Рішення № 37069608, 06.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.2014 Справа № 905/9146/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Макіїввугілля", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ ЦЗФ «Комсомольська» про стягнення збитків у розмірі 35691 грн. 96 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Сірий А.Н. за довірен.;

від відповідача: Алтухова О.С., Ластовенко Є.В.. за довірен.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Вугілля України" звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення збитків у розмірі 35691 грн. 96 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. 224, 225, 228 ГК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що ДП "Вугілля України" зазнало збитків саме з вини відповідача, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що вина ДП "Макіїввугілля" не доведена. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що на підставі договору №78уз від 29 липня 2005 року Асоціація „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр», правонаступником якого є ПАТ ЦЗФ «Комсомольська», здійснював переробку вугільної продукції, яка постачалася ДП "Макіїввугілля" позивачу. Оскільки підставою для даного позову стало постачання неякісної продукції, представник ДП "Макіїввугілля" вважає, що належним відповідачем в цьому спорі є ПАТ ЦЗФ «Комсомольська».

Представник ПАТ ЦЗФ «Комсомольська» у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 19.04.2011 року Державне підприємство «Вугілля України» (надалі - Покупець або Позивач) та Державне підприємство «Макіїввугілля» (надалі - Постачальник або Відповідач) уклали договір поставки № 03-11/1-ЕН від 19.04.2011 (далі - Договір) за яким, відповідно, Постачальник зобов'язується поставити вугільну продукцію належної якості, а Покупець прийняти її та оплатити (а.с.17-23).

Відповідно до пункту 3.1.1. Договору Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі.

Згідно до п. 5.1 Договору, приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. ; П6 та від 25.04.1966р. № П7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888. ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору.

Пунктом. 4.1 договору, передбачено, що якість вугілля, що поставляється за цим договором повинна відповідати умовам цього договору.

З метою виконання умов Договору № 03-11/1-ЕН року від 19.04.2011 року, відповідач у жовтні 2011 року відвантажив на адресу Зміївської ТЕС ВАТ «Центренерго» 48 вагонів (а.с. 37-48) з вугіллям марки П (0-100), що підтверджується залізничними накладними №№ 49980782, 50092824, 50031715, 50057314, 50052810, 50059146, 50031715, 50334879, 50635978, 50635762, 50635663, 50633502, із них 39 вагонів ( № 68973973, 68743830, 67187914, 60236254, 68500339, 68704444, 63553911, 66173378, 68656339, 67667303, 65061566, 68052745, 65770851, 66938614, 61917860, 65732059, 66711961, 68746064, 60406447, 63675524, 65331936, 68823871, 68777705, 68206176, 68496215, 68789882, 68804780, 68685551, 65384463, 65767824, 61732400, 68608454, 67846311, 65256117, 67145102, 67396374, 67662064, 65544827, 60436060) з якісними показниками, що перевищують гранично допустимий рівень передбачений Договором, а в 9 вагонах (66632472, 67656223, 64652050, 65516106, 65695470, 63656466, 63362461, 61766069, 60606605) виявлено розбіжність у кількості вугілля.

Пунктом 3.4.3. Договору визначено право Покупця перевірити кількість вугілля, що постачається за цим Договором. Пунктом 5.3. встановлено норму нестачі для вугілля, яка складає 1% маси нетто, зазначеної у перевізному документі. Пунктом 5.4. Договору передбачено, Покупець/Вантажоотримувач має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі, ТЕС Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей, направляє Вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного зважування.

Згідно п. 5.7.1. Договору, вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника Вантажовідправника покладаються на Постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних Постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування.

За змістом п. 8.13 Договору, Постачальник та його Вантажовідправник несе з Покупцем солідарну відповідальність за такими вимогами, згідно ст. 678 ЦК України.

Згідно п. 8.3. Договору, у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, а також п. 3.1.2. та 3.1.3. Договору, Постачальник відшкодовує затрати Покупця та Вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу прибирання вагонів, маневрових робіт та ін.

Відповідно до п. 8.4. Договору, у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник відшкодовує затрати Покупця та Вантажоотримувача пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи, зберігання вантажів залізницею та ін. Під час приймання вугілля за кількістю зважування було виявлено розбіжності у кількості вугілля у вагонах між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі, тому керуючись п. 5.4 Договору Вантажоотримувачем були направлені телеграми Постачальнику та Вантажовідправнику № 125438/26,27 від 30.10.2011 року, № 125438/1,2 від 31.10.2011 року (а.с.49-50). На спільне зважування представники Постачальника та Вантажовідправника не прибули. За п. 7.1. Договору, якість вугільної продукції, що поставляється, повинна відповідати наступним показникам:

Марка, розмір кусківW tr. % (базова)Ad. % (базова)Vdaf.% П8,620,2 8-15 Пунктом 5.5. договору визначено, що якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у вантажоотримувача. За посвідченнями якості відповідача, показники якості становлять:

Марка, розмір кусківW t. % Ad. % Vdaf.% № та дата посвідчення якостіП (0-100)8,618,713,0№ 1451 від 08.10.2011П (0-100)8,022,012,8№ 1467 від 10.10.2011П (0-100)7,421,613,7№ 1471 від 11.10.2011П (0-100)8,121,513,8№ 1470 від 10.10.2011П (0-100)8,018,011,5№ 1472 від 11.10.2011П (0-100)8,022,012,8№ 1467 від 10.10.2011П (0-100)9,019,012,9№ 1481 від 12.10.2011 Пунктом 3.4.3. Договору, передбачено право Покупця перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором. За даними хімічної лабораторії Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» при вхідному контролі встановлені наступні показники якості вугілля (проби № 5313 від 09.10.2011 року, № 5367 від 11.10.2011., № 5368 від 12.10.2011., № 5369 від 12.10.2011 року., № 5372 від 12.10.2011 року, № 5375 від 12.10.2011 року, № 5403 від 13.10.2011 року (а.с.56-63).

Марка, розмір кусківW t. % Ad. % Vdaf.% № пробиП (0-100)8,624,88,65313П (0-100)9,920,712,75367П (0-100)8,519,913,95368П (0-100)9,320,413,25369П (0-100)9,719,912,25372П (0-100)9,520712,75375П (0-100)10,417,312,35403 Пунктом 5.6. Договору передбачено, якщо різниця між показниками якості вологи та золи в посвідченнях якості та результатів хімлабораторії Вантажоотримувача більша встановленої допустимої похибки випробування, то Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізнялися від показників якості, зазначених у посвідченні якості, на величину більше, ніж допустима похибка і ця різниця у відносних (абсолютних) відсотках становить:

Марка, розмір кусківW t. % (відносні)Ad. % (відносні, абсолютні)Vdaf.% (відносні, абсолютні)№ пробиП (0-100)-32,6-5313П (0-100)23,7--5367П (0-100)14,9--5368П (0-100)14,8--5369П (0-100)21,2 10,6- 5372П (0-100)18,7--5375П (0-100)15,6--5403 Враховуючи викладене, та керуючись п. 5.6. Договору вантажотримувачем було направлено телеграми № 125438/26,27,28 від 09.10.2011 року, № 125438/22,23,24 від 12.10.2011 року, № 125438/27,28, 29 від 12.10.2011 року, № 125438/30,31,32 від 12.10.2011 року, № 125438/4,5,6 від 14.10.2011 року (а.с.51-55).

Актами спільного опробування вугілля № 5313 від 10.10.2011 року, № 5367 від 12.10.2011 року, № 5368 від 12.10.2011 року, № 5369 від 12.10.2011 року, № 5403 від 15.10.2011 року були зафіксовані наступні показники:

Марка, розмір кусківW t. % Ad. % Vdaf.% № посвідчення якостіП (0-100)8,022,814,45313 П (0-100)9,919,713,15367П (0-100)8,818,714,35368П (0-100)9,019,613,65369П (0-100)9,819,612,25375П (0-100)10,019,311,05403 Представники постачальника та вантажовідправника на спільне опробування вугілля проб № 5313, 5372, 5375 не прибули. Вугільна продукція була прийнята за результатами актів звіряння кількості та якості № 610/Д від 30.09.2011 року підписаних Сторонами відповідно до наступних показників:

Марка, розмір кусківW t. % Ad. % Vdaf.% № посвідчення якостіП (0-100)8,320,911,71451 від 08.10.2011 П (0-100)9,919,712,95№ 1467 від 10.10.2011 П (0-100)8,918,814,06№ 1471 від 11.10.2011П (0-100)9,013,619,6№ 1470 від 10.10.2011П (0-100)9,318,512,05№ 1472 від 11.10.2011П (0-100)9,919,712,95№ 1467 від 10.10.2011П (0-100)10,019,311,0№ 1481 від 12.10.2011 Поставкою вугілля з невідповідністю умовам договору якісних характеристик, Вантажоотримувачу - ПАТ «Центренерго» було завдано збитки на загальну суму 6162,12 грн., до якої входить:

- 438,48 грн. з урахуванням ПДВ - плата за користування вагонами, що надійшли на адресу Вантажоотримувача у жовтні 2011 року, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 11100062, 15100076, 16100078, 14100071, 13100068, 24100099, 22100094, 31100118. - 551,20 грн. з урахуванням ПДВ - витрати за надсилання телеграм № 125438/26,27,28 від 09.10.2011 року, № 125438/22,23,24 від 12.10.2011 року, № 125438/27,28, 29 від 12.10.2011 року, № 125438/30,31,32 від 12.10.2011 року, № 125438/4,5,6 від 14.10.2011 року., № 125438/7,8,9 від 21.10.2011 року, № 125438/11,12,13 від 22.10.2011 року, № 125438/26,27 від 30.10.2011 року, № 125438/1,2 від 31.10.2011 року, що підтверджується довідкою про одержані телеграми від абонента за жовтень 2011 року. - 1308,63 грн. з урахуванням ПДВ - вартість хімічного аналізу проб №№ 5367, 5368, 5369, 5372, 5375, 5403, 5313, що підтверджується калькуляцією вартості хімічного аналізу однієї проби вугілля в хімічному цеху від 18.07.2011 року. - 3863,81 грн. з урахуванням ПДВ - вартість спільного відбору проб №№ 5367, 5368, 5369, 5372, 5375, 5403, 5313 шнековим пробовідбірником, що підтверджується калькуляцією вартості відбору проб з партії шнековим пробовідбірником. Отже, за час простою вагонів в очікуванні представників Вантажовідправника, Вантажоотримувач поніс збитки на загальну суму 6162,12 грн.

Уклавши договір поставки з ДП «Макіїввугілля» (де Вантажоотримувачем є Зміївська ТЕС ВАТ «Центренерго»), ДП «Вугілля України» уклало договір № 111/2 від 29.04.2011 року з аналогічними умовами з ВАТ «Центренерго» (де постачальником є ДП «Макіїввугілля»).

В свою чергу, ПАТ «Центренерго», як Вантажоотримувач спірного вугілля, звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України» збитків за поставку вугілля неналежної якості у розмірі 8023,28 грн. (справа № 5011-35/8691-2012). Рішенням № 5011-35/8691-2012 від 10.09.2012 року господарського суду м. Києва позовні вимоги ПАТ «Центренерго» задоволено частково, та стягнуто з ДП «Вугілля України» суму збитків у розмірі 8023,20 грн. та 1609,48 грн. - судового збору (а.с.103-106).

На виконання рішення суду, згідно п.3 ст. 203 ГК України було складено та підписано 08.10.2012 року за № 2012/06 заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 64317,76 грн., згідно п. 5 абз. 2 якої, зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» на суму у розмірі 9632,68 грн. (п. 2 заяви) припиняється зарахуванням зустрічних вимог повністю.

Доказом прийняття даної заяви управненою стороною та виконання ДП «Вугілля України» рішення № 5011-35/8691-2012 господарського суду м. Києва є Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2013 року між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго», яким останнє зарахувало заяву ДП «Вугілля України» № 2012/06 від 08.10.2012 року на загальну суму 64317,76 грн. до якої ввійшла сума в розмірі 9632,68 грн. за рішенням господарського суду м. Києва № 5011-35/8691-2012 від 10.09.2012 року (а.с.106-107).

Крім того, судом встановлено, що 3 метою виконання умов Договору № 03-11/1-ЕН року від 19.04.2011 року, відповідач у листопаді 2011 року відвантажив на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» 4 вагони з вугіллям №№ 68748441, 60225661, 67667683, 67918441 згідно залізничної накладної № 51328433 (а.с.116).

Пунктом 5.5. договору визначено, що якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у вантажоотримувача.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, якщо різниця між показниками якості вологи та золи в посвідченнях якості та результатів хімлабораторії Вантажоотримувача більша встановленої допустимої похибки випробування, то Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Показники якості вугілля за даними хімічної лабораторії відрізнялися від показників якості, зазначених у посвідченні якості, на величину більше, ніж допустима похибка і ця різниця у відносних (абсолютних) відсотках становить: За п. 7.1. Договору, якість вугільної продукції, що поставляється, повинна відповідати наступним показникам:

Марка, розмір кусківW tr. % (не більше)Ad. % (не більше)Vdaf.% в межах (летючі) П 0-10010,028,0 менше 8 Пунктом 3.4.3. Договору, передбачено право Покупця перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором. За даними хімічної лабораторії Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» (протокол №23 від 23.11.2011р а.с.118) при вхідному контролі були встановлені наступні показники якості вугілля:

Марка, розмір кусківW t. % Ad. % Vdaf.% № пробиП 0-100 14,335,311,4 5169 Враховуючи викладене, та керуючись п. 5.6. Договору вантажотримувачо направивив до ТОВ «ДЗК» телеграму № 13-523 від 23.11.2011 року з проханням направити представника для спільного проведення відбору проб (а.с119). Листом від 24.11.2011 року № 1-749 ТОВ «ДЗК» просив Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго» переадресувати вагони з вугіллям №№ 68748441, 60225661, 67667683, 67918441 (а.с.120).

Відповідно до п. 8.4. Договору, у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник відшкодовує затрати Покупця та Вантажоотримувача пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи, зберігання вантажів залізницею та ін. 25 листопада 2011 року, Трипільська ТЕС переадресувала вагони з неякісним вугіллям за накладною № 34825380 (а.с.121).

Поставкою вугілля з невідповідністю умовам договору якісних характеристик, ПАТ «Центренерго» було завдано збитки на суму 29529,84 грн, до якої входить:

- 26553,6 грн. з ПДВ - вартість залізничного тарифу, сплаченого «ДП Вугілля України» за перевезення 4 вагонів спірного вантажу до станції Вантажоотримувача згідно накладної № 51328433.

- 2751,6 грн з урахуванням ПДВ - плата за перевезення вантажу локомотивом, що підтверджується відомістю № 25111753 про перевезення вантажу та користування вагонами.

- 224,64 грн. з урахуванням ПДВ - плата за маневрову роботу, що підтверджується відомістю № 25111753 про перевезення вантажу та користування вагонами.

Уклавши договір поставки з ДП «Макіїввугілля» (де Вантажоотримувачем є Зміївська ТЕС ВАТ «Центренерго»), ДП «Вугілля України» уклало договір № 111/2 від 29.04.2011 року з аналогічними умовами з ВАТ «Центренерго» (де постачальником є ДП «Макіїввугілля»).

В свою чергу, ПАТ «Центренерго», як Вантажоотримувач спірного вугілля, звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України» збитків за поставку вугілля неналежної якості у розмірі 5903,42 грн. (справа № 5011-42/14095-2012). Рішенням № 5011-42/14095-2012) від 07.11.2012 року господарського суду м. Києва позовні вимоги ПАТ «Центренерго» задоволені повністю, та стягнуто з ДП «Вугілля України» суму збитків у розмірі 5903,42 грн. та 1609,50 грн. - судового збору (а.с.126).

На виконання рішення суду, згідно п.3 ст. 203 ГК України було складено та підписано 26.12.2012 року за № 2488/06 заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 18097,84 грн., згідно п. 4 абз. 2 якої, зобов'язання ДП «Вугілля України» по виконанню грошового зобов'язання перед ПАТ «Центренерго» на суму у розмірі 7512,92 грн. (п. 2 заяви) припиняється зарахуванням зустрічних вимог повністю.

Доказом прийняття даної заяви управненою стороною та виконання ДП «Вугілля України» рішення № 5011-42/14095-2012 господарського суду м. Києва є Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2013 року між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго», яким останнє зарахувало заяву ДП «Вугілля України» № 2488/06 від 26.12.2012 року на загальну суму 18097,84 грн. до якої ввійшла сума в розмірі 5903,42 грн. за рішенням господарського суду м. Києва (а.с.129-130).

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р.; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р.).

Отже, факти, встановлені господарським судом м.Києва в межах справ № 5011-35/8691-2012 , № 5011-42/14095-2012 мають преюдиціальне значення при розгляді справи №905/9146/13

Предметом спору у цій справі є стягнення з ДП "Макіїввугілля" на користь ДП "Вугілля України" в порядку регресу збитків у розмірі 35691,96 грн. (6162,12 грн. (п.1 позову) + 29529,84 грн. (п.2. позову) та сплачених позивачем на користь ПАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" за рішеннями господарського суду м.Києва у справах № 5011-35/8691-2012 , № 5011-42/14095-2012.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

В силу приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма кореспондуються з положеннями частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У відповідності до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В свою чергу згідно положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

У відповідності до частини 1 статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вбачається з матеріалів справи за позовами ВАТ «Центренерго» до ДП «Вугілля України» та матеріалів, що додані до даної справи, вагони з вугіллям поставлені в адресу ВАТ «Центренерго» не відповідали якісним характеристикам передбачених умовами договору. Факти невідповідності якісних показників вантажу вагонів доведені ПАТ «Центренерго» та визнані рішеннями господарського суду м.Києва у справах № 5011-35/8691-2012 , № 5011-42/14095-2012.

Заподіяння збитків позивачу в результаті вище зазначених дій відповідача полягає в тому, що внаслідок поставки вугілля з невідповідністю якісних характеристик позивач поніс витрати по відшкодуванню збитків ПАТ «Центренерго».

Про наявність причинного зв'язку між протиправною дією відповідача та збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов'язання п. 1.1. Договору, п. 3.1.1. Договору щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Щодо вини, то у відповідності пункту 6 Роз'яснення, затвердженого постановою Вищого арбітражного суду України від 14 липня 1994 №2 у новій редакції від 29 грудня 2007 року, затвердженій Вищим господарським судом України - у випадках порушення зобов'язання за договором цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявності вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Позивач направив на адресу відповідача претензії за № 0188 від 25.01.2012 року, № 13-02/2-ю від 13.02.2012 року щодо відшкодування сум завданої шкоди, проте на час розгляду справи, вимоги позивача залишились незадоволеними (а.с.108, 125).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Позивач звернувся до відповідача у порядку ст. 228 ГК України, згідно якої відповідач зобов'язаний компенсувати всі витрати ДП «Вугілля України». Підстави для стягнення відшкодованих збитків в порядку регресу виникли з того моменту, коли учасник господарських відносин відшкодував збитки потерпілій стороні. ДП «Вугілля України» заявами про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 08.01.2012 року № 201/06 та від 26.12.2012 року № 2488/06, погасило регресну суму перед ПАТ «Центренерго», чим у порядку ч.2 ст.224 ГКУ, понесло збитки у вигляді додатково понесених витрат, сплачених ПАТ «Центренерго» за недотримання ДП «Макіїввугілля» належного здійснення господарської діяльності замість третьої особи, тому регресне зобов'язання розглядається як похідне від іншого зобов'язання.

У регресних зобов'язаннях як загальне правило діє принцип повного відшкодування збитків. Тому ДП «Макіїввугілля» має нести відповідальність перед Позивачем, як учасником господарських відносин у тому обсязі, в якому збитки фактично відшкодовані, тобто обсяг регресної вимоги повинен відповідати розміру виплаченого відшкодування.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати відповідачем завданих державному підприємству "Вугілля України" збитків.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги "Вугілля України" є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення збитків у розмірі 35691 грн. 96 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля" (86157, Донецька обл., м. Макіївка .вул Радянська, б.2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, б.4, код ЄДРПОУ 32709929) суму збитків у розмірі 35691 (тридцять пять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 96 коп. та суму судових витрат у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 06 лютого 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов