Постанова № 37063617, 04.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р. Справа № 805/490/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 37 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 64 893,46 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – позивач, Красноармійська ОДПІ) звернулась до суду з позовною заявою до державного підприємства «Селидіввугілля» (далі – відповідач, ДП «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 64 893,46 гривень, з яких: екологічний податок – 8 841,26 гривень, плата за користування надрами – 55 314,42 гривень та збір за геологорозвідувальні роботи – 737,78 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України, та є боржником перед бюджетом. Станом на 10.01.2014 року, через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань, ДП «Селидіввугілля» має податковий борг у розмірі 64 893,46 гривень, з яких: екологічний податок – 8 841,26 гривень, плата за користування надрами – 55 314,42 гривень та збір за геологорозвідувальні роботи – 737,78 гривень.

Оскільки вказана заборгованість у добровільному порядку сплачена не була, то позивач просить суд стягнути її у судовому порядку.

4 лютого 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, позивачем надано клопотання про розгляд справи без участі його представників.

У судовому засіданні 27 січня 2014 року представником відповідача надані заяви про визнання позовних вимог у повному обсязі та про встановлення порядку виконання судового рішення. 4 лютого 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, відповідачем надано клопотання про розгляд справи без участі його представників, в якому зазначено, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та підтримує заяву про встановлення порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) зареєстровано виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 6 червня 2005 року як юридична особа, за номером 1 276 102 0097 000226, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №391754.

Довідкою №62 від 16.04.2010 року про взяття на облік платника податків визначено, що ДП «Селидіввугілля» з 8 червня 2005 року за №56 перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ, правонаступником якої є позивач.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Проте, відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання, у зв’язку з чим станом на 2 грудня 2013 року ДП «Селидіввугілля» має податковий боргу в розмірі 64 893,46 гривень, з яких: екологічний податок – 8 841,26 гривень, плата за користування надрами – 55 314,42 гривень та збір за геологорозвідувальні роботи – 737,78 гривень.

Контролюючим органом відповідачу були виставлені податкові повідомлення-рішення від 28.10.2013 року за несвоєчасну сплати податкових зобов’язань: №000751500 року на суму 737,78 гривень за збір за геологорозвідувальні роботі, виконанні за рахунок державного бюджету; №00761500 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавне значення; №000771500 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавне значення; №000781500 на суму 245,00 гривень за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; №000791500 на суму 5 795,70 гривень за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; №000801500 за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах.

Дані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, тому є узгодженими.

Відповідно до статті 242 ПУ України, об'єктом та базою оподаткування екологічного податку є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;

- обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

- обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;

- мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепла та електроенергії;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Пунктом 250.1 статті 250 ПК України визначено, що для екологічного податку встановлений звітний податковий період, що дорівнює календарному кварталу.

Згідно з пунктом 250.2 статті 250 ПК України, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 та підпунктами 240.2-1.1 і 240.2-1.3 пункту 240.2-1 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку у контролюючих органах;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах;

- за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів - за місцем перебування платника податку на податковому обліку в контролюючих органах.

Відповідно до статті 262 ПК України, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Пунктом 263.1 статті 263 ПК України, визначено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України, визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України, визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Станом на 3 лютого 2014 року через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань відповідач має податковий борг в розмірі 64 893,46 гривень, з яких: екологічний податок – 8 841,26 гривень, плата за користування надрами – 55 314,42 гривень та збір за геологорозвідувальні роботи – 737,78 гривень.

Зазначені дії відповідача суперечать вимогам статті 67 Конституції України, згідно якої кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий борг підтверджується розрахунком суми податкового боргу та двостороннім актом звірки розрахунків з бюджетом.

Згідно зі статтею 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В пункті 95.2 статті 95 ПК України, передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня: надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У зв'язку з наявністю податкового боргу, відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21.12.2000 № 2181, який діяв на час виникнення податкового боргу, підприємству була вручена перша податкова вимога №1/92 від 01.07.2005 року на суму 47 662 577,06 гривень та друга податкова вимога №2/103 від 05.08.2005 року на суму 81 629 904,39 гривень, якими попереджено про те. що на активи підприємства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення.

Проте, заходи, вжиті органом податкової служби, не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв’язку з тим, що відповідач постійно має несплачену податкову заборгованість, вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено,що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 ПК України, передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача станом на 3 лютого 2014 року існує податковий борг у розмірі 64 893,46 гривень, з яких: екологічний податок – 8 841,26 гривень, плата за користування надрами – 55 314,42 гривень та збір за геологорозвідувальні роботи – 737,78 гривень, який підлягає стягненню з рахунків платника податків у обслуговуючих банках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» в судовому засіданні надало клопотання про встановлення порядку виконання судового рішення шляхом наданні відстрочення виконання постанови суду по справі №805/490/14 строком на 3 роки (36 місяців).

Заява мотивована тим, що у підприємства відсутня можливість одразу сплатити всю суму боргу у зв’язку з складним фінансово-економічним становищем. Підприємство включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Крім цього, ДП «Селидіввугілля» не має достатніх коштів для своєчасного погашення заборгованості за податковими зобов’язаннями перед бюджетом, оскільки майно підприємства знаходиться у податковій заставі, накладено арешт на більшу частину грошових коштів, які знаходяться у банківських установах, що в свою чергу ускладнює погашення суми заборгованості. Державна підтримка на собівартість не дозволяє збалансувати економічні показники підприємства, а тому ДП «Селидіввугілля» є планово-збитковим. В наслідок аварії на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго», яка є вантажоодержувачем за договором поставки вугілля між «Селидіввугілля» та ДП «Вугілля України», на підприємстві заявника зменшилось споживання вугілля.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Частиною 2 статті 263 КАС України, визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали заяви, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посилання заявника на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме: звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 року та балансом (звіт про фінансовий стан) станом на 30 червня 2013 року.

Фінансовий стан підприємства нестабільний, підприємство залежить від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про залежність заявника від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності.

Відповідно до звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2013 року та балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 30 червня 2013 року, оборотні активи склали 169 575 тис. грн., поточні зобов’язання і забезпечення збільшились на 93 012 тис. грн. в порівняні з минулим періодом, фінансові результати підприємства виявили збиток у розмірі 98 335 тис. грн.

Наведене свідчить про неможливість одночасного погашення всієї суми заборгованості, так як його наслідком стане подальше накопичування податкового боргу підприємства та подальшого збільшення розміру кредиторської заборгованості у значних розмірах, в той час як застосування відстрочення виконання постанови суду забезпечить стабільне функціонування та розвиток підприємства і можливість оплати заборгованості у майбутньому.

Перебування майна ДП «Селидіввугілля» у податковій заставі підтверджується постановами про арешт коштів боржника та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Суд приймає до уваги посилання заявника щодо відстрочення виконання постанови на 36 місяців, оскільки ним надано: баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30 червня 2013 року та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 року.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови суду відповідачем та свідчать про необхідність відстрочення виконання даної постанови.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При розгляді наданої відповідачем заяви суд виходив з того, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ця стаття не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочення виконання рішення.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Враховуючи вищевикладене та наявні обставини, що ускладнюють виконання постанови, з урахуванням фінансового положення заявника, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви та надання відстрочення виконання даної постанови суду строком на 3 роки (36 місяців року) починаючи з січня 2014 року.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 14, 16, 20, 36, 46, 49, 54, 59, 95, 262, 263 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 64 893,46 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків державного підприємства «Селидіввугілля» (адреса: вул. Карла Маркса, 41, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 33426253) у банківських установах на користь Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 64 893 (шістдесят чотири тисячі вісімсот дев’яносто три) гривні 46 (сорок шість) копійок, з яких: екологічний податок – 8 841 (вісім тисяч вісімсот сорок одна) гривня 26 (двадцять шість) копійок, плата за користування надрами – 55 314 (п’ятдесят п’ять тисяч триста чотирнадцять) гривень 42 (сорок дві) копійки та збір за геологорозвідувальні роботи – 737 (сімсот тридцять сім) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

Задовольнити заяву державного підприємства «Селидіввугілля» про встановлення порядку виконання судового рішення.

Відстрочити виконання даної постанови 3 роки (36 місяців), з моменту набрання постановою законної сили.

Постанову складено та підписано 4 лютого 2014 року в порядку письмового провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.