Ухвала суду № 37063525, 05.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/2003/13-ц Провадження № 22-ц/795/309/2014 Головуючий у I інстанції -Сташків В. Б. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А.при секретарі:Руденко О.М.за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Добрянської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2013 року та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2013 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до Добрянської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Апелянт зазначає, що нею доведені обставини щодо законності об'єкта володіння, добросовісності, відкритості, давності та безперервності володіння об'єктом нерухомості, які передбачені ст. 344 ЦК України. На думку апелянта, до винесення судом відповідного рішення у справі спадщина не може вважатися відумерлою, а тому твердження суду, що відумерла спадщина не може бути об'єктом набувальної давності не ґрунтуються на законі. Крім того, судом не враховано ту обставину, що відповідач по справі - Добрянська селищна рада Ріпкинського району Чернігівської області позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.1974 року за № 176 ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_7 1/2 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1(а.с.10).

На підставі договору купівлі-продажу від 17.05.1978 року за № 119 ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_8, який діяв за довіреністю від ОСОБА_7, 1/2 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, в Спадковому реєстрі відсутня інформація про відкриття після його смерті спадкових справ.

Згідно листа КП «Чернігівське МБТІ» від 01.10.2013 року, станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_6, на підставі договорів купівлі-продажу від 19.09.1974 року за № 176 та від 17.05.1978 року за № 119., безхозним воно не визнавалось (а.с.8, 12).

Як вбачається з матеріалів справи, Добрянська селищна рада Ріпкинського району, як орган місцевого самоврядування не вчинила жодних дій з метою переходу відумерлої спадщини у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, у власність територіальної громади як це передбачено ст. 1277 ЦК України.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 проживає без реєстрації в даному житловому будинку з 2001 року та використовує земельну ділянку розміром 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, якою раніше користувався ОСОБА_6(ас.8).

У п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, 2004 року встановлено, що правила книги шостої (спадкове право) Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, позивач у відповідності до ч.1ст.60 ЦПК України повинен довести обставини, які мають значення для справи, а саме: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Зокрема, добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати , що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.

Як на підставу своїх вимог ОСОБА_5, посилалася на те, що вона з 2001 року добросовісно, відкрито, та безперервно володіла АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 1277 ЦК України не визначено граничного строку для подачі відповідним органом місцевого самоврядування заяви про визнання спадщини відумерлою, зважаючи на те, що діючим законодавством не передбачена відмова територіальної громади від набуття права власності в порядку встановленому даною статтею, враховуючи те, що відумерла спадщина, яка не оформлена за територіальною громадою не може бути об'єктом набувальної давності.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Так, відповідно до положень частини 5 ст.1277 ЦК України спадщина не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою, в населених пунктах де нема нотаріуса,- відповідними органами місцевого самоврядування. Охорона спадкового майна триває від моменту, коли стало відомо про відсутність спадкоємців, неприйняття ними спадщини, і до визнання спадщини відумерлою та переходу її у власність органів місцевого самоврядування(ст. 1283 ЦК України).

Оскільки АДРЕСА_1 є спадковим майном, яке внаслідок об'єктивних чинників не перейшло до спадкоємців, і згідно з чинним законодавством передбачено визнання такої спадщини відумерлої за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, тому на думку апеляційного суду відсутні такі обставина, які мають значення для справи це - відкритість та добросовісність володіння чужим майном.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дослідивши обставини справи, обґрунтовано у відповідності із частиною 4ст.174 ЦПК не взяв до уваги визнання позову відповідачем - Добрянською селищною радою.

Таким чином, після оцінки фактичних обставин справи, та визначення їх правового характеру, а також змісту правових норм ст. ст.344, 1277 ЦК України, суд першої інстанції давши правильну правову кваліфікацію обставин справи, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі не навела будь-яких доводів на підтвердження незаконності оскаржуваного рішення суду, яке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: