Рішення № 37066479, 23.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/75/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2014 Справа № 908/4161/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/4161/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізького національного технічного університету, м. Запоріжжя

про стягнення 36 827,94 грн.

за участю представників:

від позивача - Фоменко Б.О., довіреність № 512 від 11.12.13 р.

від відповідача - Коваленко Ю.А., довіреність № 4 від 15.03.13 р.

СУТЬ СПОРУ: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізького національного технічного університету про стягнення заборгованості в сумі 36471,29 грн., пені в сумі 221,95 грн., трьох процентів річних в сумі 221,95 грн. та інфляційних в сумі 32,26 грн. за Договором № 300001867 від 17.01.2013 року.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в порядку ст. 59 ГПК України, в якому проти позову заперечив, з огляду на те, що ним вжито всіх залежних заходів щодо належного виконання договірних зобов'язань, а саме передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області платіжні доручення на перерахування спірних грошових коштів позивачу. Відтак, вина Запорізького національного технічного університету в порушенні зобов'язань відсутня.

Безпосередньо в судовому засіданні 23.01.2014 року представник відповідача заявив клопотання, с в порядку ст. 27 ГПК України, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області з огляду на те, що Запорізьким національним технічним університетом вжито всіх заходів щодо належного виконання договірних зобов'язань, зокрема передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області платіжні доручення на перерахування спірних грошових коштів позивачу. Так, дослідивши подане клопотання, мотиви його подання, з'ясувавши питання наявності юридичного інтересу до справи в Управління державної казначейської служби України м. Запоріжжя, суд дійшов висновку, що при прийняті судового рішення з даної справи таку особу не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відтак, у задоволенні поданого клопотання слід відмовити за необґрунтованістю.

Разом з тим, безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем сплатив суми основного боргу за надані телекомунікаційні послуги, на підтвердження чого надав виписки банку по рахунку від 20.12.2013 року та від 30.12.2013 року на суму 36 471,29 грн.

Так, припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься. Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги пояснення позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", далі Укртелеком, та Запорізьким національним технічним університетом, далі Абонент, було укладено Договір № 300001867 про надання телекомунікаційних послуг, далі Договір, відповідно до якого Укртелеком зобов'язався надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених Абонентом (далі Послуги), а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.4.2. Договору Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані Послуги в повному обсязі.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що при використанні системи розрахунків з надсиланням рахунку Абоненту інформація про належну суму платежу за отримані Послуги Укртелекому надається не менше ніж один раз на місяць.

Умовами п. 4.5. Договору сторони погодили, що Абонент проводить оплату за отримані Послуги електрозв'язку в кредит. Згідно з п. 4.15 Договору рахунок за отримані Послуги оплачується Абонентом не пізніше 20 числа місяця, що наступає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової ) оплати. У разі не отримання рахунку до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) Абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно з п. 4.23 Договору, у разі не оплати отриманих послуг у встановлений п. 4.15 Договору строк, Укртелеком надсилає Абоненту на кінцеве обладнання, в т. ч. із застосуванням автоматичних засобів повідомлення про кінцевий строк оплати та/або письмове попередження із закінченням кінцевого строку оплати. Якщо протягом 10 днів після зазначеного в повідомленні/прорідженні строку від абонента не надійшло підтвердження про оплату, Укртелеком має право нараховувати пеню, що передбачено п. 3.2.5. Договору.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання Укретелекомом та Абонентом і діє протягом одного року. Пунктом 7.2. жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожен наступний рік. Так, докази повідомлення про припинення дії Договору в матеріалах справи відсутні, а відтак Договір не припинив своєї дії.

Яка вбачається з матеріалів справи, на виконання договору позивачем надано телекомунікаційні послуги за період з серпня 2013 року по листопад 12013 року на загальну суму 36471, 29 грн., що підтверджується рахунками № 300001867.8.2013. від 31.08.2013 року, № 300001867.9.2013. від 30.09.2013 року № 300001867.10.2013. від 31.10.2013 року, № 30001867.11.2013 від 30.11.2013 року, які надсилалися відповідачу щомісяця простою кореспонденцією. Повторно зазначені рахунки були надіслані останньому рекомендованим листом від 05.12.2013 року № 33/4-2783, по що свідчить квитанція пошти № 2347 від 05.12.2013 року.

Так, матеріли справи свідчать, що відповідачем передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області платіжні доручення на перерахування спірних грошових коштів на адресу відповідача, які зареєстровані останньою у реєстрах фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 19.09.2013 року № 1003, від 16.10.2013 року № 1144, від 19.11.2013 року № 1334, від 18.12.2013 року № 1504. Втім, оплату за вказаними бюджетними зобов'язання здійснено лише 20.12.2013 року та 30.12.2013 року.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач наполягає на стягнення з відповідача пені в сумі 221, 95 грн. за період з 21.09.2013 року по 10.12.2013 року. Так, відповідно до п. 5.2. Договору у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг, Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості не оплачених Послуг у розмірі облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 102, 44 та інфляційні в сумі 32, 26 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Так, укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що оплата боргу за Договором здійснена в повному обсязі 20.12.2013 року та 30.12.2013 року, однак з порушенням строків, передбачених умовами Договору.

Разом з тим, судом прийнято до уваги посилання відповідача на приписи ст. 614 ЦК України щодо відсутності його вини. Втім, у відповідності до ч. 1 ст. 96, ч.1 ст. 625 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання з огляду на приписи ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем погашено основний борг за Договором в сумі 36471, 29 грн., тому провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до Запорізького національного технічного університету щодо стягнення з останнього боргу в зазначеній сумі слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Позивачем доведено суду несвоєчасне виконання з боку відповідача грошових зобов'язань за Договором, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 221, 95 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем доведено прострочення виконання грошового зобов'язання, а наданий позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних відповідає вказаній статті. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 102, 44 грн. та інфляційних в сумі 32, 26 грн., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, зокрема, доведення спору до судового врегулювання, господарський суд має право покласти на неї судові витрати, як це зазначено у частині другій статті 49 ГПК України. З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Запорізький національний технічний університет, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.01.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 96, 599, 617, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до Запорізького національного технічного університету щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 36471,29 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до Запорізького національного технічного університету задовольнити частково.

3. Стягнути з Запорізького національного технічного університету, 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, код ЄДРПОУ 02070849, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385) на р/р № 26002364 у ЗОДАТ «Райффайзен Банк Аваль м. Запоріжжя, МФО 313827 пеню в сумі 221 (двісті двадцять одна) грн. 95 коп., три проценти річних в сумі 102 (сто дві ) грн. 44 коп., інфляційні втрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 26 коп., на р/р № 26009408 у ЗОДАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827 судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гри. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 28.01.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.