Ухвала суду № 37067229, 07.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 лютого 2014 року м. Київ К/800/6369/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 р.

у справі № 826/9917/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна компанія «Моноліт»

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна компанія «Моноліт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Каргаріус» та ТОВ «Классік-Відео» за період з 01.04.2010 по 30.04.2013 за результатом якої складено акт від 10.06.2013 №39/22.7/25284783, зобов’язання відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Моноліт» в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а саме відновити податковий кредит та податкове зобов’язання з податку на додану вартість за перевіряємий період по взаємовідносинах з ТОВ «Каргаріус» та ТОВ «Классік-Відео».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби щодо зміни детальної інформації по платнику податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Моноліт» в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а саме: зменшення до нуля задекларованих позивачем за період з 01.04.2010 по 30.04.2013 податкових зобов’язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Каргаріус» та ТОВ «Классік-Відео»; зобов’язано Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Моноліт» в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, а саме відновити податковий кредит та податкове зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 30.04.2013 по взаємовідносинах з ТОВ «Каргаріус» та ТОВ «Классік-Відео». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько