Ухвала суду № 37067352, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 лютого 2014 року м. Київ К/800/653/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» до Управління державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, заступника начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Саловської С.В. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року, цей позов задоволено частково, а Управління державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області (Казначейство) зобов'язано негайно здійснити переказ грошових коштів. Бездіяльність Казначейства щодо невчинення таких дій визнано протиправною.

Суди мотивували свої рішення тим, що кошти, про переказ яких йдеться, зараховані на відповідний рахунок державної виконавчої служби в порядку примусового виконання рішення господарського суду. Згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 № 512/5, такі кошти мають переховуватись стягувачу Казначейством на підставі платіжного доручення. Оскільки встановлено, що доручення неодноразово надсилались, проте повертались без виконання, суди визнали таку бездіяльність відповідача протиправною.

Казначейство звернулося з касаційною скаргою на вказані рішення судів, в якій просить їх скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому заявник обґрунтовує скаргу не порушенням судами норм матеріального та/або процесуального права, а недоцільністю негайного виконання відповідних платіжних доручень з огляду на наявність більш важливих адресатів отримання бюджетних коштів.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

З викладеного вбачається, що касаційна скарга не є обґрунтованою, а її доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що у відповідності до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя

Вищого адміністративного

суду України М.І. Цуркан

Суддя М.І. Цуркан