Постанова № 37069525, 27.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 р. Справа №2а/0570/16682/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю. за участі секретаря Сімонова Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області до товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення недоїмки зі сплати пені у сумі 1091430,56 гривень

за участю представника позивача Бабійчук Т.В.

представника відповідача Жолоб Я.С.

прокурора Хейфеця Р.В.

ВСТАНОВИВ

Добропільський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків за грудень 2010 року у сумі 1159813,12 гривень та пені у сумі 1091430,56 гривень.

Постановою суду від 26.10.2011 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області недоїмку зі сплати страхових внесків за грудень 2010 року у сумі 1159813 гривень 12 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач оскаржив зазначену постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року залишено без змін.

Позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013 року касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 1091430,56 грн. було скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року залишено без змін.

В ухвалі ВАС України зазначено, що судами не враховано, що пеня у сумі 1091430,56 грн. була нарахована за порушення строків сплати страхових внесків, у тому числі за період до 01.01.2011 року. А відтак на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем були збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій за вказаний період, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Судами ці обставини не досліджувалися та не були враховані при прийнятті рішення.

Відповідно до п.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів позивача № 73 від 30.05.2011 року виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 13699206,52 грн. та нарахована пеня на суму 1091430,56 грн. згідно розрахунку. Відповідно до абз. 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Позивач зазначає, що у відповідача була наявна заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 01.01.2011 року та пов'язана з нарахуванням заробітної плати за грудень 2010 року. У зв'язку з цим позивач вважає правомірним нарахування та стягнення суми пені у розмірі 1091430,56 грн., як до, так і після 01.01.2011 року

Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечує з огляду на наступне. Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. У зв'язку з цим позивач з 01.01.2011 року втратив повноваження із нарахування та стягнення пені.

Крім того, стаття 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає, що за прострочення сплати страхового внеску зараховується пеня згідно із законом. Такого закону на теперішній час не існує, отже нарахована пеня неправомірно.

Крім того, зазначив про відсутність факту перерахування коштів 02.02.2011 року, у зв'язку з яким, нарахована пеня у сумі 7380,11 грн. та помилку у кількості днів прострочення при обрахуванні кількості днів затримки при сплаті 19.08.2010 року (на 1 день), що також вплинуло на розмір пені.

Заслухавши прокурора, представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

У відповідності ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Добропільський міжрайонний прокурор у даному випадку представляє інтереси держави в суді, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом заяви вимог про стягнення заборгованості на користь державного бюджету.

Позивач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області у даній справі реалізує завдання, передбачені Законом України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №1105).

Відповідач - товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" код ЄДРПОУ 36028628, перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області як платник страхових внесків за № 0517000480, що не заперечується сторонами.

Відповідачем складений акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів позивача № 73 від 30.05.2011 року, згідно якого у відповідача наявна заборгованість за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 13699206,52 грн. та нарахована пеня на суму 1091430,56 грн. згідно розрахунку, що доданий до акту.

Частина суми заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 1159813,12 була стягнута за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року, яка цій частині набрала законної сили.

Згідно пояснень позивача з 01.04.2010 року по 01.01.2011 року була нарахована пеня на загальну суму 769042,31 грн. у тому числі з 01.04.2010 по 28.12.2010 року у розмірі 759337,70 грн. та за 29, 30 та 31 грудня 2010 року на суму 9704,61 грн. Також була нарахована пеня з 01.01.2011 року по 27.04.2011 року на загальну суму 322388,25 грн. у тому числі з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року у сумі 3234,77 грн. та з 31.01.2011 року по 27.07.2011 у сумі 319153,48 грн. Зазначена обставина підтверджується довідкою про нарахування пені.

Тобто позивачем була нарахована пеня за порушення строків сплати страхових внесків до 01.01.2011 року та після 01.01.2011 року.

Позивач просить стягнути всю суми пені у розмірі 1091430,56 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній до 31.12.2010р., за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закону №2464), стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Зазначена норма встановлює умови збереження повноважень щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю нарахування та сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, які має позивач до внесення змін до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

До таких умов належить певний період часу, а саме до повного стягнення заборгованості, яка складається з: - несвоєчасно нарахованих або сплачених сум страхових внесків, у тому числі строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій; - штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявна заборгованість за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 1159813,12 грн. та на суму заборгованості нарахована пеня на суму 1091430,56 грн. згідно розрахунку.

Сума заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 1159813,12 грн. була стягнута за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року, яка у цій частині набрала законної сили.

Таким чином, у позивача була наявна заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року, а саме за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 року. Зазначена обставина позивачем не спростовується та встановлена судами.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно пояснень позивача та довідки про нарахування пені з 01.04.2010 року по 01.01.2011 року на суму заборгованості була нарахована пеня на загальну суму 769042,31 грн. у тому числі з 01.04.2010 по 28.12.2010 року у розмірі 759337,70 грн. та за 29, 30 та 31 грудня 2010 року на суму 9704,61 грн.

Скасовуючи судові рішення у цій справі ВАС України зазначив про необхідність дослідження нарахування пені у тому числі за період до 01.01.2011 року. При цьому судом касаційної інстанції зауважено, що на підставі абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464 за позивачем були збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій за період до 01.01.2011, якими він був наділений до набрання чинності цим законом.

Проаналізувавши наведені норми права та вказівки ВАС України, суд дійшов висновку, що позивач має право стягувати лише ту суму пені, яка обмежуються періодом до 01.01.2011 року, оскільки зазначена заборгованість і пеня виникли в період дії ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Аналогічної думки дотримується Верховний Суд України в постановах від 19 лютого 2013 року, 26 березня 2013 року по справам №№ 21-432а12, 21-71а13 відповідно.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 244.2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином сума пені, яка нарахована з 01.04.2010 року до 01.01.2011 року на загальну суму 769042,31 грн. підлягає стягненню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що Закону, який би передбачав нарахування та стягнення пені за несплату коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не існує. Таким законом є Закон № 2464, Прикінцеві та перехідні положення якого, передбачають нарахування та стягнення пені. Рішення Конституційного суду України від 30.05.2011 року № 7-рп/2001 не спростовує цих висновків, оскільки спірна пеня не належить до цивільно-правової відповідальності. Нарахування та сплата пені передбачена ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12.07.2007 року №36, що зареєстрована в Мінюсті 01.08.2007 року № 867/14134, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, що є достатньою правовою підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на помилку у розрахунку пені, пов'язану з неправильним визначенням кількості днів затримки при оплаті 19.08.2010 року. З розрахунку пені вбачається, що між платежем 29.07.2010 року та 19.08.2010 року позивач правильно визначив кількість днів прострочення, яка складає 22 дні, а не 21, як визначив відповідач.

Що стосується посилання відповідача на відсутність факту сплати ним коштів 02.02.2011 року та 13.0.2011 року, суд приймає їх до уваги. Відповідні суми нарахованої пені входять до частини позовних вимог, у задоволенні якої суд відмовляє.

Так позивачем була нарахована пеня з 01.01.2011 року по 27.04.2011 року на загальну суму 322388,25 грн. у тому числі з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року у сумі 3234,77 грн. та з 31.01.2011 року по 27.07.2011 у сумі 319153,48 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення цієї частини суми пені (у розмірі 322388,25 грн.), суд зазначає, що з урахуванням абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464 та вищенаведених обставин, її нарахування та стягнення безпідставні.

У зв'язку з цим, позовні вимоги щодо стягнення суми пені у розмірі 322388,25 грн задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області до товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення пені у сумі 1091430,56 гривень задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (85013, Донецька область, місто Добропілля, місто Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, код ЄДРПОУ 36028628) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області (85004, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 18) суму пені у розмірі 769042,31 грн. (сімсот шістдесят дев'ять тисяч сорок дві гривні) 31 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 січня 2014р. Постанова виготовлена у повному обсязі 04 лютого 2014р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.