Ухвала суду № 37081461, 05.02.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Антонов Ю.А.

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 430/1482/13-ц

Провадження № 22ц/782/5778/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Єрмакова Ю.В.,

суддів -Малієнко Н.В., Матвєйшиної О.Б.

при секретарі- Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства „Жнива" в особі голови Малахової Олени Олексіївни, третя особа - Держземагенство в Станично-Луганському районі, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,-

в с т а н о в и л а:

В червні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, після уточнення якого остаточно просив розірвати Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 і селянським (фермерським) господарством „Жнива" в особі голови Малахової Олени Олексіївни, зареєстрований 07 грудня 2010 року у Станично-Луганському районному реєстраційному окрузі, в Книзі записів держаної реєстрації договорів оренди (запис №041042300045);

зобов'язати селянське (фермерське) господарство „Жнива" передати ОСОБА_2 земельну ділянку ріллі НОМЕР_1 загальною площею 11, 3298 га, що розташована на території Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, кадастровий номер 4424885100020020013, в стані придатному для використання за цільовим призначенням, після збирання на ній врожаю сільськогосподарських культур в 2014 році;

зобов'язати селянське (фермерське) господарство „Жнива" сплатити орендну плату за використання в 2013 році земельної ділянки рілліНОМЕР_1 загальною площею 11,3298 га (кадастровий номер 4424885100020020013) в розмірі 7054,72 грн. (сім тисяч п'ятдесят чотири грн. сімдесят дві копійки);

стягнути з селянського фермерського господарства „Жнива" на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті орендної плати за 2012 рік в розмірі 3037,23 коп. (три тисячі тридцять сім гривень двадцять три копійки), пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 924,16 (дев'ятсот двадцять чотири грн. шістнадцять копійок) та 3% річних від простроченої суми в розмірі 91,12 грн. (дев'яносто одна гривня 21 коп.); стягнути з селянського (фермерського) господарства "Жнива" на користь ОСОБА_2 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вищевказана земельна ділянка належить йому на праві приватної власності за Державним актом, серія ЛГ № 151006 від 23.12.2004р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З відповідачем 07.12.2010 року було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років, однак відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою у 2012 році та відповідно нехтує терміном зазначеним в п.9 Договору. Так, за 2012 рік відповідачем було нараховане орендну плату в розмірі 4017,49 грн. та виплачено за вирахуванням прибуткового податку з орендної плати, що не відповідає вимогам Договору.

Позивач також зазначив , що станом на 01.06.2013 р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості за користування в 2012 році земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2012 рік позивач не отримував. На неодноразові звернення ОСОБА_2 про повне здійснення розрахунку за Договором Оренди 2012 р., відповідач відповідав відмовою, посилаючись на відсутність додаткової угоди, неможливість її укласти, підвищення вартості палива, тощо.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства „Жнива" в особі голови Малахової Олени Олексіївни залишені без задоволення, за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.214 ЦПК України Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Такі вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ЗУ "Про оренду землі" та виходив з того, що між сторонами існують договірні відносини щодо оренди землі, на підставі укладеного Договору, в якому чітко зазначено строк дії договору, розмір орендної плати та строки і порядок їх внесення. Зазначені умови Договору виконуються відповідачем, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для дострокового розірвання Договору оренди земельної частки (паю) та стягнення заборгованості з орендної плати.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, які судом першої інстанції застосовані правильно.

Як встановлено судом першої інстанції 07.10.2010 р. було укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та селянським фермерським господарством „Жнива" в особі голови Малахової Олени Олексіївни загальною площею 11,3298 га, що розташована на території Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області терміном на 10 років зі сплатою трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції.

Зазначені обставини підтверджуються умовами договору оренди, а саме п.п.4,7,8,9 Договору, а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 41848грн.90коп.; орендна плата вноситься орендарем у формі натуральній, у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції; розмір орендної плати 3794грн.02 коп. на рік, у тому числі 1138грн.20 коп. у грошовій формі, а 2655грн.82 коп. за цінами державних закупівельних цін рослинницькою продукцією, яка вирішується орендарем; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; строки внесення орендної плати до 01.01. наступного року.

Пунктом 30 передбачено, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Вищезазначений договір оренди землі 7 грудня 2010 року зареєстровано у Станично-Луганському районному реєстраційному окрузі, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди (запис №041042300045).

Згідно ч.1, ч.8 ст. 39 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ч.1 ст. 626, ст. 629, 651, 654 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.ст. 13, 21, 23,30 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 19.Закону України "Про плату за землю" також передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки судом вірно були встановлені правовідносини, які склались між сторонами та правильно застосовані норми матеріального права до цих правовідносин.

Доводи апелянта про те, що орендну плату необхідно обчислювати з урахуванням коефіцієнту індексації за 2012 рік, виходячи з показника 1,756, на увагу не заслуговують.

Коефіцієнт індексації 1,756, на який посилається апелянт, не є індексом інфляції, який передбачений умовами договору, за якими обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням саме індексів інфляції. Індекс інфляції і коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки не є тотожними поняттями та регулюються різними нормативно-правовими актами, індекс інфляції визначається ЗУ « Про індексацію грошових доходів населення» №1282 від 3.07.1991 року та розраховується Державним комітетом статистики України, а коефіцієнт індексації визначається постановою КМУ, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, стосовно питань пов'язаних з іншими правовідносинами, тому посилання на те, що мав застосовуватися коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки при визначенні орендної плати за земельну ділянку, є помилковим.

Умовами зазначеного договору передбачено обчислення орендної плати за землю з урахуванням саме індексу інфляції, ніяких змін з приводу коефіцієнта індексації в договір не вносилось, на даний час договір є діючим.

Посилання апелянта на лист Державного комітету України із земельних ресурсів щодо врахування коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (1,756) не є підставою автоматично брати за основу для розрахунку орендної плати наступні зміни після укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір було укладено 7 грудня 2010 року, а зміни у 2011 році, тому необхідно було внести зміни до Договору, що не було зроблено.

Також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні порушення відповідачем технологічного процесу використання орендованої земельної ділянки позивача, що призводить до її пошкодження, позивачем таких доказів не надано. Крім цього, підстав вважати, що відповідач не розрахувався по орендній платі за 2013 рік, також не має, оскільки цей строк, на час розгляду справи, згідно умов договору, не наступив. В апеляційній інстанції представник відповідача зазначав, що орендна плата позивачеві перерахована поштою в повному обсязі відповідно до умов Договору.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, а також були предметом дослідження судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів.

Враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки передбачених законом підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної частки (паю), не має та не було встановлено судом.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєви ми і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправи льного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду за лишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315,317 ЦПК України,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11 грудня 2013 року - відхилити.

Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 11 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства „Жнива" в особі голови Малахової Олени Олексіївни, третя особа - Держземагенство в Станично-Луганському районі, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді: