Рішення № 37076153, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23561/13 03.02.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк»дофізичної особи-підприємця Марцинківського Руслана Васильовичапростягнення 138176,07 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Жданюк Д.В. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - позивач або Банк) звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Марцинківського Руслана Васильовича (далі відповідач або Підприємець) про стягнення 138176,07 грн. заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2009976 від 26.01.2012, укладеним між позивачем та відповідачем (надалі - Кредитний договір).

Вказана заборгованість складається з:

- 110000 грн. заборгованості за кредитом;

- 15214,55 грн. заборгованості за процентами;

- 12961,52 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Розгляд справи у зв'язку із неявкою представника відповідача неодноразово відкладався.

У судове засідання 03.02.2014 представник відповідача втретє не з'явився, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також про відкладення розгляду справи були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, враховуючи приписи статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, а також не встановлено інших обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2012 року між Банком (Кредитор) та Підприємцем (Позичальник) було укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк надає Підприємцю у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним кредитом заборгованості 110000 грн., який зменшується рівними частинами в останні 6-ть місяців відповідно до встановленого Графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 24,99 процентів річних, з кінцевим терміном повернення до 25 січня 2015 року включно, на умовах визначених цим Договором (пункт 1.1).

За умовами Кредитного договору сплата процентів повинна здійснюватися Підприємцем у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітнім (пункт 3.3). При цьому, при порушенні умов цього Договору, зокрема при несвоєчасній або неповній сплаті процентів, відповідно до умов цього договору, Банк відповідно до положень пункту 2.4 Кредитного договору отримує право, зокрема, вимагати дострокового повернення кредитних коштів.

У випадку настання зазначеної у пункті 2.4 Кредитного договору події, Підприємець згідно з умовами пункту 5.6 Кредитного договору зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом і сплатити проценти у повному обсязі, а також сплатити пені та штрафи, передбачені цим Договором.

Порядок дострокового повернення кредиту визначений у розділі 8 Кредитного договору. Так, згідно з пунктом 8.2 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором, зокрема у випадку порушення Позичальником строків платежів, встановлених пунктами 1.1, 1.3, 3.3 цього Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначене зобов'язання в порядку передбаченому пунктами 8.3, 8.4 цього Договору.

Відповідно до умов пункту 8.3 Кредитного договору вимога про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, направляється Позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30-ти календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення.

Дострокове повернення кредиту і сплата процентів не звільняє Позичальника від передбаченої розділом 9 (пункти 9.1-9.3) цього Договору відповідальності за порушення умов цього Договору (пункт 8.1 Кредитного договору).

Зокрема, згідно з пунктом 9.1 Кредитного договору за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню із розрахунку 3,0 процентів від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно до пункту 11.5 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Доказів припинення дії Кредитного договору матеріали справи не містять.

На виконання умов Кредитного договору Банк 26 січня 2012 року перерахував на позичковий рахунок Підприємця 110000 грн. За період з 26.01.2012 до 09.09.2013 позивачем на підставі Кредитного договору на вказану суму кредиту було нараховано відповідачу проценти виходячи із ставки 24,99% у загальній сумі 44660,19 грн., з яких останнім у встановлені строки було сплачено лише 29445,64 грн.

Враховуючи факт виникнення прострочення у сплаті процентів, а відтак порушення відповідачем умов Кредитного договору, позивач у жовтні 2013 року звернувся до відповідача з претензією за № 31.4-04/9233/13 від 04.10.2013 у якій ставив вимогу погасити прострочену заборгованість за процентами, а у випадку відмови - погасити усю суму заборгованості за Кредитом, яка станом на 09.09.2013 за розрахунками Банку склала 138176,07 грн.

Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних Кредитного договору, меморіального ордеру № 2829298 від 26.01.2012, претензії № 31.4-04/9233/13 від 04.10.2013, квитанції органу поштопано зв'язку № 6762 за 18.10.2013, поясненнями представника позивача, а також банківськими виписками з рахунків відповідача, відкритих у Банку.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Однак, відповідач у супереч вищевказаним нормам та умовам Кредитного договору допустив прострочення у сплаті відсотків. Зворотного відповідачем не доведено.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, Позичальник є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Зокрема, до таких правових наслідків відповідно до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України належить зміна умов зобов'язання.

Отже, враховуючи умови пунктів 2.4, 8.2 Кредитного договору, позивач вправі на стягнення достроково суми наданого кредиту в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, за період з 26.01.2012 до 09.09.2013 позивачем на підставі та з дотриманням умов Кредитного договору були нараховані відповідачу проценти за користування кредитними коштами в загальній сумі 44660,19 грн. Відповідачем за наведений період було сплачено 29445,64 грн. заборгованості за процентами. Таким чином, станом на 09.09.2013 непогашена сума процентів склала 15214,55 грн. (44660,19 - 29445,64).

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок нарахованих процентів за користування кредитом, суд встановив, що він відповідає порядку нарахування процентів передбаченому в пунктах 1.1, 3.1, 3.3 Кредитного договору, зроблений за процентною ставкою, яка була передбачена сторонами в Кредитному договорі (24,99% річних), а також відображає сплату процентів здійснену відповідачем у зазначений період), та є арифметично правильним.

Станом на момент вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів погашення вищевказаної суми заборгованості за кредитом та процентами. Натомість зазначена сума заборгованості підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських довідок про рух коштів по особових рахунках Позичальника.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). А згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення пунктів 8.1, 9.1 Кредитного договору та статті 624 ЦК України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені за заявлений ним у розрахунку період.

Разом з тим, виходячи із вимог частини першої статті 231 ГК України, статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини 2 статті 343 ГК України, розмір пені, передбачений договором, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищезазначене, суд здійснює перерахунок пені заявлений до стягнення позивачем, обмежуючи її розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який підлягає сплаті пеня. Відтак, позивач вправі вимагати сплати 177,35 грн. пені згідно з таким розрахунком:

Сума заборгованості (грн.) Період нарахуванняКількість днівРозмір 2-ої облікової ставкиРозмір нарахованої пені (грн.)2184,0613.03.201214.03.2012215,5%1,851033,7211.04.201217.04.2012715%2,972242,4812.06.201209.07.20122815%25,732334,6813.08.201210.09.20122915%27,754669,3611.09.201216.09.2012615%11,482259,3711.10.201217.10.2012715%6,482334,6813.11.201228.11.20121615%15,312259,3711.12.201210.01.20133115%28,784518,7411.01.201313.01.2013315%5,572259,3714.01.201314.01.2013115%0,932032,2015.01.201311.02.20132815%23,384139,7112.02.201320.02.2013915%15,312032,2021.02.201321.02.2013115%0,831854,4922.02.201325.02.2013415%3,051754,5126.02.201308.03.20131115%7,93Всього: 177,35

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення 110000 грн. заборгованості за кредитом, 15214,55 грн. заборгованості за процентами, та 177,35 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, а тому позов підлягає задоволенню саме у цій частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Марцинківського Руслана Васильовича (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 6, кв. 327, ідентифікаційний номер 2540302270) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) 110000 грн. (сто десять тисяч гривень) заборгованості за кредитом, 15214,55 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень 55 копійок) заборгованості за процентами, 177,35 грн. (сто сімдесят сім гривень 35 копійок) пені за прострочення сплати процентів, а також 2507,84 грн. (дві тисячі п'ятсот сім гривень 84 копійки) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.02.2014

СуддяСташків Р.Б.