Ухвала суду № 37066161, 28.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р.Справа № 820/8912/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 820/8912/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехноплюс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківтехноплюс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Харківтехноплюс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просив суд визнати протиправними висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873 щодо встановлення відсутності об'єктів, які підпадають під визначення статей 135, 138, 187, 198 Податкового кодексу України за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року та реальності здійснення господарських відносин ТОВ "Харківтехноплюс" із ПВП "Будперспектива" за період з 01.10.2011 року по 30.10.2011 року на загальну суму 193504 грн., зобов'язати відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні Міндоходів дані податкової звітності позивача за жовтень 2011 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873; зобов'язати відповідача поновити у АІС "Податковий блок" дані податкової звітності позивача по податковому кредиту та податковим зобов'язанням за жовтень 2011 року, та дані податкової звітності за валовим витратам та валовим доходам у четвертому кварталі 2011 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 820/8912/13-а адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні Міндоходів дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехноплюс" за жовтень 2011 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873.

Зобов'язано державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити у АІС "Податковий блок" дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехноплюс" по податковому кредиту та податковим зобов'язанням за жовтень 2011 року, та дані податкової звітності за валовим витратам та валовим доходам у четвертому кварталі 2011 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 820/8912/13-а; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Харківтехноплюс" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про порушення судом першої інстанції вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування доходів по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст.137 Податкового кодексу. Вказує, що підставою для такого висновку слугувала інформація, встановлена при перевірці ланцюга постачання ТОВ "Харківтехноплюс",що вказує на відсутність реального характеру господарських відносин ТОВ "Харківтехноплюс" із ПВП "Будперспектива" у період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, тому вважає правомірними оскаржувані дії ДПІ у Московському районі м. Харкова, вчинені щодо ТОВ "Харківтехноплюс".

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції що, фахівцями державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПВП "Будперспектива" за період 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873, в якому зроблено висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських відносин позивача з ПВП "Будперспектива", а також відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.135, 138, 187, 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VІ (а.с.9-30).

Колегія суддів вказує, що висновки про порушення позивачем вимог діючого законодавства України зроблено відповідачем на підставі даних акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова № 02799/22/33411378 від 09.11.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПВП "Будперспектива" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ПП "Баварія-Ф" за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873, а також з діями відповідача щодо внесення ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі зазначеного акту перевірки змін в програмне забезпечення АІС "Податковий блок" у відомості щодо задекларованих ТОВ "Харківтехноплюс" податкових зобов`язань, податкового кредиту з ПДВ, валових витрат та валових доходів, та здійсненням коригування показників податкової звітності позивача за жовтень 2011 року в системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при внесенні у програмне забезпечення АІС "Податковий блок" змін на підставі висновків акту № 146/2220/22637873 від 18.01.2013 року та здійсненні коригування показників податкової звітності позивача за жовтень 2011 року в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України. Крім того, внесення змін до АІС "Податковий блок" та у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України може бути зроблено податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, чого відповідачем зроблено не було. У зв'язку з чим, такі дії відповідача визнані судом першої інстанції неправомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до висновків акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873 відповідачем встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.135, 138, 187, 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VІ та не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Харківтехноплюс" із ПВП "Будперспектива".

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі - Порядок №984) передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та у строки встановлені Податковим Кодексом України приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до п.86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновки про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено п.п.14.1.157. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до вимог п. 58.1. ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 86.9 статті 86 ПК України та пункту 7 Порядку №984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов`язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак, навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, податковим органом, всупереч вищенаведеним нормам права, жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки, (висновки якої оформлені актом перевірки № 146/2220/22637873 від 18.01.2013 року, прийнято не було.

Разом з тим, колегія суддів вказує на те, що ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було внесено висновки акту перевірки акту перевірки № 146/2220/22637873 від 18.01.2013 року до програмного забезпечення АІС "Податковий блок" та здійснено корегування показників податкової звітності позивача за жовтень 2011 року у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У зв'язку з викладеним колегія суддів зазначає, що згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (який був чинним на момент вчинення оспорюваних дій) затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 зазначених Методичних рекомендацій, для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі інформаційна система "Податковий блок" та "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.8 Методичних рекомендацій встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Методичних рекомендацій, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно з пунктом 2.14 Методичних рекомендацій, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2.24 Методичних рекомендацій, підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Згідно з пунктом 4.15 Методичних рекомендацій, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так, правильність відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Колегія суддів зауважує, що в акті перевірки відповідачем не виявлено розбіжностей у податковій звітності позивача та його контрагента за перевірені податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів стверджує про відсутність у відповідача підстав для внесення змін до інформаційної системи "Податковий блок" та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту перевірки ТОВ "Харківтехноплюс" від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Наведене свідчить про те, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Отже, самостійна зміна відповідачем в базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

За специфікою податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає дії податкового органу щодо внесення в програмне забезпечення АІС "Податковий блок" висновків № 146/2220/22637873 від 18.01.2013 року та здійснення корегування показників податкової звітності позивача за жовтень 2011 року у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України такими, що можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при внесенні змін у програмне забезпечення АІС "Податковий блок" на підставі висновків акту № 146/2220/22637873 від 18.01.2013 року та здійсненні коригування показників податкової звітності позивача за жовтень 2011 року в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних податкової звітності позивача за жовтень 2011 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873, а також поновлення у АІС "Податковий блок" даних податкової звітності ТОВ "Харківтехноплюс" по податковому кредиту та податковим зобов'язанням за жовтень 2011 року, та даних податкової звітності за валовим витратам та валовим доходам у четвертому кварталі 2011 року, шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 18.01.2013 року № 146/2220/22637873.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 820/8912/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.