Рішення № 37067925, 25.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.12.2013р. Справа № 905/8672/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Христенко С.В. довіреність від 14.06.2013р.

від відповідача: Бабалік І.В. довіреність від 01.10.2013р.

розглянувши матеріали справи за позовом: Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Донецьк

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивач, Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», звернувся до господарського суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач неправомірно вчиняє дії щодо майна, яке є власністю ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», і належить йому на праві господарського відання. А саме, 04.11.2013р. Службою автомобільних доріг у Донецькій області було опечатане спірне рухоме та нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6, що є порушенням прав позивача стосовно володіння, користування і розпорядження спірним майном розташованого за вищевказаною адресою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав про те, що метою діяльності Служби автомобільних доріг у Донецькій області є організація утримання у відповідному технічному стані і розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, створення умов для безперервного і безпечного руху транспорту на них. Для цього служба здійснює функції замовника всього комплексу дорожніх робіт, фінансує роботи по будівництву, реконструкції, ремонту та утримання доріг.

Також, вказував на те, що згідно до законів України про Державний бюджет на відповідний рік, про обласний бюджет, ЗУ «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», відповідних розпоряджень облгосадміністрації (зокрема Розпоряджень голови Донецької облдержадміністрації №77 від 05.02.2001р., №98 від 06.03.2002р., №30 від 27.01.2004р.), відповідачем були використанні кошти на поліпшення по розширенню цеха Дорзнак, та як слід останнім було взято на облік суму поліпшення по розширенню цеха Дорзнак, яка до теперішнього часу обліковується на балансі підприємства, як поліпшення об'єкту - промислова база (цех) Дорзнак, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6, та відповідно до законодавства здійснюються амортизаційні нарахування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив.

Відповідно до положень статуту Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», підприємство створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України №156 від 09.04.2002р. на власності ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» та Наказу Державної служби автомобільних доріг України №73 від 16.03.2011р. визнається за типом публічним акціонерним товариством, що зазначено в його найменуванні та статуті (п.1.1 статуту).

Дочірнє підприємство є правонаступником зобов'язань та договорів ліквідованого Донецького обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих дорожніх державних підприємств, які входили до його складу (п.1.2 статуту).

Пунктом 2.1 статуту передбачено, що підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг; розвиток промисловості та виробництва будівельних, дорожньо-будівельних матеріалів і конструкцій, інших виробів, необхідних для будівництва та ремонту автомобільних доріг і споруд на них (п.2.2 статуту).

Відповідно до п. 3.3, 4.1, 4.2 засновником підприємства є Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Статутний фонд підприємства становить 115485501,20грн. Майно підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником підприємства в господарське відання та іншого майна, набутого підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим статутом.

За твердженнями позивача, після державної реєстрації підприємства, у червні 2002р. йому від засновника було передано майно (на праві господарського відання), в тому числі і виробнича база, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого наказом Служби автомобільних доріг у Донецькій області №145 від 28.12.2004р., був введений в експлуатацію об'єкт «Розширення цеху «Дорзнак» у м. Волноваха.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.2007р. ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (у господарському віданні ДП «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») на праві державної власності належить виробнича база (матеріальний склад, головний корпус, адміністративно-побутовий корпус, технологічний корпус, склад металів, прохідна, туалет), яка розташована за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

В подальшому, позивачем був отриманий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,6176га (ЯЯ №059799), яка розташована по вул. Леніна, 6 у м. Волноваха, для обслуговування та експлуатації виробничої бази філії «Дорзнак», на підставі рішення Волноваської міської ради №V/25-549 від 30.05.2008р.

Як стверджує позивач, 04.11.2013р. відповідачем було опечатано майно ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а саме промислову базу «Дорзнак», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

Листом №01-24/747 від 13.11.2013р. ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось на адресу Служби автомобільних доріг у Донецькій області з вимогою припинити дії, які порушують права позивача, стосовно володіння, користування та розпорядження рухомим та нерухомим майном, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6, та належить останньому на праві господарського відання.

Начальник Служби автомобільних доріг у Донецькій області у відповіді на вимогу позивача зазначав, що майно, яке розташоване по вул. Леніна, 6 у м. Волноваха обліковується на балансі відповідача, а тому з метою недопущення використання майна, яке належить відповідачу, останнє було опечатано.

Оцінюючи матеріали справи, доводи сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що управління майном, яке є державною власністю, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 2 ст. 395 ЦК України передбачено, що законом можуть встановлені інші речові права на чуже майно.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління, які здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до ч.1 ст.133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Правом господарського відання є речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Право господарського відання захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (ст. 136 Господарського кодексу України).

Оскільки, право господарського відання захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності, то господарський суд вважає, що позивач мав право звернутись до суду з позовом про захист його права господарського відання на дане майно.

Також, ст. 396 ЦК України вказано, що особа яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту. Під останнім слід розуміти, встановлені законом матеріально - правові примусові заходи, завдяки яким здійснюється захист відновлення або визнання порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, з урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства України, позивач мав довести суду про те, що в нього наявне речове право щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном, та, як слід, що це право порушується (не визнається) відповідачем, або іншими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві господарського відання належить майно - промислова база «Дорзнак», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

Промислова база складається з нерухомого майна а також, мереж водопроводу, тепломереж, зовнішніх мереж електропостачання, газопроводу, промислового майданчику та устаткування.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень діючого законодавства України, підприємства позивача та відповідача відносяться до державних організацій, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) та здійснюють свою діяльність у відповідності за цільовим використанням коштів обласного бюджету, передбачених на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг загального користування.

Так, судом встановлено, що на виконання ЗУ «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» та інших законодавчих актів на підставі розпоряджень Голови облгосадміністрації Донецької області «Про направлення та використання коштів обласного дорожнього фонду» №77 від 05.02.2001р., №98 від 06.03.2002р., №30 від 27.01.2004р., відповідачем були використані бюджетні кошти на виконання будівельних робіт по поліпшенню об'єкту - промислової бази «Дорзнак», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

За результатами проведених будівельних робіт, був складений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - «Розширення цеху «Дорзнак» у м. Волноваха, який затверджений самим підприємством відповідача.

Проте, твердження відповідача про проведені поліпшення на суму 3263783,17грн.(залишок на теперешній час, з урахуванням амортизаційних нарахувань здійснених відповідачем, складає 1191495,54грн.) є його власністю, суд вважає хибними, з огляду на таке.

По-перше, вказаний акт не є правовстановлюючим документом в розумінні Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Міністерством юстиції України 07.02.2002р. за №7/5.

По-друге, кошти, які були використані на проведення будівельних робіт спірного майна, теж не є власністю відповідача, оскільки, були виділені останньому з цільовим призначенням : «Будівництво цеху «Дорзнак» м. Волноваха», а не у власність.

Крім того, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (затверджені Наказом Міністерства фінансів №92 від 27.04.2000р. та зареєстровані в Мінюсті за №288/4509 від 18.05.2000р.), щодо проведених поліпшень основних засобів та подальшого нарахування відповідної амортизації, стосуються осіб, яким це майно належить на праві власності (або іншого речового права).

Проте, відповідач жодним чином не довів суду про те, що на час проведення будівельних робіт (капітальний ремонт) об'єкту - промислової бази Дорзнак, у останнього були наявні речові права на це майно.

По-третє, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт переробки спірного майна, внаслідок чого була створена нова річ, та, як слід, не довів виникнення прав на неї.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджуються певні речові права позивача на спірне нерухоме майно, а саме свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2007р., в якому зазначено, що ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (у господарському віданні ДП «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») на праві державної власності належить виробнича база (матеріальний склад, головний корпус, адміністративно-побутовий корпус, технологічний корпус, склад металів, прохідна, туалет), яка розташована за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

Як слід, суд вважає, що з боку відповідача мають місце дії та наміри, які свідчать про перешкоди у реалізації позивачем прав щодо володіння, користування і розпорядження майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) на праві господарського відання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 321, 328, 391, 392, 395, 396 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Службу автомобільних доріг у Донецькій області припинити дії, що порушують права Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» стосовно володіння, користування і розпорядження рухомим та нерухомим майно, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6, та належить ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (у господарському віданні ДП «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»).

Визнати відсутнім у Служби автомобільних доріг у Донецькій області права власності на об'єкт - промислову базу (цех) Дорзнак, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6.

Визнати відсутнім у Служби автомобільних доріг у Донецькій області права власності на поліпшення об'єкту - промислової бази (цех) Дорзнак, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 6, на загальну суму 1191495,54грн. (первісна вартість - 2727705,80грн., знос - 1536210,26грн.).

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Донецькій області (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, код ЄДРПОУ 25946285) на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, код ЄДРПОУ 32001618) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00грн.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Донецькій області (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, код ЄДРПОУ 25946285) на користь Державного бюджету України (Київське УК, код ЄДРПОУ 38034002, ГУДКСУ в Донецькій області, п/р 31217206783006, МФО 834016) судовий збір в розмірі 2223,00грн.

Повний текст рішення підписаний 30.12.2013р.

Рішення набирає законної сили 10.01.2014р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна