Вирок № 37074335, 11.02.2014, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/417/13-к

49

1-кп/339/23/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря судового засідання Галів І.Б.

з участю прокурора Доскоч М.М.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за кримінальним провадженням № 420130000000016 від 25.01.2013 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, неодруженого, непрацюючого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 згідно наказу начальника УМВС України в Івано-Франківській області №154 від 25.10.2011 року призначений на посаду дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Долинського РВУ МВС з 25.10.2011 року.

Відповідно до ст.ст.2,20 ЗУ "Про міліцію" ОСОБА_2 був представником державного органу виконавчої влади, чиї законні вимоги є обов"язковими для виконання громадянами і посадовими особами. Зокрема, до його обов"язків входило: забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона та забезпечення громадського порядку, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; захист власності від злочинних посягань, виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам.

Таким чином, обвинувачений в період перебування на службі в системі органів внутрішніх справ постійно здійснював функції представника влади та згідно Примітки 1 до статті 364 КК України був службовою особою та працівником правоохоронного органу відповідно до ст.2 ЗУ "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" .

Однак свої службові повноваження він використав у злочинних цілях при таких обставинах .

Так, 18.01.2013 року обвинувачений, перебуваючи на чергуванні в Болехівському МВМ Долинського РВУ МВС, здійнював прийом громадян.

Близько 00 год. 19.01.2013р. у чергову частину по лінії "102" від ОСОБА_5поступило повідомлення про те, що у АДРЕСА_2 у домоволодінні її подруги ОСОБА_1 має місце порушення громадського порядку.

Після телефонного повідомлення ОСОБА_5 разом з своїм чоловіком ОСОБА_6 на власному автомобілі прибули до Болехівського МВ УМВС, звідки в супроводі ОСОБА_2 та дільничого інспектора ОСОБА_7., який на той час ніс службу по охороні громадського порядку в м.Болехові, направились до домоволодіння потерпілої для з"ясування обставин. Прибувши на місце, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, діючи як представники влади, перебуваючи у форменному одязі працівників органу внутрішніх справ, увійшли до будинку ОСОБА_1, де побачили ОСОБА_8 та потерпілу, яка заявила, що він намагався її зґвалтувати .

ОСОБА_2, діючи як представник правоохоронного органу, виконуючи свої безпосередні обов"язки, висловив ОСОБА_8 законну вимогу прослідувати в приміщення Болехівського МВМ , а також і дав таку ж саме вказівку потерпілій.

У приміщенні Болехівського МВМ ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 60,104,214 КПК України зі слів ОСОБА_1 оформив протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення з приводу спроби згвалтування її ОСОБА_8

В порушення вимог ч.1 ст.38,ч.ч. 2,3 ст.214 КПК України, ОСОБА_2, не маючи на те за-конних повноважень, не будучи слідчим органу досудового розслідування, без реєстрації, передбачених ч.5 ст.214 КПК України відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, фактично незаконно розпочав досудове розслідування , склавши та оформивши зі слів ОСОБА_1 протокол її допиту в якості потерпілої. Крім того склав та оформив зі слів ОСОБА_8 протокол його допиту в якості свідка.

В подальшому , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересів служби, на користь інтересів ОСОБА_8 в порушення вимог п.3.14 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 року №1050, ОСОБА_2 не повідомив про вказану подію оперативного чергового та керівництво Долинського РВ УМВС України , внаслідок чого відомості про неї не були внесені до Журналу єдиного обліку, не отримали відповідного реєстраційного номера, тобто вказана подія фактично умисно ним прихована.

З метою приховання своїх протиправних дій, ОСОБА_2, діючи умисно, особисто вніс виправлення до Журналу записів чергових Болехівського МВМ Долинського РВУ МВС, де змінив раніше внесений ним же запис про вказану подію і у такий спосіб приховав її, а оформлені ним процесуальні документи, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення правопорушення від ОСОБА_1 , протокол її допиту в якості потерпілої та протокол допиту свідка ОСОБА_8, складені ним 19.01.2013р., зберігав себе вдома.

Своїми діями ОСОБА_2, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, з використанням службового становища всупереч інтересам служби, 19.01.2013р. приховав від обліку заяву про вчинений злочин - замах на зґвалтування, укривши у такий спосіб злочин середньої тяжкості, внаслідок чого особа яка його вчинила отримала можливість уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Допущені обвинуваченим порушення призвели до підриву авторитету та престижу державного правоохоронного органу та негативно вплинули на відношення громадськості до діяльності органів міліції .

Обвинувачений свою вину у вчиненому визнав та пояснив, що коли він перебував на чергуванні в Болехівському відділенні міліції, то поступив дзвінок від гр. ОСОБА_5 про те, що в будинку її знайомої ОСОБА_1по АДРЕСА_2 в м.Болехові знаходиться постороння особа. Приїхавши на автомобілі подружжя ОСОБА_5 до будинку потерпілої, він разом із працівником міліції ОСОБА_7 виявили ОСОБА_8, який перебував в нетверезому стані та висловлювався нецензурними словами. ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_8 намагався її згвалтувати. З метою опитування він разом з ОСОБА_7. привіз ОСОБА_8 у відділення міліції, а також ОСОБА_5 привезла і потерпілу, яку він опитав першою в якості потерпілої, а потім опитував ОСОБА_8, в якості свідка, на вчинення цих дій у нього не було доручення слідчого. Потерпіла при опитуванні вказувала, що не хоче судового процесу з ОСОБА_8 Вказані процесуальні документи він забрав додому, забувши про них. А коли прийшли працівники внутрішньої безпеки, то він ці документи, які зберігав вдома, їм надав: протокол-заяву, протокол допиту потерпілої та протокол допиту ОСОБА_8 А також він склав протокол про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій. Він особисто зробив виправлення в журналі записів чергових Болехівського МВУМВС, де за допомогою коректора замалював запис про заяву ОСОБА_1 і здійснив інший запис. Щиро кається у вчиненому, просить врахувати той факт, що на чергування він приступив вперше і тому достатніх навиків ще немав.

Окрім визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненому підтверджується показаннями потерпілої, свідків, матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні.

З пояснень потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що коли вона в ніч з 18 на 19 січня 2013 року повернулася із святкувань від сім"єї ОСОБА_5, то на веранді будинку побачила ОСОБА_8, з яким була знайома , так як він міняв у її будинку лічильник. На її запитання що він тут робить, останній відповів, що він замерз , вип"є чаю та піде. Вона відчинила будинок, і зайшовши у середину, включила чайник. В цей час ОСОБА_8 почав до неї протягувати руки, кричати та брати ніж. Їй вдалось зателефонувати до ОСОБА_6 та попросити викликати міліцію, при цьому не виключила телефон. Через 10 хвилин ОСОБА_6разом з дружиною приїхав з двома працівниками міліції, які забрали ОСОБА_8.у відділення міліції. Коли вона приїхала в міліцію, ОСОБА_2 допитував ОСОБА_8 Вона відповідала на запитання, які їй задавав ОСОБА_2 та підписувала протокол, не читаючи до кінця. Не бажала проходити медичний огляд, сказала, що матеріальних претензій до ОСОБА_8 немає, але вимагала, щоб його притягнули до кримінальної відповідальності за вчинене. В понеділок вона зустріла обвинуваченого, який повідомив, що він відпустив ОСОБА_8 Вона була обурена таким діями і за рекомендацією знайомих звернулася у відділ внутрішньої безпеки м.Івано-Франківськ, щоб цей злочин був покараний. Мала розмову із батьком ОСОБА_2, який просив забрати заяву, однак вона не погодилась. Претензій до ОСОБА_2 немає та не бажає, щоб він був покараний.

Пояснення потерпілої узгоджуються із поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які прибули за першим її викликом , оскільки з її телефонного дзвінка ОСОБА_6 почув шум та її крик "не бийте мене". Вони власним автомобілем доставляли працівників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_7. до помешкання потерпілої, де вона перебувала в заплаканому стані, а потім разом з обвинуваченим доставили ОСОБА_10 до відділення міліції.

З пояснення свідка ОСОБА_7 вбачається, що 18.01.2013 року 0 18.30 год. він заступив на зміну охорону об"єктів та чергував в черговій частині Болехівського МВМ разом з ОСОБА_2 Перед початком чергування з ними проводився інструктаж. Біля 2 години від ОСОБА_2 дізнався, що поступило повідомлення про те , що хтось зайшов в будинок по АДРЕСА_2 та просять виїхати. За ними приїхав автомобіль Опель чорного кольору, в якому сидів водій та жінка і вони всі поїхали на місце події. По дорозі водій розповідав, що зателефонувала знайома та повідомила, що до будинку прийшов чоловік і влаштував скандал, при розмові чув крик та шум в будинку. Коли зайшли в будинок, побачили схвильовану жінку, яка була в нетверезому стані та чоловіка 40-50 років, який теж був у нетверезому стані та ображав потерпілу. Потерпіла була в сорочці, верхній ґудзик якої був розстібнутий. По зовнішньому вигляду потерпілої можна сказати, що ОСОБА_8 її домагався . Вони доставили ОСОБА_8 у відділення міліції.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що у відділ внутрішньої безпеки поступила заява потерпілої ОСОБА_1 на неправомірні дії працівника міліції ОСОБА_2, яка була невдоволена тим, що її заява про притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за намагання згвалтування не розглянута. В ході розгляду встановлено, що таку заяву вона подала дільничному інспектору ОСОБА_2

Як вбачається з журналу виходу на роботу та книги нарядів Долинського РВУ МВС 18-19.01.2013 року прийом громадян в Болехівському МВМ Долинського РВУ МВС здійснював ОСОБА_2.( т.2 а.с.46-53).

19.01.2013року він прийняв заяву про вчинення кримінального правопорушення від потерпілої ОСОБА_1, зі змісту якої вбачається, що їй вдома погрожував згвалтуванням ОСОБА_8 ( т.1а.с.112).

Із журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень за період з 18.01.2013року по 19.01.2013року , що містяться на а.с. 173-209т.1 вбачається, що обвинувачений вказану заяву потерпілої в порушенні вимог п.3.14 Наказу МВС України від 19 листопада 2012року №1050 в журнал не вніс та не здійснив її реєстрацію.

Натомість, 19.01.2013року він склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 за ст.173 КУпАП, в якому вказав, що останній 19.01.2013року обзивав знайому ОСОБА_1 в її будинку нецензурними словами (т.2 а.с. 58).

Окрім того, в порушенні вимог ч.1 ст. 38, ч.2,3 ст.214 КПК , немаючи на це повноважень, передбачених ч.5 ст. 214 КПК України розпочав досудове слідство, оскільки здійснив опитування ОСОБА_1, виклавши її пояснення в протоколі допиту потерпілої ( т.1 а.с.110).

В той же день згідно протоколу допиту свідка він опитав ОСОБА_8.з приводу обставин, які викладені в заяві потерпілої ( т.1 а.с.113).

Вказані процесуальні документи обвинувачений зберігав вдома, про що він не заперечував в судовому засіданні та вказав у рапорті від 23.01.2013року, до якого додав вказані документи. (т.1 а.с. 109).

За результатами огляду Журналу записів чергових , встановлено, що маються виправлення обвинуваченим, що визнається ним самим.

А згідно висновку технічної експертизи первинні записи в Журналі змінені шляхом виправлення, дописування букв та їх окремих елементів та поверхневим нанесенням речовини жовто-білого кольору . Первинний запис був : "ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 19.01.2013року близько 00 год. 40 хв. обзивав нецензурними словами громадянин ОСОБА_8, житель с. Пшеничник" ( т.1 а.с. 226-227).

Висновком службового розслідування від 25.01.2013року визнано, що ОСОБА_2 допустив грубі порушення вимог Закону України "Про міліцію"та наказу МВС України від 19.11.2012 року №1050 ( т.2 а.с.125), що стало підставою для його звільнення .

Згідно наказу від 25.01.2013 року ОСОБА_2 звільнено із посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів Долинського РВУМВС за ст. 64 п"є" за порушення дисципліни. (а.с.149).

Таким чином, суд приходить до висновку, що правильною є правова оцінка дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 364 КК України, оскільки він , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, вчинив умисно, в інтересах третіх осіб використання влади і службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам , що проявилося в підриві авторитету та престижу державного правоохоронного органу та негативно вплинули на відношення громадськості до діяльності органів міліції.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що пом'якшують йому відповідальність, а також думку потерпілої, яка наполягала на тому, щоб не призначати йому суворого покарання. На даний час на розгляді в суді перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.15 ч.1 ст.152 ККУкраїни ( т.1 а.с.53).

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є особою молодого віку та вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває, проживає разом з батьками ( т.1 а.с.162-163) . Крім того, на даний час він не обіймає ту посаду, з використанням якої він вчинив цей злочин, так як звільнений , що у свою чергу, виключає можливість учинення тотожного або однорідного злочину.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить : визнання вини, розкаяння у вчиненному. Однією зі складових каяття є, також, активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у тому, що обвинувачений добровільно видав органам досудового слідства процесуальні документи на підтвердження своєї причетності до вчинення злочину, які зберігав вдома .

Наявність зазначених пом'якшуючих обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання та дані про особу винного, що обумовлюють меншу суспільну небезпеку та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дають підстави у відповідності до вимог ст.69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.3ст.364 КК України, що буде цілком достатнім для його виправлення .

Керуючись ст.ст. 323,324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 364 Кримінального кодексу України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу розміром 590 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10030 (десять тисяч тридцять ) гривень.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_2 . до набрання вироку законної сили залишити попередньо обраний - заставу.

Після вступу вироку в законну силу грошові кошти в сумі 25 234 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять чотири) гривні внесені ОСОБА_13 на розрахунковий рахунок 37316005000355 ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області МФО 836014 код ЗКПО 26289647 повернути заставодателю - ОСОБА_13

Речові докази: Журнал обліку відвідувачів та запрошених і Журнал для записів чергових Болехівського МВМ, що зберігаються при справі- повернути Болехівському МВМ Долинського РВУМВС в Івано-Франківській області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Суддя Головенко О.С.