УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 р.Справа № 820/7657/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/7657/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 р. позов ПАТ "Євроцемент-Україна" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000084400 від 17.10.2013 р.
СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року ПАТ "Євроцемент-Україна", за результатами якої складено акт № 227/44.0-08/00293060 від 19.04.13 р. (а.с.17-22).
За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 201.10 ст.201, п. 198.2 ст. 198 ПК України, оскільки позивачем про завищення позивачем суми податкового кредиту за лютий 2013 року на 94 829,0 грн., що відповідно призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2013 р. на цю ж суму.
16.05.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000204400, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 94 829,00 грн. (а.с.27)
Підставою зменшення від'ємного значення суми ПДВ стали висновки податкового органу про порушення позивачем правил формування податкового кредиту за лютий 2013 р. на підставі податкових накладних, заповнених з порушенням (містять недоліки) та/або в неналежний податковий період.
За результатами адміністративного узгодження, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 02.10.13 р., податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000204400 від 16.05.13 р. скасовано в частині включення до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2013 року сум по податковій накладній №17 від 16.01.2013 р., виписаній ПП "Строймашкомплект".
17.10.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000084400, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 93 004,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв неправомірно.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2013 р., по якій відображено від'ємне значення з ПДВ в сумі 94 829,00 грн.
Вказана сума від'ємного значення позивачем визначна з урахуванням податкового кредиту, що сформований позивачем на підставі податкових накладних, зокрема: №2 від 26.11.2012 р. на суму ПДВ 45 416,67 грн, №2 від 19.12.2012 р. на суму 45 416,67 грн, виписаних ПП НВФ "Булат"; № 6 від 26.09.2012 р. на суму 26,67 грн, № 7 від 26.09.12 р. на суму 559,83 грн., виписаних ТОВ "Данмар-Авто"; №22/0026 від 16.07.2012 р., виписаної ПрАТ "ВНП "Укрзооветпромпостач" на суму 1584 грн.
Фактичне виконання умов договорів не спростовується податковим органом.
Між тим, відповідач ставить під сумнів право позивача на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих в іншому податковому періоді та складених з порушенням встановленого порядку . На думку податкового органу, податкова накладна має бути включена до звітності податкового періоду її виписки.
Колегія суддів вважає такі висновки податкового органу помилковими з наступних підстав.
Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 210.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абз.11 п. 210.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Колегія суддів зазначає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, вказане передбачено п. 201.6 ст. 201 ПК України.
Як встановлено судом спірні податкові накладні позивачем отримано у лютому 2013 р., що відображено в реєстрі виданих по отриманих податкових накладних підприємства та по яким суми ПДВ віднесено до податкового кредиту, який віднесено до від'ємного значення з ПДВ в податковому періоді лютого 2013 р., тобто в межах передбачених законом 356 днів. Разом з податкової декларацією, в якій відображено позивачем надано податковому органу додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну» .
Доводи апеляційної скарги щодо несвоєчасного подання позивачем заяви про відмову постачальника надати податкову накладну, а саме не в звітному періоді в якому відбувався факт сплати постачальнику або факт отримання товарів та як наслідок неправомірне формування позивачем податкового кредиту по спірним податковим накладним, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Згідно з п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ.
Виняток із цього загального правила встановлено абз. 11 п. 201.10 ПКУ, згідно з яким у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
В такому разі слід керуватися нормою абз. 3 п. 198.6 ПКУ, відповідно до якої у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
З урахуванням цього, покупець має право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту лютий 2013р. за податковими накладними, виписаними липнем, вереснем , листопадом та груднем 2012 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за лютий 2013р. та як наслідок безпідставне винесення податковим органом податкового - повідомлення рішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 р. в частині задоволених позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/7657/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.
Судове рішення № 37078119, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/7657/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: