Ухвала суду № 37066681, 10.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 лютого 2014 року Справа № 905/4539/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Донецької міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі господарського суду№905/4539/13 Донецької області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДонецької міської ради третя особатовариство з обмеженою відповідальністю "Лаки-2007" проскасування рішення Донецької міської ради №31/137 від 05.06.2013р.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Донецької міської ради не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із вимогами ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.11.2011р.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону встановлено, що ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 цього Закону ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів ч.2 ст.41 Бюджетного кодексу України до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період діють норми закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

Пунктом 4 частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Приписами ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012р. визначено, що мінімальна заробітна плата на 2013 рік з 01.12.2013р. встановлена на рівні 1218,00грн.

Скаржником до касаційної скарги №01/15-2 від 02.01.14р. додано платіжне доручення №1526 від 19.11.13р. про сплату судового збору в розмірі 802,90грн., яку колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі, встановленому Законом, оскільки мінімально встановлений розмір судового збору за звернення з касаційною скаргою на рішення суду у спорі немайнового характеру у січні 2014р. повинен бути 852,60грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.86, ч.4 ст.111, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Донецької міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі №905/4539/13 господарського суду Донецької області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова