Ухвала суду № 37081577, 22.01.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/125/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко Н. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Охріменко Н. І. суддів Захарова А. Ф. , Скіць М. І. при секретаріЯремич В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року по справі за позовом кредитної спілки "Фортеця" до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії,

вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, що з'явились, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

05 вересня 2013 року кредитна спілка «Фортеця» звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором кредитної лінії.

Свої вимоги мотивувала тим, що 15 липня 2008 року між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_7 укладено договір кредитної лінії № 3226кк згідно якого ОСОБА_7 відкрито кредитну лінію з лімітом в сумі 135 000 грн. строком на 12 місяців під 42 % річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язання відповідача по кредитному договору, 15 липня 2008 року укладено договір поруки № 1697 з ОСОБА_6, згідно з яким остання поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем ОСОБА_7 зобов'язань, передбачених кредитним договором та в зв'язку з чим несе солідарну відповідальність разом із боржником.

Відповідач ОСОБА_7 свої зобов'язання не виконав, після настання строку закінчення договору основну суму виданого кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув. Станом на 19 серпня 2013 року він має заборгованість по договору кредитної лінії 389 930,60 грн., з яких основна сума становить 135 000 грн., а відсотки за користування кредитом - 254930,60 грн.

Тому, в зв'язку з вищевикладеним, кредитна спілка просить суд стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 солідарно на користь кредитної спілки «Фортеця» 389 930,60 грн. боргу та понесені судові витрати.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року позов кредитної спілки «Фортеця» до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_6 солідарно на користь кредитної спілки "Фортеця" заборгованість за договором кредитної лінії № 3226кк від 15.07.2008 року 389 930,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_6 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3441 грн., по 1720,50 грн. з кожного.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу на рішення, в якій посилаючись на його протиправність, незаконність та необґрунтованість, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Фортеця» до відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_6 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, що з'явились, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову кредитної спілки, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені доказами. При цьому судом враховано, що між сторонами існують договірні відносини, які повинні добросовісно виконуватися.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 15 липня 2008 року між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_7 укладено договір кредитної лінії № 3226кк згідно якого ОСОБА_7 відкрито кредитну лінію з лімітом в сумі 135 000 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру №7113 від 15 липня 2008 року ОСОБА_7 видано 135 000 грн. (а.с. 8)

Відповідно до умов п. 2.3 договору ОСОБА_7 зобов'язався повернути кредитній спілці фактично отримані суми кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом до закінчення строку, визначеного в п. 2.1 договору. (а.с. 4)

Згідно п.3.1 договору кредитної лінії визначено, що за користування кредитом кредитодавець щомісячно станом на останній дань місяці нараховує плату (відсотки) в розмірі 42 % річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії. Відповідно до п. 3.3 договору нарахування відсотків здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році.

В якості забезпечення виконання зобов'язання відповідача по кредитному договору, 15 липня 2008 року укладено договір поруки № 1697 з ОСОБА_6, згідно з яким остання поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем ОСОБА_7 зобов'язань, передбачених кредитним договором та в зв'язку з чим несе солідарну відповідальність разом із боржником.

Згідно розрахунку, наданого суду позивачем, вбачається, що станом на 19 серпня 2013 року заборгованість ОСОБА_7 по договору кредитної лінії складає 389 930,60 грн. (а.с. 37)

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну умов договору.

У відповідності до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В порушення вимог закону, боржник в односторонньому порядку фактично відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув, чим спричинив позивачу збитки.

За зазначених обставин, суд першої інстанції вірно встановивши факти і відповідні їм правовідносини, постановив правильне рішення, стягнувши з відповідачів на користь позивача заборгованість по кредитному договору.

Що стосується посилання апелянта в апеляційній скарзі на припинення договору поруки, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що нарахування відсотків за час фактичного користування кредитом, в зв'язку з порушенням позичальником кредитних зобов'язань після 15.07.2008 р., не є пов'язаним із зміною основного зобов'язання, та відбулося в рамках погоджених позивачем умов договору поруки і кредитного договору в зв'язку з порушенням позичальником взятих на себе зобов'язань.

Інші доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.

Враховуючи те, що посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної заяви, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року по справі за позовом кредитної спілки "Фортеця" до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді :