Ухвала суду № 37067119, 05.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2014 р. м. Київ К/800/48539/13

К/800/48905/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Конюшка К.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області та ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконними та скасування рішення.

В обґрунтування позову зазначила, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року, яка набрала законної сили, скасовано видане на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності Маріупольської міської ради від 25 серпня 2011 року на житловий будинок по АДРЕСА_1. Також цим судовим рішенням скасовано державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно.

На виконання судового рішення ОСОБА_1 21 січня 2013 року звернулася до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області із заявою про скасування державну реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1. Проте у прийомі документів позивачу було відмовлено без пояснення підстав.

Повторно із відповідною заявою ОСОБА_1 звернулася 22 січня 2013 року і в той же день отримала рішення реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про відмову у скасуванні державної реєстрації вищевказаного об`єкту нерухомості.

Вважаючи такі дії незаконними, просила суд визнати незаконним та скасувати рішення реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про відмову у скасуванні № 92154 від 22 січня 2013 року; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на будинок по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2; зобов'язати відповідача в строк, що не перевищує одного робочого дня з дати набрання законної сили судового рішення за даним позовом, внести запис до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на нерухоме майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, позов задоволено частково: скасовано рішення реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про відмову у скасуванні № 92154 від 22 січня 2013 року щодо нерухомого майна по АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_2, а також зобов'язано реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_2 В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

У своїй касаційній скарзі реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті ними судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В свою чергу, не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить внести до них зміни, якими задовольнити позов у повному об`ємі.

Відповідач у своїх запереченнях зауважує на необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1, просить прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обидві касаційні скарги сторін підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення та дій протиправними, визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності та реєстрації права власності, за участі третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Маріупольської міської ради від 25 серпня 2011 року на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_2, скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний будинок.

Двічі, 21 та 22 січня 2013 року, ОСОБА_1 зверталася до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області з питання скасування запису про зазначене нерухоме майно.

Рішенням про відмову у скасуванні № 92154 від 22 січня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Недрига Р.Г. відмовлено у скасуванні запису про нерухоме майно за № 34468745.

Обґрунтовуючи підстави для відмови у задоволенні заяви відповідач посилався на пп. 2.14.1 та 2.14.2 п. 2.14 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5.

Не погоджуючись із таким діями та рішенням відповідача позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позов частково, Донецький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області не доведено правомірності своїх дій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з такою позицією суду першої інстанції, виходячи при цьому з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на час виникнення спірних правовідносин, були врегульовані нормами Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (надалі - Закон № 1952-IV).

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури регламентоване затвердженим Міністерством юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167 Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Міністерством юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167 (надалі - Порядок).

Згідно пп. 2.14.2 п.2.14 зазначеного Порядку державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав виключно за наявності таких підстав: 1) у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав; 2) подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства; 3) запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

Оскільки жодна з указаних підстав для відмови у внесенні запису про скасування державної реєстрації, перелік яких є виключним, не може бути застосована стосовно поданих ОСОБА_1 заяви та документів, відповідач, на думку колегії суддів, незаконно відмовив їй у скасуванні державної реєстрації права власності на будинок по АДРЕСА_1.

Також відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1952-IV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За нормами частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 було надано реєстратору рішення суду про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, яке набрало законної сили.

З наведеного суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що у відповідача не було законних підстав для відмови у внесенні запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 та винесення спірного рішення. Оскільки державний реєстратор при прийнятті спірного рішення діяв не у спосіб, що передбачений діючим законодавством про реєстрацію, суд першої інстанції правомірно скасував спірне рішення відповідача..

Донецький апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.

Щодо вимог касаційної скарги позивача про визнання протиправними дії реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області стосовно відмови у внесенні запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що ці вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що порушене право позивача відновлено шляхом скасування спірного рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді К.В. Конюшко

Т.А. Чумаченко