Постанова № 37079710, 30.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2014 року 15:15 № 826/20724/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Професійний Кур’єр»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити дії

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:

1) визнати протиправним дії відповідача щодо проведення з 04.11.2013 року по 08.11.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Азета Консалт» (код ЄДРПОУ 37318574), ТОВ «Експертцентр-М» (код ЄДРПОУ 34776227), ТОВ «Телеінформ-Сістем» (код ЄДРПОУ 34836186) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року за результатами якої складено Акт № 624/26-55-22-01-36017637 від 08.11.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Український Професійний Кур’єр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із ТОВ «Азета Консалт», ТОВ «Експертцентр-М», ТОВ «Телеінформ-Сістем» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.»;

2) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 2109 від 31 жовтня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;

3) зобов’язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену до вказаної бази за результатами проведення щодо позивача документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Азета Консалт», ТОВ «Експертцентр-М», ТОВ «Телеінформ-Сістем» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, безпідставно прийнятий протиправний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а також вчинені протиправні дії по проведенню такої перевірки, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також внесення недостовірних даних про позивача до інформаційної бази даних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуваний наказ та вчинені ним дії по перевірці позивача законними та обґрунтованими, прийнятим та вчиненими на підставі і на виконання норм податкового законодавства, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Відповідачем, на підставі пп.20.1.6. п.20.1. ст.20 та пп.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, надіслано позивачу запит від 18.09.2013 р. № 11924/10/ про надання, протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту, пояснень та їх документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ «Азета Консалт», ТОВ «Експертцентр-М» за липень 2013 року, який був отриманий позивачем 24.09.2013 р.

Позивачем, у відповідь на зазначений запит, листом від 03.10.2013 р. № 03/10-13, надано відповідачу затребувану інформацію та документальне підтвердження щодо його взаємовідносин з контрагентами, зокрема, ТОВ «Азета Консалт», ТОВ «Експертцентр-М», ТОВ «Телеінформ-Сістем» за липень 2013 року.

На підставі пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, у зв’язку із встановленням фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Азета Консалт», ТОВ «Експертцентр-М», ТОВ «Телеінформ-Сістем», відповідачем видно наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 31.10.2013 р. № 2109 у термін з 04.11.2013 р. по 08.11.2013 р. та оформлені повідомлення про початок проведення перевірки від 31.10.2013 р. № 791/26-55-22-01 та про запрошення для підписання акта перевірки від 31.10.2013 р. № 18831/10/26-55-22-01.

Вищезазначені документи одночасно були направлені позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення та отримані ним 05.11.2013 р.

Незважаючи на зазначене, відповідачем з 04.11.2013 р. по 08.11.2013 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із ТОВ «Азета Консалт» код ЄДРПОУ 37318574, ТОВ «Експертцентр-М» код ЄДРПОУ 34776227, ТОВ «Телеінформ-Сістем» код ЄДРПОУ 34836186, за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., за результатами якої складено акт від 08.11.2013 р. №624/26-55-22-01-36017637.

Позивач вважає наказ відповідача про проведення перевірки від 31.10.2013 р. № 2109, а також дії по її проведенню протиправними, що і стало підставою для йог звернення з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов’язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у встановленому порядку, надана відповідачу затребувана відповідним запитом інформація та її документальне підтвердження, що свідчить про виконання ним вимог вищезазначених законодавчих норм.

Згідно пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.75.1. ст.75 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органами, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальної невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, крім іншого, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу).

Відповідно до п.79.1. ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримані акти перевірок контрагентів, які свідчать про порушення ними вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності, що і стало підставою для проведення перевірки позивача.

Враховуючи зазначені обставини справи та викладені законодавчі норми, суд дійшов висновку про наявність у відповідача підстав для проведення відповідної перевірки та, відповідно про законність оскаржуваного наказу від 31.10.2013 р. № 2109.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 Кодексу).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Умови допуску посадових (службових) осіб до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 розділу II Кодексу.

Пунктом 81.1. ст.81 Кодексу визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, копію наказу про проведення перевірки від 31.10.2013 р. № 2109 та повідомлення про початок проведення перевірки від 31.10.2013 р. № 791/26-55-22-01, позивач отримав лише 05.11.2013 р. При цьому, незважаючи на зазначене, перевірка була розпочата відповідачем 04.11.2013 р., що свідчить про грубе порушення з боку відповідача чітко встановлених законодавчих вимог щодо набуття права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки та, відповідно, про протиправність його дій щодо її проведення.

Крім того, такі дії відповідача позбавили позивача, крім іншого, закріпленого нормами ст.17 Кодексу, права бути присутнім під час проведення перевірки та надати пояснення з питань, що виникали під час перевірки, що не може відбуватися за правилами діючого законодавства України.

За результатами перевірки позивача, відповідачем складено акт від 08.11.2013 №624/26-55-22-01-36017637 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур’єр» код за ЄДРПОУ 36017637 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із ТОВ «Азета Консалт» код ЄДРПОУ 37318574, ТОВ «Експертцентр-М» код ЄДРПОУ 34776227, ТОВ «Телеінформ-Сістем» код ЄДРПОУ 34836186, за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», яким зафіксовані висновки про не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання послуг (робіт) позивачем у контрагентів та встановлення відсутності у позивача об’єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.185, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України по операціям з придбання послуг (робіт) у зазначених контрагентів.

У той же час, суд звертає увагу на те, що відповідачем не виконано покладених на нього діючим податковим законодавством безпосередніх функції, а саме будь-яких порушень податкового законодавства не встановлено, належним чином первинних документів не досліджено та не оцінено.

За результатом системного аналізу зазначеного акту перевірки судом встановлено, що закріплені ним висновки фактично сформовані на підставі актів перевірок контрагентів позивача. При цьому, відповідачем не надано суду доказів отримання відповідних актів перевірки контрагентів законних шляхом. Жодними нормативними документами не передбачено розповсюдження акту про проведення перевірки платника податків. Податковим кодексом України передбачено лише надання примірника акту перевірки платнику податків щодо якого вона проводилась.

Крім того, подані відповідачем в якості доказу по справі, акти перевірок контрагентів належним чином не засвідчені, що само по собі виключає можливість використання їх у якості письмових доказів.

У той же час, відповідачем в основу заперечень проти позову покладено твердження про дотримання податковим органом законодавства, що регламентує порядок проведення податкових перевірок. Проте, письмові докази до заперечень у необхідному для обґрунтування заперечень обсязі відповідачем суду надані не були.

На думку суду, зазначене свідчить про грубе порушення правил документообігу державної податкової служби та ігнорування приписів Кодексу адміністративного судочинства України про обов’язок надавати суду всі докази, на яких базуються заперечення суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про порушення, з боку відповідача, вимог п.79.2. ст.79 Кодексу та, відповідно, про протиправність вчинених ним дій по проведенню відповідної перевірки позивача.

В той же час, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену до вказаної бази за результатами проведення щодо позивача документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Азета Консалт», ТОВ «Експертцентр-М», ТОВ «Телеінформ-Сістем» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст.14, 54 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов’язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

Отже, як вбачається із вище вказаних норм, зміни у зв’язку зі складанням актів перевірок платників податків до баз даних відповідача не вносяться.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки позивача від 08.11.2013 р. №624/26-55-22-01-36017637 відповідачем не було винесено податкового повідомлення-рішення, крім того, зазначений акт не містить висновків щодо заниження чи завищення податкових зобов’язань.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів про внесення відповідачем змін до Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у зв’язку зі складанням акту перевірки від 08.11.2013 р. №624/26-55-22-01-36017637.

Не існує також будь-яких доказів, що наявність у цій комп’ютерній базі будь-якої інформації безпосередньо впливає на права платників податків. Законодавчо статус Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації» не визначено, тому відомості в цій базі не мають значення без підтвердження певними доказами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, належним чином не виконаний покладений на нього обов’язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Професійний Кур’єр» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо безпідставного проведення з 04.11.2013 року по 08.11.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний кур’єр», обмеження ТОВ «Український професійний кур’єр» у наданні інформації до перевірки, використання інформації отриманої незаконним шляхом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 20,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Професійний Кур’єр» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій