Постанова № 37071052, 04.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року Справа № 805/639/14

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Маріупольською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 98,77 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по єдиному податку у розмірі 98,77 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість по єдиному податку у розмірі 98,77 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням наведеного, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 28.03.2008 року за № 2 274 000 0000 019350; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1; перебуває на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ (а.с. 4, 5).

Як вбачається з матеріалів справи Маріупольською ОДПІ (Іллічівським відділенням) було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності сплати єдиного податку, про що складений акт від 04.04.2013 року № 182/17-123/НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

Проведеною перевіркою встановлено про несплату ФОП ОСОБА_1 єдиного податку за грудень 2012 року в сумі 213,76 грн. по строку сплати на 20.12.2012 року, чим порушено п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

За наслідками зазначеного акту перевірки Маріупольською ОДПІ застосовано відповідачу штрафні санкції в сумі 107,50 грн., у зв'язку з цим прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 0002341700 (а.с. 12).

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку.

З картки облікового рахунку відповідача по єдиному податку вбачається, що станом на 01.01.2013 року у відповідача була недоїмка, яка становила 213,76 грн. В подальшому, 04.11.2013 року відповідачем сплачена в бюджет сума у розмірі 240,00 грн. Таким чином, недоїмка з єдиного податку склала 81,26 грн. (213,76 грн. + 107,50 грн. -240,00 грн.).

Також позивачем було нараховано відповідачу пеню згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу за період з 21.12.2012 року по 03.11.2013 року в сумі 16,76 грн. та за період з 03.07.2013 року по 03.11.2013 року в сумі 0,75 грн. Всього пені - 17,51 грн. (16,76 грн. + 0,75 грн.).

Таким чином, станом на 04.11.2013 року недоїмка з єдиного податку у відповідача склала 98,77 грн. (з яких: залишок штрафних санкцій - 81,26 грн. та пеня - 17,51 грн.).

Наведену суму (98,77 грн.) не сплачено відповідачем до наступного часу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Права органів державної податкової служби в частині здійснення податкового контролю як перевірки платників податків визначені приписами ст. 75 Податкового кодексу України, а саме: органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, у відповідності до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки недоїмка в сумі 98,77 грн. відповідачем не сплачена в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому, у відповідності до пункту 87.9 зазначеної статті - у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 98,77 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1) на розрахунковий рахунок 31513970700053, код платежу 18050400, отримувач: Маріуп. УК/Іллічів.р-н/18050400, код отримувача 37989721, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, податковий борг по єдиному податку у розмірі 98,77 грн. (дев'яносто вісім грн. 77 коп.).

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 04 лютого 2014 року.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.