Постанова № 37079632, 11.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/19913/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Шмиговська А.М.

за участю

представників сторін : від позивача - не з'явився.

від відповідача - Денисова Н.О.

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши Приватного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Страхова група "ТАС"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 28.11.2013 року

у справі № 910/19913/13 (суддя : Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства

"Акціонерна страхова компнанія "Інго Україна"

до Приватного акціонерного товариства

"Страхова група "ТАС"

третя особа, що не

заявляє самостійних вимог ТДВ СК «Альфа-Гарант»

на проедмет спору на

стороні відповідача

про стягнення 13146,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова група ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код 30115243) на користь приватного акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія " Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) 13146 тринадцять тисяч сто сорок шість) грн. 59 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

У зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТДВ СК "Альфа-Гарант" та витребуванням нових доказів розгляд справи відкладено на 11.02.2014 року.

В судове засідання 11.02.2014 року представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, проте належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання.

Представником відповідача подано письмові пояснення, в яких останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 09.04.2013 р. в м. Києві на вул. Володимирська, 43 трапилась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Ягуар" (д. н. АН0550 ЕО), що належить на праві власності Дадасовій Вікторії Володимирівні, під керуванням водія Поперечного Дмитра Михайловича та автомобіля "БМВ" (д. н. АА5655 МА), що належить на праві власності Процику Андрію Ярославовичу, під керуванням водія Стрижева Олександра Вікторовича.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю "БМВ" (д. н. АА5655 МА), який був застрахований у позивача, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 250566579.13 від 08.04.2013 р.

Дорожньо - транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля "Ягуар" (д. н. АН0550 ЕО) - Поперечного Дмитра Михайловича, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 761/9825/13-п від 15.04.2013 р.

Згідно звіту № 510 від 30.04.2013 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля "БМВ" (д. н. АА5655 МА) становить 13146,59 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 250566579.13 від 08.04.2013 р., на підставі заяви страхувальника, звіту № 510 від 30.04.2013 р., розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту №72089 від 24.05.2013 р. приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 13398,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5999 від 28.05.2013 р.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Цивільно - правова відповідальність власника автомобіля "Ягуар" (д. н. АН0550 ЕО) за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля "Ягуар" (д. н. АН0550 ЕО) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6977978 застрахована у відповідача ( приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"), а тому позивач просить суд стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в розмірі 13146,59 грн. (з урахуванням звіту № 510 від 30.04.2013 р.).

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 34.1, 34.2. ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Відповідач зобов'язаний був протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати ЇЇ розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-траиспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Тобто обов'язок щодо проведення власного розрахунку страхового відшкодування законом покладено саме на відповідача. Проте, жодних зазначених дій відповідачем не вчинено.

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведені оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ремонт пошкодженого автомобіля було здійснено ТОВ «АВТ Баварія», куди було перераховано страхове відшкодування та здійснювався ремонт на підставі рахунку-фактури №710620 від 20.05.2013 року на підставі замовлення №710620 від 18.04.2013 року, до дорожньо-транспортної пригоди від 22.04.2013 року.

Страхове відшкодування було виплачено на підставі рахунку-фактури, де визначено, які саме роботи проводилися по відновленню автомобіля.

Обов'язок щодо проведення власного розрахунку страхового відшкодування законом покладено саме на відповідача. Жодних дій відповідачем не вчинено.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2013 року у справі № 910/19913/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/19913/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 11.02.2014 року.