Рішення № 37075581, 03.02.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-288/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Антипової Л.О.

при секретарі Філімоновій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21.12.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 5 000 доларів США, терміном до 20.06.2008. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 21.12.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед кредитором за порушення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору. Відповідачі свої зобов'язання не виконали, в зв'язку з чим станом на 26.06.2009 року у них виникла заборгованість в розмірі 60 157,76 грн., яку позивач просить стягнути. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 601,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 72 862,44 грн. та судові витрати. В подальшому надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав, які в ній викладені. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання надав заперечення на позов та пояснив, що договір поруки, в якому він виступив поручителем, з 22.12.2008 року вважається припиненим і у нього немає обов'язку сплачувати на користь позивача розмір заборгованості та штрафних санкцій перед позивачем. В судове засідання відповідач не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 21 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_1 було укладено договір №11102086000 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 5 000 доларів США, сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2.2 Кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі, в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 20.06.2008 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, 21.12.2006 року було укладено Договір поруки №80160, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №111020860 від 21.12.2006 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п.1.3 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т. ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4 Договору поруки).

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

У п.3.1 Договору поруки встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Згідно зі статтею 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, станом на 05.10.2010 року заборгованість відповідачів по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені становить 9 211,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на день розрахунку заборгованості становить 72 862,44 грн., з яких:

- кредитна заборгованість - 4 166,66 доларів США, що за курсом НБУ становить 32 957,86 грн.

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 3 654 доларів США, що за курсом НБУ становить 28 902,77 грн.

- пеня за прострочення сплати процентів - 576,42 доларів США що за курсом НБУ становить 4 559,43 грн.

- пеня - 814,47 доларів США, що за курсом НБУ становить 6 442,38 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 3.1) про його дію до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за Основним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до пункту 24 постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

За таких обставин позивач мав право вимагати у поручителя виконання зобов'язань за Договором поруки в період з 21.06.2008 року до 21.12.2008 року. Таку вимогу шляхом направлення на адресу ОСОБА_2 позовної заяви позивач пред'явив лише 29.07.2009 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

У такому випадку Договір поруки з 22 грудня 2008 року вважається припиненим і у ОСОБА_2 немає обов'язку сплачувати на користь позивача розмір заборгованості та штрафних санкцій ОСОБА_1 перед Банком.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не надав жодного доказу того, що ним виконуються зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому суд позбавлений врахувати інші докази ніж ті, які є в матеріалах справи.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору на загальну суму 72 862,44 грн., в іншій частині позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11, 58, 60, 208, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 72 862,44 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 601,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 грн., а всього на загальну суму 73 716,01 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: