Ухвала суду № 37064318, 05.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"05" лютого 2014 р. Справа № 817/3810/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представників позивача: Приходько Т.В., Кушнерук Л.І.,

представника відповідача: Якимчука Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" грудня 2013 р. у справі за позовом Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 позов задоволено повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 21.10.2013 № 0000411544 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року на 3027576,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1513788,00 грн., - визнано протиправним та скасовано.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 458,80 грн.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники позивача в засіданні суду проти доводів й вимог скарги заперечили, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просили залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000411544 від 21.10.2013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3027576,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1513788,00 грн.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу про порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту грудня 2012 року ПДВ в сумі 1961229,66 грн. та січня 2013 року ПДВ в сумі 1061532,88 грн. по взаємовідносинах з НАК "Нафтогаз України", що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 1961229,66 грн. та заниження позитивного значення за січень 2013 року на суму 1061532,88 грн., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2013 року на 3022762,54 грн.

Позивач вказує, що спірний податковий кредит сформований ним у відповідності до приписів податкового закону, а відтак підстав для його неврахування у податкового органу не було. Зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість вважає неправомірним.

З приводу позовних вимог судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі справи, Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 01.09.2005, код ЄДРПОУ 30841056, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Рівне з 14.06.2000, зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100024514 від 24.02.2007; види діяльності: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; розподілення електроенергії; торгівля електроенергією; виробництво електроенергії; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.214, т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 25.09.2013 № 306 та направлення від 25.09.2013 № 51/17-16-15-01 уповноваженою особою Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області згідно з пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України в період з 26.09.2013 по 02.10.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, за січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 28/17-16-15-01/30841056 від 09.10.2013 (а.с.14-27, т.1), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ст.185, ст.187, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 3 027 576,00 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі акта перевірки № 28/17-16-15-01/30841056 від 09.10.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000411544 від 27.10.2013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2013 року на 3027576,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1513788,00 грн. (а.с.12-13, т.1).

Окружним судом встановлено, що згідно з поданою КП "Теплотранссервіс" РМР до ДПІ у м.Рівному податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року з додатками (а.с.62-77, т.1) сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 5099631 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах, відображена в рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: грудень 2012 року в сумі 5099631 грн., про що зазначено в додатку 2 до декларації за січень 2013 року (а.с.67, т.1).

На думку апеляційного суду, необґрунтованими є доводи податкового органу щодо неврахування КП "Теплотранссервіс" РМР при поданні податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року результату акта позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2011 по 31.12.2012 від 14.06.2013 № 405/22-200/30841056, якою встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 4813 грн.

При цьому, суд враховує, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки КП "Теплотранссервіс" РМР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 (довідка від 21.06.2013 №424/22-200/30841056) підтверджено правомірність формування КП "Теплотранссервіс" РМР задекларованих сум податкового кредиту в листопаді-грудні 2012 року (а.с.41, т.1). Окрім цього, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному від 01.07.2013 № 0002742342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі акта перевірки від 14.06.2013 № 405/22-200/30841056 (а.с.235), оскаржене КП "Теплотранссервіс" РМР до Рівненського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №2а/1770/3237/13-а. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень на час вирішення даного адміністративного спору відомості щодо набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а/1770/3237/13-а відсутні. Відповідно до приписів п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За змістом пп.3.14.3, пп.3.14.4 акта перевірки в ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), а саме встановлено взаємовідносини з НАК "Нафтогаз України".

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з поданою КП "Теплотранссервіс" РМР податковою декларацією з ПДВ за листопад 2012 року від 20.12.2012 з додатками включено до складу податкового кредиту з ПДВ по НАК "Нафтогаз України" суму 741860,92 грн. по податкових накладних, виписаних в листопаді 2012 року (а.с.114, т.1).

Податковою декларацією з ПДВ за грудень 2012 року від 21.01.2013 з додатками КП "Теплотранссервіс" РМР включено до податкового кредиту по НАК "Нафтогаз України" суму ПДВ 1973877,05 грн. по податкових накладних, виписаних в листопаді 2012 року (а.с.95, т.1).

Податковою декларацією з ПДВ за січень 2013 року від 20.02.2013 з додатками КП "Теплотранссервіс" РМР включено до податкового кредиту по НАК "Нафтогаз України" суму ПДВ 1061532,88 грн. по податкових накладних, виписаних в листопаді 2012 року (а.с.73).

Отже, КП "Теплотранссервіс" РМР в листопаді-грудні 2012 року та січні 2013 року сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних НАК "Нафтогаз України", виписаних в листопаді 2012 року, на загальну суму 3777270,85 грн. (741860,92 +1973877,05 + 1061532,88).

Відповідач вважає, що оскільки НАК "Нафтогаз України" задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в листопаді 2012 року в сумі 754508,31 грн. по взаємовідносинах з КП "Теплотранссервіс" РМР, відповідно не задекларовано податкові зобов'язання в сумі 3022762,54 грн. (3777270,85-754508,31), неможливо підтвердити формування податкових зобов'язань контрагентом-постачальником за листопад 2012 року з позивачем, а тому КП "Теплотранссервіс" РМР в порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.3 , п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до податкового кредиту грудня 2012 року ПДВ в сумі 1961229,66 грн. та січня 2013 року ПДВ в сумі 1061532,88 грн., чим завищено суму податкового кредиту за грудень 2012 року на 1961229,66 грн. та за січень 2013 року на 1061532,88 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 1961229,66 грн. та заниження суми позитивного значення за січень 2013 року на суму 1061532,88 грн., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2013 року на суму 3022762,54 грн.

Апеляційний суд, погоджуючись з думкою суду попередньої інстанції, вважає вищевказаний висновок податкового органу хибним з урахуванням наступного.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рівненським окружним адміністративним судом встановлено, що Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" РМР (Покупець) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2481/11 від 30.09.2011, за умовами якого було передбачено поставку покупцю природного газу в IV кварталі 2011 року та у 2012 році для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (а.с.163-168, т.1).

30.09.2011 року між тими сторонами укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2318/11, за умовами якого було передбачено поставку НАК "Нафтогаз України" для КП "Теплотранссервіс" РМР природного газу в IV кварталі 2011 року та у 2012 році для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (а.с.169-174, т.1).

Крім цього, 25.12.2012 між НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та КП "Теплотранссервіс" РМР (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2718-ТЕ-28, за умовами якого передбачено поставку до позивача природного газу в 2013 році для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (а.с.124-129, т.1) та договір № 13/2719-БО-28, за умовами якого передбачено поставку в 2013 році до позивача природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (а.с.130-135, т.1).

Відповідно до п.3.1 обумовлених вище договорів продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п.3.3 вищевказаних договорів приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

При цьому, пунктом 3.4 договорів передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Колегія суддів наголошує, що про виконання НАК "Нафтогаз України" договірних зобов'язань щодо поставки позивачу природного газу у відповідних періодах свідчать акти №21-РКТ/12 підтвердження обсягів протранспортованого природного газу газорозподільною організацією ПАТ "Рівнегаз" до КП "Теплотранссервіс" РМР від 30.09.2012, від 31.10.2012, від 30.11.2012, від 31.12.2012 та акт №РВ 000001443 від 31.01.2013 (а.с.175,182,191,204,209, т.1), а також підписані уповноваженими особами НАК "Нафтогаз України" акти приймання-передачі природного газу (а.с.176, 179, 183, 186, 192, 195, 198, 201, т.1);

На вищевказані акти приймання-передачі природного газу постачальником НАК "Нафтогаз України" виписано позивачу податкові накладні (а.с.46, 50, 52, 54, 56, 58, 180, 187, т.1).

Актом перевірки стверджено (арк.акта 9, а.с.22), що КП "Теплотранссервіс" РМР по податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року сформовано податковий кредит грудня 2012 року на суму 1973877,05 грн. та січня 2013 року на суму 1061532,88 грн., що сторонами визнається. При цьому висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 1961229,66 грн. та за січень 2013 року на 1061532,88 грн. (всього 3022762,54 грн.) грунтується на наявній розбіжності за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а саме: НАК "Нафтогаз України" не задекларовано податкові зобов'язання в листопаді 2012 року по операціях з КП "Теплотранссервіс" РМР в сумі 3022762,54 грн.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З огляду на наведене реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Слід зазначити, що вищевказані податкові накладні НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року заповнені у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" та зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, що стверджено відповідними витягами з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.59,188,57,181,47,51,55,53,47), а відтак такі податкові накладні слугували належною підставою для формування позивачем податкового кредиту.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Підпунктом 14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Окружним судом встановлено, що в грудні 2012 року КП "Теплотранссервіс" РМР оплачено платіжними дорученнями для НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ 45 033 261,27 грн. та в січні 2013 року 8 800 000,00 грн. (а.с.60.61, т.1).

За таких обставин, як вважає судова колегія, формування позивачем спірного податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2012 року та січні 2013 року по податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року відповідає приписам Податкового кодексу України, позаяк здійснене на підставі належно оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, за касовим методом - по даті списання коштів з банківського рахунку платника податків в рахунок оплати вартості поставленого природного газу. При цьому реальність поставки НАК "Нафтогаз України" позивачу природного газу в обсягах та за вартістю, зазначеною в таких податкових накладних, підтверджена дослідженими судом актами приймання-передачі природного газу, які є належними та допустимими доказами в розумінні статті 70 КАС України, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Посилання податкового органу на факт недекларування НАК "Нафтогаз України" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2012 року по взаємовідносинах з КП "Теплотранссервіс" РМР не може бути визнане обґрунтованою підставою для неврахування правомірно сформованого позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2012 року та січні 2013 року з урахуванням такого.

Як встановлено з акта перевірки (арк. акта 9 а.с.22) за даними інформаційних систем податкового органу НАК "Нафтогаз України" подано декларацію за листопад 2012 року від 20.12.2012, відповідно до додатку 5 включено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму 2475666,58 грн. по КП "Теплотранссервіс" РМР.

Уточнюючим розрахунком від 20.02.2013 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року НАК "Нафтогаз України" виключено зі складу податкових зобов'язань суму -2473658,27 грн. по КП "Теплотранссервіс" РМР.

Уточнюючим розрахунком від 20.03.2013 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року НАК "Нафтогаз України" включено до податкових зобов'язань суму +752500,00 грн. по КП "Теплотранссервіс" РМР.

Всього, НАК "Нафтогаз України" згідно з поданою податковою декларацією з ПДВ за листопад 2012 року, з врахуванням уточнюючих розрахунків, по взаємовідносинах з КП "Теплотранссервіс" РМР задекларовано податкових зобов'язань в сумі 754508,31 грн. (2475666,58 - 2473658,27 +752500,00).

Тобто, НАК "Нафтогаз України" проведено коригування податкових зобов'язань в сторону зменшення по КП "Теплотранссервіс" РМР, що призвело до розбіжності з податковим кредитом, задекларованим КП "Теплотранссервіс" РМР.

Згідно з п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, відповідно до пп. "а" пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

В абз.9 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а зокрема така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до приписів абз.7 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

На думку колегії суддів, оскільки реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється в порядку, визначеному законом для реєстрації податкової накладної, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що визначені законом правові наслідки відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають застосуванню також в разі відсутності факту реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

У справі відсутні докази, що КП "Теплотранссервіс" РМР отримувало розрахунки коригувань до податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року, по яких було сформовано спірний податковий кредит.

Відповідачем не надано доказів реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року, по яких позивачем сформовано спірний податковий кредит в грудні 2012 та січні 2013 року.

Окрім цього, відповідно до довідки Державної податкової інспекції у м. Рівному від 21.06.2013 №424/22-200/30841056 "Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 по 31.12.2012" податковим органом встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних немає зареєстрованих розрахунків коригування по податкових накладних НАК "Нафтогаз України", по яких було включено КП "Теплотранссервіс" РМР суми ПДВ до складу податкового кредиту листопада-грудня 2012 року (а.с.31-41, т.1).

Судова колегія вважає, що акти приймання-передачі природного газу, спожитого КП "Теплотранссервіс" РМР у вересні-грудні 2012 року, які оформлені 31.01.2013 (а.с.216-223, т.1), не можуть бути обґрунтованою підставою для неврахування податкового кредиту, сформованого позивачем в грудні 2012 та січні 2013 року по податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази, що податкові зобов'язання постачальника за листопад 2012 року були відкориговані в сторону зменшення саме з урахуванням обумовлених актів приймання-передачі від 31.01.2013, а розрахунки коригувань до податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року у встановленому порядку не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про помилковість тверджень податкового органу про завищення КП "Теплотранссервіс" РМР податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 4813,00 грн. (по акту від 14.06.2013 № 405/22-200/30841056), на суму 1961229,66 грн. (по податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року), завищення податкового кредиту за січень 2013 року на 1061532,88 грн. (по податкових накладних НАК "Нафтогаз України" за листопад 2012 року), на загальну суму 3027575,54 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на 1961229,66 грн. та заниження суми позитивного значення за січень 2013 року на суму 1061532,88 грн.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп."а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Колегія суддів вважає, КП "Теплотранссервіс" РМР спірний податковий кредит в грудні 2012 року та січні 2013 року сформований правомірно, суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2013 року розраховано відповідно до п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а відтак висновок податкового органу про завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року на 3027576 грн. суд вважає необґрунтованим, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На думку апеляційного суду, Рівненський окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 21.10.2013 № 0000411544 не відповідає критеріям правомірності, а тому має бути скасовано.

Підсумовуючи викладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради вул.Д.Галицького,27,м.Рівне,33027

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023