а тому у разі невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань щодо декларування та сплати необхідних сум податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність їх внесення до бюджету відповідно до закону.

Правом видачі податкової накладної користується виключно платник податку на додану вартість, зареєстрований як такий на підставі статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

ТзОВ «Тріо» на момент виписки податкових накладних було зареєстроване згідно чинного законодавства, не перебувало в процесі припинення, щодо нього не було внесено відомостей про відсутність за місцем реєстрації, та було зареєстроване як платник податку, в тому числі податку на додану вартість.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, які складені між позивачем та його контрагентом-постачальником. Надані документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань. При перевірці вказані документи досліджувались та порушень щодо їх оформлення перевіряючими не встановлено.

З матеріалів справи судом встановлено, що товар (борошно, крупи, макарони) реалізовувались у торгових підрозділах ТзОВ ТМ «Барвінок», про що свідчать копії контрольних стрічок касових апаратів.

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем товару. Фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача на поставку товару. Такі висновки зроблені лише за даними перевірки контрагента, тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Крім того, використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Висновок про безтоварність господарської операції, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочину, може ґрунтуватись на належних та допустимих доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та постачальником не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток в І кварталі 2012 року на 64 150,56 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої ТзОВ ТМ «Барвінок» декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 6 071 046. Однак, жодного рішення, що набрало законної сили, яким би цю суму було зменшено, немає.

Якщо відповідач вважає, що між ТзОВ ТМ «Барвінок» та ТзОВ «Тріо» поставки товарів у жовтні, листопаді та грудні 2010 року не було, він повинен був зменшити суму задекларованого ТзОВ ТМ «Барвінок» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. У свою чергу відповідач податковим повідомленням-рішенням року № 0000323910/1702 від 21.11.2013 збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 96 225,84 грн. (за основним платежем 64 150,56 грн. та за штрафними санкціями 32 075,28 грн.)

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на контролюючі органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

З врахуванням ухвали від 13 січня 2014 року та відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» 375,74 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000323910/1701 та № 0000323910/1702 від 12 листопада 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» 375,74 грн. (триста сімдесят п'ять гривень 74 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2014 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.