Постанова № 37071306, 06.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року справа №812/6538/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника позивача Цимбалюк О.В., представника відповідача Артюхової Л.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 р. у справі № 812/6538/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 26.06.2013 № 0000702200,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 26.06.2013 № 0000702200.

В обґрунтування позову зазначив, що на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року № 0000702200 на загальну суму 82414 грн., яке було винесене на підставі Акту № 54/22-36403600 від 20.08.2012 року, в якому був зроблений висновок про заниження податку на додану вартість на загальну 82413 грн.. Такий висновок зроблений на думку відповідача внаслідок віднесення до податкового кредиту певних сум у зв'язку з придбанням товару ТОВ «ЗК «АГРОМИР» згідно договору від 01.06.2011, оскільки зазначені правочини мають ознаки нікчемності в силу припису закону. Як наслідок, відповідачем зроблений висновок щодо нереальності взаємовідносин Позивача з ТОВ «ЗК «АГРОМИР». Перевірка була призначена на підставі постанови слідчого, винесеної в рамках Кримінально-процесуального кодексу України. Однак позивач на день винесення повідомлення-рішення не отримував ніякого судового рішення по кримінальній справі № 1840, яка порушена за ознаками ч. 2 ст. 205 КК України. В даному випадку акт перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної в межах досудового слідства у кримінальній справі, не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань. У такому випадку підставою для визначення податкових зобов'язань є обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, як це передбачено п. 58.4 ст. 58 ПК України. За таких обставин позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000702200.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 р. у справі № 812/6538/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області № 0000702200 від 26.06.2013 щодо збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - в сумі 82413 грн., за штрафними санкціями - в сумі 1 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 13.08.2012 року по 15.08.2012 року посадовими особами відповідача відповідно до наказу від 10.08.2012 року № 508 згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЗК «АГРОМИР» за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 54/22-36403600 від 20.08.2012 року (т. 1 а.с. 16-26), у якому зроблено висновок про порушення п. 201.1 ст. 201, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 82413 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 82413 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЗК «АГРОМИР».

Вказані висновки в акті зроблені на підставі перевірених відображених показників та висновку відповідача про неможливість підтвердити реальність проведених взаємовідносин між ТОВ «Хімнафтотранс» та ТОВ «ЗК «АГРОМИР» при здійсненні фінансово-господарської діяльності, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу приписів закону. Правочини, укладені між ТОВ «Хімнафтотранс» та ТОВ «ЗК «АГРОМИР» створені на нереальне настання правових наслідків та, в свою чергу, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі Акту перевірки винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 82413 грн., та нарахована штрафна санкція в сумі 1 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Хімнафтотранс» та ТОВ «ЗК «АГРОМИР» був укладений договір постачання нафтопродуктів № 010605 від 01.06.2011 року (т. 1 а.с. 34-35), згідно якого Продавець - ТОВ «Зернова Компанія «АГРОМИР» в особі директора ОСОБА_4, зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - ТОВ «Хімнафтотранс» в особі директора Кривко Дмитра Юрійовича, зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукт («Товар») відповідно до умов договору.

Згідно договору № 27 від 20.01.2011 року ТОВ «Кабріолет» - Виконавець зобов'язується приймати та доставляти, а ТОВ «Хімнафтотранс» - Замовник надавати для перевезення вантажі в обсягах та порядку, визначеному умовами цього договору. Для здійснення перевезень Виконавець надає Замовнику автомобілі для перевезення вантажів згідно наданим заявкам та зобов'язується за дорученням Замовника надавати йому транспортні послуги (т. 1, а.с. 75).

Відповідно до договору від 01.06.2011 року № 010605 постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар загальною вартістю 494 477,88 грн. (в т.ч. ПДВ), відомості про який вказано в накладних на кожну партію товару.

На підтвердження реальності здійснення операцій позивачем були надані видаткові накладні та податкові накладні.

ТОВ «Хімнафтотранс» посилається на те, що видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні підписані від імені ТОВ «ЗК «Агромир» директором ОСОБА_4, а не ОСОБА_6

Згідно АІС WEB ПДС «Основная» з травня 2011 року директором ТОВ «ЗК «Агромир» значиться ОСОБА_6 Ніяких документів, які б підтверджували, що з травня 2011 року ОСОБА_4 є посадовою особою ТОВ «ЗК «Агромир» або його законний представник не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Враховуючи вищевикладене, податкові накладні за червень 2011 року, які були підписані ОСОБА_4 мають юридичну дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 Податкового кодексу України та не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Наказом ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 21.12.2010 року № 969 передбачено, що податкові накладні підписуються уповноваженою особою.

Відповідно до Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року кількість працюючих на підприємстві у 2011 році склала 1 особа, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні мати такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих ТОВ «Хімнафтотранс» видаткових накладних, нібито, отриманих від ТОВ «ЗК «Агромир» відсутня посада особи, прізвище та ініціали, яка від імені ТОВ «Хімнафтотранс» отримувала товар та не зазначена довіреність відповідно до якої ця особа мала право його отримувати.

Крім того, згідно наданих товарно-транспортних накладних транспортування нафтопродуктів здійснювалося автопідприємством «Кабріолет», вантажовідправник ТОВ «ЗК «Агромир» (навантаження - м. Луганськ), вантажоодержувач ТОВ «Хімнафтотранс», при цьому ТОВ «ЗК «Агромир» за місцезнаходженням знаходиться у м. Херсоні.

Також на підтвердження реальності здійснення операцій надані ТОВ «Хімнафтотранс» з ТОВ «ЗК «Агромир» були надані товарно-транспортні накладні де зазначено перевізником ТОВ «Кабріолет» (м. Луганськ).

Однак, товарно-транспортні накладні не містять адреси відвантаження, зазначено тільки місто відвантаження - Луганськ, відвантажував - ТОВ «ЗК «Агромир», тоді як місцезнаходження цього товариства м. Херсон. Також позивачем не було надано документів, які підтверджують розрахунки за надані послуги транспортування.

Крім того, стосовно осіб, які згідно товарно-транспортних накладних приймали товар у ТОВ «ЗК «Агромир» (водій чи інші матеріально відповідальні особи) довіреності від ТОВ «Хімнафтотранс» на отримання товару від ТОВ «ЗК «Агромир», а також акту приймання від водія директору або іншому співробітнику ТОВ «Хімнафтотранс», не надано.

Відповідно до відомостей про вантаж у товарно-транспортній накладній, а саме маса (вага) товару який нібито перевозився, для навантаження та розвантаження транспорту необхідно застосувати спецтехніку. Позивач не надав жодного документу для підтвердження вантажно-розвантажувальних робіт.

До того ж, у ході перевірки ДПІ у м. Лисичанську було отримано акт від ДПІ у м. Херсону про неможливість проведення зустрічної перевірки з ТОВ «Зернова компанія «Агромир» щодо підтвердження господарських відносин у 2011 році з ТОВ «Хімнафтотранс».

Під час перевірки було враховано, що за результатами проведення працівниками ДПІ у м. Херсоні зустрічних звірок ТОВ «ЗК «Агромир» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків у червні - липні 2011 року (акт від 20.09.2011 року № 31/15-2/36505175) встановлено, що: керівником та головним бухгалтером підприємства, відповідно до реєстраційних документів (нотаріально завірений устав підприємства від 13.05.2011 року), є одна особа - ОСОБА_6 місцезнаходження якого не встановлено; підприємство не знаходиться за місцем реєстрації; податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, 2011 року мають статус «Не визнано як податкова звітність»; основні засоби у підприємства відсутні. Враховуючи вищезазначене, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із платниками податків за червень 2011 року.

Відповідно до постанови старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБУ в Луганській області від 05.06.2012 року відносно громадянина ОСОБА_6 12.04.2012 року порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, а саме придбання суб'єкта господарювання ТОВ «Зернова компанія «Агромир» з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи вищезазначене, а також пояснення надані ОСОБА_6 під час допитів 05.04.2012 року, 31.05.2012 року та 25.06.2012 року перевірками (акт від 20.09.2011 року № 31/15-2/36505175) не підтверджено реальність здійснення операцій між ТОВ «Зернова компанія «Агромир» та ТОВ «Хімнафтотранс» і зроблено висновки про порушення ТОВ «Хімнафтотранс» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, у частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 82 413,00 грн. по операціях з ТОВ «Зернова компанія «Агромир», у тому числі у червні 2011 року - 82 413,00 грн.

Згідно вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2012 року по справі № 2114/7123/12 ОСОБА_6 був признаний винним у скоєні злочину по ч. 2 ст. 205 УК Україні. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11.12.2012 р. апеляція осудженого ОСОБА_6 залишена без задоволення.

Суд першої інстанції не дослідивши надані відповідачем документи, в тому числі і вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.10. 2012 року по справі № 2114/7123/12 щодо ОСОБА_6, стверджує в своєму рішенні, що відповідачем ніякі рішення інших судів, в тому числі і вироки по кримінальних справах, не надавались.

Однак це не відповідає дійсності, так як зазначений вирок Комсомольського районного суду м. Херсона є в матеріалах справи. (т.1 а.с. 101-104).

Враховуючи вищенаведену норму, а також фактичні обставини справи, зокрема те, що зазначене підприємство використовувалося з метою прикриття незаконної діяльності, 26.06.2013 року ДПІ у м. Лисичанську прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000702200 про сплату 82 413,00 грн. податку на додану вартість та 1,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, відповідно до основних принципів бухгалтерського обліку, визначених у статті 4 зазначеного Закону України, для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися.

Абзацом першим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.16 зазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням зазначених вимог, будь-які документи навіть за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Таким чином, судом першої інстанції не повно досліджено матеріали та не всебічно з'ясовані обставин в адміністративній справі, в зв'язку з чим прийнято невірне рішення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції допустив помилковий висновок щодо задоволення позовних вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 р. у справі № 812/6538/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 р. у справі № 812/6538/13-а - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 26.06.2013 № 0000702200 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 11.02.2014 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді Р.Ф. Ханова

М.І. Старосуд