Ухвала суду № 37069741, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1861/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Білоус В.Ю.

пр-к позивача Ткач І.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень - рішень -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 року №0012031501 та №0012041501.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 04 січня 2013 року за №0012041501 за №0012031501 скасовано в частині застосування до приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика» штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 30.06.2004 року та перебуває на обліку в податковій інспекції як платник загальнообов'язкових податків та зборів, а зокрема - податку на додану вартість згідно свідоцтва №32353288 від 10.08.2004 року. Відповідно до свідоцтва №200112222 позивач зареєстрований як сільськогосподарське підприємство, як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідачем за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Золотоніська птахофабрика» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Комплекс-Маркет», за результатами якої складено акт перевірки від 05.11.2012 року №1419/1600/32908049.

Крім того, відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість платника податку ПП «Золотоніська птахофабрика» за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2012 року №1434/1600/32908049.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, 200.1, п. 201.7 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за грудень 2011 року в сумі 12507 грн., серпень 2013 року в сумі 1750 грн. 50 коп. та січень 2012 року в сумі 17310 грн.

На підставі актів від 05.11.2012 року №1419/1600/32908049 та від 09.11.2012 року №1434/1600/32908049 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.12.2012 №1214/0012031501 та №1215/0012041501 про збільшення податкових зобов'язань платника податку на 29817 грн. та 1750 грн. відповідно до коду платежу 7514010160 «Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства».

Листом від 04.01.2012 року №34/0/58/13/15-034 відповідач, керуючись п. 60.1.1 ст. 60 Податкового кодексу України, відкликав вказані податкові повідомлення-рішення та 04.01.2013 року на підставі вищевказаних актів перевірок прийняв податкове повідомлення-рішення за №0012031501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 44725 грн. 50 коп., в т.ч. основний платіж в розмірі 29817 грн. 00 коп. та штрафні санкції в розмірі 14908 грн. 50 коп. та №0012041501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2625 грн. 00 коп., в т.ч. основний платіж в розмірі 1750 грн. 00 коп. та штрафні санкції в розмірі 875 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, штрафна (фінансова) санкція у розмірі 50 % від суми встановленого завищення заявленої суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути застосована до платника податків лише в разі, якщо стосовно такого платника податків контролюючий орган повторно протягом 1095 днів визначав суми податкового зобов'язання з цього податку чи зменшував суму бюджетного відшкодування.

Разом з тим, в матеріалів справи відсутні докази, що відповідач відносно ПП «Золотоніська птахофабрика» повторно протягом 1095 днів визначав суми податкового зобов'язання з цього податку чи зменшував суму бюджетного відшкодування.

Розрахунки штрафних санкцій (додатки до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) здійснені відповідачем для ТОВ «Корнікс» та не стосуються ПП «Золотоніська птахофабрика».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 10.02.14 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.