Рішення № 37081406, 22.01.2014, Підволочиський районний суд Тернопільської області

2/604/24/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Сташківа Н.Б. при секретарі Стадніцької З.О.

представника позивача Верцімагу О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач КС « Християнська злагода» у грудні 2013 року звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що 04 квітня 2008 року між КС « Християнська злагода» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 49/08, згідно умов якого кредитодавець надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 90 000 гривень строком на 18 місяців з 04 квітня 2008 року по 04 жовтня 2009 року із сплатою 36 % річних, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі за кредитним договором у розмірі та термінах встановлених договором. Отримання суми кредиту в розмірі 90 000 гривень підтверджуються видатковим касовим ордером № 2558 від 04 квітня 2008 року на суму 79 000 гривень та касовим ордером № 2665 від 07 квітня 2008 року на суму 11 000 гривень. Проте відповідач не виконав умов кредитного договору, не повернув кредит у повному обсязі та не сплатив відсотки за користування кредитом в розмірах та у терміни що визначені у договорі. Внаслідок невиконання умов кредитного договору відповідачем заборговано КС «Християнська злагода« грошові кошти в розмірі 37623,77 гривень з яких: 13570,91 грн -тіло кредиту та 24052,86 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом, котра виникла з моменту отримання кредиту та діє до повного виконання грошових зобов'язань боржником. У зв'язку з чим просять стягнути з відповідача по справі заборгованість по кредитному договору № 49/08 від 04 квітня 2008 року в розмірі 37623, 77 гривень.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на обставини, що викладені у позовних вимогах, крім того доповнив, що відповідач отримав кредит у загальній сумі 90 000 гривень двома платежами 04 квітня 2008 року на суму 79 000 гривень та 07 квітня 2008 року 11 000 гривень. Станом на 01 квітня 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 14962,95 гривень, котрі є не погашеними і на даний час. Крім того пояснив, що дійсно 02 квітня 2009 року КС «Християнська злагода» видано квитанцію до прибуткового касового ордера на загальну суму 14962,95 грн., однак дані кошти із філії КС «Християнська злагода» на їх особовий рахунок як юридичної особи не поступали, а тому просить не брати до уваги квитанцію до прибуткового касового ордера на дану суму. Крім того вказав, що відповідач не зробив жодної оплати вказаної заборгованості по даному кредитному договору з 2009 року і з даного моменту вони не звертались із позовом про стягнення коштів, а лише надсилали письмові повідомлення про необхідність погашення грошових коштів.

Відповідач в судовому засіданні заявлених позивачем позовних вимог не визнав та пояснив, що дійсно 04 квітня 2008 року отримав у КС «Християнська злагода» кредит на загальну суму 90 000 гривень двома платіжними відомостями 04 квітня 2008 року на загальну суму 79 000 гривень та 07 квітня 2008 року на суму 11 000 гривень. Поручителем по даному кредитному договору виступив його родич ОСОБА_4, котрий мав на депозитному рахунку вказаної спілки 150 000 гривень. Після укладення даного кредитного договору поручитель ОСОБА_4 у строки та в розмірах визначені у договорі своєчасно сплачував за нього кредитні кошти, а він за домовленістю між ними у подальшому повертав йому оплачені поручителем грошові кошти. У листопаді - грудні 2008 року у зв'язку з економічною кризою в Україні між ним та поручителем було прийнято рішення про дострокове повернення усієї суми кредиту що залишилась. З цією метою ОСОБА_4 19 грудня 2008 року було знято 79 000 гривень, що стверджується відповідним записом у його книжці, а також квитанцією до прибуткового касового ордера. 02 квітня 2009 року було погашено повністю кредит на суму 14 962,95 гривень, про що також свідчить квитанція до прибуткового касового ордера. Вказана сума була сплачена ОСОБА_4 шляхом перерахунку з його депозитного рахунку за рахунок залишку та нарахованих відсотків, а тому станом на 02 квітня 2009 року сума боргу перед позивачем погашена повністю. Крім того відповідач просить застосувати позовну давність до даних вимог, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза визначені законом строки, надані йому для звернення до суду за захистом порушених прав.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача по справі, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності вважає, що заявлені позовні вимоги КС «Християнська злагода» до задоволення не підлягають, виходячи з наступних міркувань :

04 квітня 2008 року між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_3 укладений договір №49/08 про надання кредиту. Згідно даного договору Кредитодавець КС «Християнська злагода» та позичальник ОСОБА_3 отримав у кредитодавця грошові кошти для споживчих потреб у розмірі 90 000 гривень, які зобов'язувався повернути до 04 жовтня 2009 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 36 відсотків річних.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 90 000 гривень підтверджується видатковим касовим ордером № 159561 від 04 квітня 2008 року на суму 79 000 гривень та видатковим касовим ордером № 159570 від 07 квітня 2008 року на суму 11 000 гривень. Даний факт і не заперечується відповідачем по справі ОСОБА_3

З метою належного виконання зобов'язання 04 квітня 2008 року між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 49/08, згідно якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язання за договором про надання кредиту №49/08 від 04 квітня 2008 року.

Таким чином судом встановлено, що 04 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та КС «Християнська злагода» був укладений кредитний договір на загальну суму 90 000 гривень для споживчих потреб у розмірі 90 000 гривень, які відповідач зобов'язувався повернути у строк до 04 жовтня 2009 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 36 відсотків річних.

В судовому засіданні встановлено, що виконання грошових зобов'язань, а саме сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в основному здійснювалось поручителем ОСОБА_4 шляхом списання з його особового ранку грошових коштів по кредитному договору № 49/08 від 04 квітня 2008 року з наступними записами про погашення боргу у книгу боржника ОСОБА_3 Вказане і не заперечувалось представником позивача та підтверджується відповідними записами у його книжці з рахунком НОМЕР_2 виданої від 04 квітня 2008 року на ім'я ОСОБА_3 та записами у книжці з номером рахунку НОМЕР_1 від 07 серпня 2006 року на ім'я ОСОБА_4, а також видатковими касовими ордерами.

Судом встановлено, що представник позивача оспорює лише непогашену суму боргових зобов'язань станом на 02 квітня 2009 року в розмірі 14 962,95 грн, а також нарахованих процентів за користування кредитними коштами в розмірі 24052,86 гривень.

Проте з такими висновком представника КС «Християнська злагода» суд не може погодитись оскільки :

Як убачається із книжки погашення заборгованості КС «Християнська злагода» з особовим рахунком НОМЕР_1 від 07 серпня 2006 року виданої на ім'я ОСОБА_4 з його особового рахунку 19 грудня 2008 року було знято грошові кошти в розмірі 79 000 гривень, які перераховані на погашення заборгованості по кредитному договору № 49/08 від 04 квітня 2008 року. Вказане підтверджується відомостями книжки погашення заборгованості КС «Християнська злагода» з особовим рахунком НОМЕР_2 від 04 квітня 2008 року, виданої на ім'я ОСОБА_3 з якої вбачається, що 19 грудня 2008 року зараховано суму в розмірі 79 000 гривень. У подальшому з даних книжок вбачається, що 02 квітня 2009 року з книжки ОСОБА_4 знято 9494,46 грн. основної суми та нарахованих відсотків в розмірі 5468,49 грн., а всього на суму 14 962,95 грн, які перераховані на погашення боргу ОСОБА_3, що стверджується відповідними записами із його книжки. Крім того, відповідальним працівником КС «Християнська злагода» до книжки ОСОБА_3 внесена відмітка про повне погашення кредиту.

Також, з оглянутого в судовому засіданні оригіналу квитанції до прибуткового касового ордера № б/н виданого КС «Християнська злагода» 02 квітня 2009 року вбачається, що цього ж дня сплата коштів по кредитному договору № 49/08 від 04 квітня 2008 року становить 14962,95 грн., тобто та сума котра оспорюється представником позивача.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 02 квітня 2008 року сплатив КС «Християнська злагода» грошові кошти в розмірі 14962,95 гривень, погасивши усю заборгованість по кредитному договору № 49/08 від 04 квітня 2008 року. При цьому суд не бере до уваги пояснення представника позивача, які повністю спростовуються письмовими матеріалами справи про те, що дані кошти не поступили на рахунок юридичної особи, а також те, що відповідальний касир не мав права здійснювати дану операцію, оскільки це відноситься до безпосередньої організації КС «Християнська злагода» і не може свідчити про те, що дані кошти не вносились в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору ОСОБА_3 Крім того представник позивача пояснив, що дійсно у кредитній спілці працював касиром працівник що приймав кошти на погашення вказаної заборгованості по даному кредитному договору, і раніше згідно напрацьованого механізму перераховував їх на рахунки юридичної особи спілки. Крім того суд не бере до уваги посилання представника позивача про переривання строку позовної давності з тих підстав, що ними у серпні 2008 року надсилалось боржнику ОСОБА_3 вимога про повернення боргу, оскільки такі пояснення не ґрунтуються на вимогах закону щодо переривання перебігу позовної давності та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідач заперечив про отримання будь - яких вимог банку про погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання чи на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні представником позивача не доведено, а судом не здобуто належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_3 заборгував кредитній спілці «Християнська злагода» грошові кошти по тіло кредиту в розмірі 14962,95 гривень та нарахованих на дану суму процентів за користування кредитом в розмірі 24052,86 гривень, а всього 37623,77 гривень, а тому судом не встановлено порушення будь-яких прав чи інтересів позивача, які б грунтувалися на вимогах чинного законодавста та були порушені, невизнані або оспорені іншими особами, а тому відсутні підстави для їх захисту.

За вказаних обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_3 про стягнення коштів слід відмовити.

Крім того згідно ст. 257 ЦК України до даних правовідносин встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як встановлено в судовому засіданні, що і не заперечувалось представником позивача, відповідач востаннє здійснив оплату кредитних коштів, які були перераховані на рахунок КС «Християнська злагода» у 2008 році, у подальшому 02 квітня 2009 року відповідачем було оплачено грошову суму в розмірі 14962,95 гривень котрі оспорюються представником позивача. У подальшому будь-яких коштів не оплачував, що свідчить про те, що з моменту коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права на захист минуло понад 5 років.

Будь-яких обставин, котрі б давали суду підставу вважати, що позовна давність переривається немає, оскільки відповідачем ОСОБА_3 з моменту останньої його оплати грошових коштів до Кредитної спілки не вчинено жодної дії , котра б свідчила про визнання ним свого боргу та обов'язку.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За вказаних вимог закону, а також з урахуванням заяви про застосування позовної давності відповідача вважаю, що у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 37623,77 гривень слід відмовити, застосувавши термін позовної давності.

Також у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України слід присудити судові витрати виходячи із того, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує із другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати, а саме стягнути із КС «Християнська злагода» в користь держави судовий збір у розмірі 376,24 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 294, п. 4 ст. 295 ЦПК України, ст. ст. 257,267, 525, 526, 612, ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49/08 від 04 квітня 2008 року - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Християнська злагода» м. Львів вул.. М. Коцюбинського,4/2 ЄДРПОУ 26126750 р/р 260000063633001 у ЛРУ АТ «Індексбанк» у м. Львові МФО 325279 в користь держави судовий збір в розмірі 376,24 гривень

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий