Постанова № 37077993, 06.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа №805/948/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

за участю секретаря Бебешко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : 83052, місто Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, буд. 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 30.09.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 30.09.2013 року.

В обґрунтування позову зазначила, що вона зареєстрована Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області в якості фізичної особи - підприємця з 29.04.2002 року, здійснює діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та є платником єдиного податку відповідно до патенту Державної податкової адміністрації України серії ПАЄ № 095715. Як приватний підприємець вона перебуває на обліку у Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сніжне та отримує пенсію за віком, а з 07.03.2007 року отримує пенсію по втраті годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 від 07.03.2007 року.

Управлінням Пенсійного фонду в м. Сніжне у відповідності до акту від 14.01.2014 року звірення розрахунків по ОСОБА_1 за позивачем станом на 30.09.2013 року рахується заборгованість зі сплати недоїмки з єдиного внеску на суму 8658,71 грн.

Позивач вважає зазначені дії незаконними, оскільки з 06.08.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI, яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Вважає, що внесення зазначених змін звільняє позивача, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає, що вимога відповідача, винесена у спосіб, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

Таким чином, позивач просила визнати дії відповідача протиправними та скасувати вимогу від 30.09.2013 року.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 05.02.2014 року через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 06.02.2014 року через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просив відмовити у повному обсязі, у зв'язку з тим, що ніяких вимог Управлінням не виставлялось, тобто вимога, яку просить скасувати позивач відсутня.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 29.04.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 5).

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується патентом серії ПАЄ № 095715 (а.с. 6).

Позивач є пенсіонером за віком з 02.12.2003 року, а з 07.03.2007 року отримує пенсію, у зв'язку з втратою годувальника і знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне, як платник єдиного внеску.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Разом з тим, у 11.08.2013 року набрав чинності Закон України від 04.07.2013 року №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв'язку з проведенням адміністративної реформи» відповідно до якого функції контролю за додержанням законодавства про збір ат ведення обліку єдиного внеску, правильності нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, застосування штрафних санкцій та адміністративних санкцій до порушників звітної, платіжної дисципліни покладено на Міністерство доходів і зборів.

Згідно з п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289 вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.01.2014 року між ОСОБА_1 та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сніжне підписано акт звірення розрахунків за нарахованим та сплаченим єдиним соціальним внеском в 2013 році станом 30.09.2013 року.

Відповідно до акту звірення від 14.01.2014 року, станом на 30.09.2013 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного внеску у розмірі 8658,71 грн.

Проте, судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем у відношенні ОСОБА_1 вимога про сплату боргу (недоїмки) не приймалася.

Слід зазначити, що 11.08.2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 406-VІІ , згідно якого функції контролю за додержанням законодавства про збір та ведення єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, застосування штрафних санкцій та адміністративних стягнень до порушників звітної, платіжної дисципліни тощо передані до Міністерства доходів і зборів України.

Таким чином, суд вказує, що з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 406-VІІ Пенсійні органи позбавлені повноважень до вищезазначеної діяльності.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Однак, зміст акту звірення Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне, полягає у викладенні нарахованого боргу, яке рахується за позивачем, а відтак не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача.

Відтак, акт звірення Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне, не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності у тому розумінні, в якому цей термін вжито у Кодексі адміністративного судочинства України, що виключає можливості перегляду правомірності цього розрахунку адміністративним судом.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, яка діє з 23.10.2013 року) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

На підставі ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, яка діє з 23.10.2013 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VIІ, розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік складає 1218,00 грн.

Згідно до п.п. 1 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, яка діє з 23.10.2013 року), ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, яка діє з 23.10.2013 року), під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з квитанції доданої до позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Отже, з урахуванням часткової сплати 10% вказаної суми, позивачеві потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

У позові позивачем було заявлено вимоги, зокрема, майнового характеру та повинно бути сплачено судовий збір в сумі 1827,00 гривень, фактично сплачено 10% вказаної суми, а саме: 182,70 гривень. Сума, що підлягає доплаті складає 1644,30 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 30.09.2013 року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інн. НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривень 30 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 лютого 2014 року.

Повний текст постанови складений 10 лютого 2014 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.