Рішення № 37064547, 06.02.2014, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/9407/13-ц

2/106/105/14

Категорія 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Євпаторійській міський суд Автономної республіки Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні у м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Євпаторійської міської ради про виділ частки в натрі та визнання права власності в цілому на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Євпаторійської міської ради про виділ частки в натурі та визнання права власності в цілому на нерухоме майно.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 21.12.2011 року та 22.03.2012 року. Зазначений будинок є двоквартирним та складається з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2. В свою чергу квартира АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту складається з першого поверху та підвалу, до неї входять приміщення: № 1 - кухня площею 9,0 кв.м, № 2 - житлова кімната площею 23,4 кв.м, № 3 - житлова кімната площею 15,8 кв.м, № 4 - передпокій площею 6,2 кв.м, № 5 - вбиральня (сполучена) площею 1,7 кв.м, № І - коридор площею1,6 кв.м, № ІІ - коридор площею 5,6 кв.м, № ІІІ - комора площею 22,5 кв.м, № ІV - комора площею 12,4 кв.м. Загальна площа квартири складає 101,2 кв.м, житлова - 39,2 кв.м. Квартира АДРЕСА_2 відповідно до технічного паспорту складається з приміщень: АДРЕСА_1 - передпокій площею 1,8 кв.м, АДРЕСА_2 - вбиральня (сполучена) площею 2,7 кв.м, № 3 - кухня площею 9,9 кв.м, № 4 - житлова кімната площею 11,6 кв.м. Загальна площа квартири складає 26,0 кв.м, житлова - 11,6 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2011 р. у його власність перейшла квартира АДРЕСА_1 загальною площею 59,1 кв.м, без урахування підвалу, який знаходився під цією квартирою. Це було пов'язано з тим, що минулими власниками квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 були приватизовані, а підвал знаходився відповідно до законодавства в їхній спільній власності.

Оскільки на теперішній час він є єдиним власником обох квартир, а відповідно і допоміжних приміщень (підвалу), то вважає , що має право на визнання права власності в цілому на житловий будинок літ. «А». Зазначив відповідачем Євпаторійську міську раду АР Крим, оскільки ст. 4 та 5 ЖК України встановлено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, дав пояснення аналогічні викладеному та змісту уточненої позовної заяви. Пояснив, що будинок АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А» (який фактично та юридично належить позивачу) та з житлового будинку літ. «Б» («б», «б1», «б2», «б3»). Житловий будинок літ. «А» має загальну площу 123,8 кв.м., житлову площу - 59,8 кв.м. При цьому, відповідно до даних інвентаризації БТІ, на території домоволодіння АДРЕСА_1 також знаходиться житловий будинок літ. «Б» («б», «б1», «б2», «б3») , який не є власністю позивача по справі.

Відповідно до розрахунку частки будинку АДРЕСА_1 з урахуванням вартості всього будинку та вартості літ. «А» та літ. «Б», житловий будинок літ. «А», який знаходиться у власності позивача складає - 29/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Тому просив виділити з домоволодіння АДРЕСА_1 , належні йому 29/100 часток, які складаються з житлового будинку літ. «А» загальною площею - 123,8 кв.м., житловою площею - 59,8 кв.м. та визнати за ним право власності в цілому на житловий будинок літ. «А». Просив задовольнити уточнені позовні вимоги.

Представник Євпаторійської міської ради не заперечував задовольнити позовні вимоги на підставі наданих доказів та норм діючого законодавства.

Суд, висліхав осіб, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлені слідуючи обставини та відповідні їм правовідносини .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, є власником квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 21.12.2011 року, укладеного в нотаріальному порядку, реєстровий номер 1593 та від 22.03.2012 року, реєстровий номер 226. (а.с. 4 -9)

Судом встановлено, що зазначений житловий будинок літ. «А» є двоквартирним та складається з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2. В свою чергу квартира АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту складається з першого поверху та підвалу, до неї входять приміщення: № 1 - кухня площею 9,0 кв.м, № 2 - житлова кімната площею 23,4 кв.м, № 3 - житлова кімната площею 15,8 кв.м, № 4 - передпокій площею 6,2 кв.м, № 5 - вбиральня (сполучена) площею 1,7 кв.м, № І - коридор площею1,6 кв.м, № ІІ - коридор площею 5,6 кв.м, № ІІІ - комора площею 22,5 кв.м, № ІV - комора площею 12,4 кв.м. Загальна площа квартири складає 101,2 кв.м, житлова - 39,2 кв.м. Квартира АДРЕСА_2 відповідно до технічного паспорту складається з приміщень: № 1 - передпокій площею 1,8 кв.м, № 2 - вбиральня (сполучена) площею 2,7 кв.м, № 3 - кухня площею 9,9 кв.м, № 4 - житлова кімната площею 11,6 кв.м. Загальна площа квартири складає 26,0 кв.м, житлова - 11,6 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.12.2011 року у власність позивача перейшла квартира АДРЕСА_1 загальною площею 59,1 кв.м, без урахування підвалу, який знаходився під цією квартирою. Це було пов'язано з тим, що минулими власниками квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були приватизовані, а підвал знаходився відповідно до законодавства в їхній спільній власності. За змістом ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про приватизацію» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Згідно з п. 2 ст. 10 цього ж Закону допоміжні приміщення (кладовки, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Відповідно до офіційного тлумачення, яке дав Конституційний Суд України в Рішенні від 2 березня 2004 р. № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Оскільки на теперішній час позивач є єдиним власником обох квартир, то відповідно він є єдиним власником і допоміжних приміщень (підвалу), то має право на визнання права власності на житловий будинок в цілому.

Судовим експертом Інституту обліку та аудиту Фісенко Ю.О. було проведено будівельно-технічне експертне дослідження об'єкту нерухомості, розташованого за адресою АДРЕСА_1. В результаті дослідження, експертом встановлено, що будівля АДРЕСА_1 не містить у собі ознак квартир в розумінні діючого законодавства (ст.382 ЦК України), а фактично спірна будівля є окремо розташованим житловим будинком в розумінні закону - «житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання» (ст.380 ЦК України).

Крім того, представниками спеціалізованого підприємства - інженерами з інвентаризації нерухомого майна було проведено технічну інвентаризацію об'єкту - житлового будинку літ. «А» АДРЕСА_1 .В результаті інвентаризації встановлено, що на житловий будинок літ. «А» АДРЕСА_1 складається з наступних приміщень: - підвалу: приміщення І - комора, загальною площею 1,6 кв.м.; приміщення ІІ - комора, загальною площею 5,6 кв.м.; приміщення ІІІ - комора, загальною площею 22,5 кв.м.; приміщення ІV - комора, загальною площею 12,4 кв.м.;

усього по підвалу загальна площа 42,1 кв.м. - 1 поверх: - приміщення №1 - передпокій, загальною площею 4,4 кв.м.; - приміщення №2 - санвузол, загальною площею 1,9 кв.м.;

- приміщення №3 - санвузол, загальною площею 1,9 кв.м.; - приміщення №4 - житлова, загальною площею 15,8 кв.м.; - приміщення №5 - кухня, загальною площею 9 кв.м.;

- приміщення №6 - передпокій, загальною площею 3,1 кв.м.; - приміщення №7 - санвузол, загальною площею 1,6 кв.м.; - приміщення №8 - житлова, загальною площею 9,9 кв.м.;

- приміщення №9 - житлова, загальною площею 11,6 кв.м.; - приміщення №10 - житлова, загальною площею 7,1 кв.м.; - приміщення №11 - житлова, загальною площею 15,4 кв.м.

Усього по 1-му поверху 81,7 кв.м.

Загальна площа житлового будинку літ. «А» складає 123,8 кв.м., житлова площа складає 59,8 кв.м.

В свою чергу, спеціалістами також встановлено, що у будинку не існую самочинного переобладнання.

Тобто у фактичному користуванні та власності позивача ОСОБА_1 знаходиться житловий будинок літ. «А» з підвалом під літ. «А» та прибудовою літ. «а».

Відповідно до даних матеріалів інвентарної справи домоволодіння АДРЕСА_1 на території даного домоволодіння також знаходиться житловий будинок літ. «Б» («б», «б1», «б2», «б3») , який розташований відокремлено та не є власністю позивача по справі. Згідно довідки - характеристики, складеної БТІ, будинок АДРЕСА_1, який складався з житлового будинку літ. «А» та житлового будинку літ. «Б», належав в цілому -Євпаторійській міській раді. ( а.с 76) Але відповідно до рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 08.06.2012 р. за № 459 житловий будинок літ. «А» , розташований АДРЕСА_1 знятий з балансу КП «Житловик-2« та переданий для обслуговування та утримання власникам. На даний час, на балансі КП « Житловик -2 « залишився тільки житловий будинок літ. « Б» АДРЕСА_1. Згідно наданого суду розрахунку, житловий будинок літ. «А» , який знаходиться у фактично у власності позивача АДРЕСА_1, з урахуванням вартості всього домоволодіння, складає - 29/100 часток домоволодіння. Судом встановлено, що житловий будинок літ. «А» , розташований відокремлено, має окремий вхід з вулиці Гоголя, ніяких господарських споруд, приміщень, які розташовані на прибудинковій території домоволодіння АДРЕСА_1, у позивача не має, тому потреби у користуванні прибудинковою територією в нього не має. В даному випадку житлові приміщення, якими володіє позивач, облаштовані самостійними комунікаціями та ні яким чином не перешкоджають будь-яким особам в користуванні їх власністю.

При таких обставинах суд вважає, що фактично виконком Євпаторійської міської ради , своїм рішення про зняття з балансу житлового будинку літ. « А» , вже виділив житловий будинок літ . «А« зі складу домоволодіння АДРЕСА_1 , але документально це оформлено не було.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що находиться в загальній частковій власності. Частиною 2 цієї статті передбачено, що виділ частки здійснюється у тому разі, якщо він можливий.

Відповідно до статті 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 04.10.1991 р. у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок має бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудження грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Аналогічні положення, містяться в "Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна" затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року №55, яка визначає порядок проведення робіт з поділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна.

Відповідно до ст. 358 ЦК України володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Враховуючи вимоги ст.ст.183, 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності в разі подільності речі без втрати її цільового призначення . Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності , право користування на земельну ділянку , на якій вони розташовані , без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника( землекористувача). Відповідно до п.6 Інструкції " Про порядок виділу житлових будинків із складу домоволодіння в містах ,селищах міського типу " виділу житлових будинків зі складу домоволодіння повинно спочатку вирішити питання про виділ частки власника з загального майна .

В даному випадку вимоги закону дозволяють здійснити такий виділ, оскільки майно не є майном з особливим режимом використовування, при якому використовування, розпорядження, володіння встановлюється спеціальним законодавством.

Будь-які обмеження щодо права власника на виділ у натурі частки із спільного майна, встановлені законом, відсутні.

На підставі викладеного, суд вбачає правові підстави для задоволення як заявлених позовних вимог позивача .

На підставі викладеного , керуючись статтями 15,16, 183, 319 ,321, 317 , 334 , 356 , 357, 358, 360, 361, 364, 367, 377 Цивільного кодексу України , ст.ст. 8, 10,11, 60, 88-89 , 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Євпаторійської міської ради про виділ частки в цілому та визнання права власності на нерухоме майно в цілому - задовольнити.

Виділити в цілому зі складу домоволодіння АДРЕСА_1 , 29/100 частки, які складаються з житлового будинку літ. «А» загальною площею 123,8 кв.м, житловою площею 59,8 к в.м, належних на праві власності ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на житловий будинок літ. « А» загальною площею 123,8 кв.м , житловою площею 59,8 кв.м, розташований АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, належну йому на підставі договору купівлі- продажу від 21.12.2011 р. реєстровий № 1593 та на квартиру АДРЕСА_2, належну йому на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 22.03.2012 р. реєстровий №226 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07.02.2014 р. о 13.00 год.

Суддя: О.М. Куликовська