Рішення № 37079937, 05.02.2014, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1641/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Бондарчук О.М.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином,

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином звернувся ОСОБА_1

Свою заяву аргументує тим, що 17 лютого 2013 року, близько 17 години, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом збиття навісного замикаючого пристрою на вхідних дверях проникли до його житлового будинку, що розташований на території приватного господарства по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали належне мені майно на суму 754 грн. 72 коп.

Після вчинення крадіжки майна ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою приховання слідів кримінального правопорушення, перебуваючи в приміщенні будинку, маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, з використанням сірників та легкозаймистої речовини, умисно підпалив цей житловий будинок, у результаті чого вогнем було знищено майно та житловий будинок на загальну суму 142 300 грн.

Вироком Острозького районного суду від 9 липня 2013 року у справі №567/519/13-к ОСОБА_3 було визнано винним за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України та призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років, на підставі ст. 75 КК України призначено іспитовий строк.

ОСОБА_4 визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком три роки, на підставі ст. 75 КК України призначено іспитовий строк.

Вказує, що відповідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Зазначає, що сума збитків, що йому завдана, складає 143 054,72 грн. та включає вартість викраденого майна на суму 754.72 грн., та вартість знищеного будинку і майна на суму 142300 грн. При цьому - 754,72 грн. підлягають до стягнення з відповідачів солідарно, у той час як сума в розмірі 142300 грн. підлягає до стягнення з ОСОБА_3 одноосібно, оскільки саме його дії призвели до знищення будинку.

У результаті злочинних дій щодо викрадення майна, відповідачами йому була завдана моральна шкода у розмірі 1000 грн., яка підлягає до стягнення з них солідарно. Просить стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду за знищення житлового будинку, яку він оцінює у розмірі 30000 грн.

Вказує, що під час пожежі було знищено все майно, яке він наживав протягом свого життя, речі які були сімейними реліквіями. Крім того, вказує, що залишився без житла, змушений проживати у будинку свого сина.

Зазначає, що у вересні 2013 року ОСОБА_3 на відшкодування шкоди, завданої знищенням майна, добровільно передав йому кошти в сумі 3500 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до зменшення на таку суму.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали посилаючись на обставини викладені в заяві.

Крім того, позивач пояснив, що викрадене майно на суму 754,72 грн. йому було повернуте як речові докази за вироком суду, тому в частині цих вимог від позову він відмовляється.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково і в судовому засіданні пояснив, що дійсно він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України у зв'язку з тим, що 17 лютого 2013 року, близько 17 години, він та ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинили таємне викрадення чужого майна, вказує, що оскільки їх там було двоє, не зважаючи на те, що підпал здійснював він один, просив і відшкодування всієї шкоди покласти на них двох. Позов визнав в частині стягнення з нього половини вартості знищеного будинку та половини суми на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з знищенням будинку. Вказував, що оскільки викрадене майно на суму 754,72 грн. було повернуте потерпілому, жодної моральної шкоди йому завдано не було.

Щодо оцінки вартості майна в тому числі в вартості будинку яка складає 143054, 72 грн. не заперечував. Зазначив, що ним було відшкодовано потерпілому 3500 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_1 на суму 754,72 грн., що встановлено вироком суду. Викрадене майно на суму 754,72 грн. потерпілому було повернуто, тому в частині цих вимог просив відмовити. Крім того, вказав, що оскільки викрадене майно було повернуто, жодної моральної шкоди його довіритель ОСОБА_1 не завдав.

З матеріалів справи встановлено наступне.

За вироком Острозького районного суду від 09.07.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 ч.2.ст.194 КК України та призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком п'ять років.

На підставі ст.75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовий строк три роки.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст.75 КК України призначено іспитовий строк три роки.

Речові докази - електричний конвектор марки ""Термія ЭВНА-2,0/230С2", пральну машину марки "ПМ-2 ДОНБАС-3-0", металеву трубу, довжиною 5 м., діаметром 40 мм., каструлі алюмінієві в кількості 3 шт., металеву трубу довжиною 1,2 м., каструлі алюмінієві в кількості 3 шт., каструлі металеві в кількості 4 шт., чайник алюмінієвий, лопату, господарські вила, металеві дверцята до плити пічного опалення, кришки плити пічного опалення в кількості 2 шт., металевий профіль довжиною 1,2 м. шириною 6 см., металевий колісник до груби пічного опалення в кількості 1 шт., корпус м'ясорубки - було повернуто потерпілому ОСОБА_1

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 567/519/13-к ОСОБА_1 був визнаний потерпілим по кримінальному провадженню.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_1

Відповідно до кошторисної документації та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, вартість будівельних робіт на відновлення будинку та загальна вартість витрат на відновлення будинку складає 142300 грн.

З пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_3 було відшкодовано потерпілому 3500 грн.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

За ч.1, ч.2 ст.23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Та передбачено відшкодування моральної шкоди грішми.

Відповідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 було визнано винним за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою приховання слідів кримінального правопорушення, перебуваючи в приміщенні будинку, маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, з використанням сірників та легкозаймистої речовини, умисно підпалив цей житловий будинок, у результаті чого вогнем було знищено майно та житловий будинок на загальну суму 142 300 грн.

За вказаних обставин твердження ОСОБА_3 про те, що завдану шкоду за знищений житловий будинок слід покласти на нього та ОСОБА_4 не заслуговують на увагу.

За вироком Острозького районного суду від 09.07.2013 року та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, вартість будівельних робіт на відновлення будинку та загальна вартість витрат на відновлення будинку складає 142300 грн.

З пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_3 було відшкодовано потерпілому 3500 грн.

За вказаних обставин та відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 3 від 31.03.89 року (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму ВС №13 від 25.12.92, №12 від 03.12.97) "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна" суд прийшов до висновку, що цивільний позов слід задовольнити частково - з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 138 800грн. завданих матеріальних збитків за знищений житловий будинок.

Задовольняючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, слід виходити із норм ст. 1167 ЦК, в якій визначено підстави відповідальності за винні дії в спричиненні такої шкоди, при цьому необхідно встановити винні дії відповідача.

При розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироці дати належну оцінку зазначеним обставинам, що і було встановлено у вироці Острозького районного суду від 9 липня 2013 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник пояснили, що ОСОБА_1 зазнав психологічних страждань в результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо викрадення майна, що він хвилювався та переживав і суму моральної шкоди щодо викрадення майна відповідачами, оцінює у розмірі 1000 грн., яка підлягає до стягнення з них солідарно.

В судовому засіданні позивач відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідачів солідарно відшкодування матеріальної шкоди на суму 754 грн. 72 коп., оскільки зазначене майно було повернуте потерпілому і ухвалою Острозького районного суду від 05.02.2014 року зазначені позовні вимоги були залишені без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відшкодування моральної немайнової шкоди залежить від характеру, тривалості та обсягу моральних та фізичних страждань, стану здоров'я потерпілого, наслідків тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у життєвій та виробничій діяльності, ступені вини відповідача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру порушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від частини позовних вимог, щодо відшкодування йому відповідачами матеріальної шкоди на суму 754 грн. 72 коп., і в судовому засіданні представником позивача не доведено, яка саме моральна шкода завдана ОСОБА_1 в зв'язку з поверненням викраденого майна, то в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачів солідарно моральної шкоди у розмірі 1000 грн. за викрадення майна на суму 754 грн. 72 коп. слід відмовити.

При розгляді позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди за знищення житлового будинку, яку позивач оцінює у розмірі 30000 грн. суд виходить з наступного.

Підтримуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди за знищений житловий будинок позивач та його представник зазначають, що під час пожежі було знищено все майно, яке позивач наживав протягом свого життя, речі які були сімейними реліквіями. Крім того, він залишився без житла, змушений проживати у будинку свого сина, однак за вироком Острозького районного суду від 09.07.2013 року було встановлено, що представник потерпілого ОСОБА_1 суду показав, що в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок його батька ОСОБА_1 і з січня 2013 року батько поїхав у м. Сторожинець Чернівецької області до рідного брата на лікування. Коли батько поїхав зі свого будинку, він вимкнув запобіжники на електролічильнику в будинку та періодично навідувався до господарства батька. Таким чином позивач перестав проживати у зазначеному будинку ще до вчинення підпалу, що підтверджується і за матеріалами кримінального провадження.

Оскільки інших обґрунтувань завдання моральної шкоди позивач не наводить, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості то оцінює моральну шкоду завдану ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 за знищений житловий будинок в АДРЕСА_1 на суму 7000 грн.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місцеці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, на користь держави слід стягнути з ОСОБА_3 судовий збір.

Керуючись ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди завданої злочином в розмірі 138800(сто тридцять вісім тисяч вісімсот) грн. завданих матеріальних збитків.

Стягнути з з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди завданої злочином в розмірі 7000 грн. завданих моральних збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі

243,6 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.