Ухвала суду № 37062959, 07.02.2014, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/166/14-ц Провадження № 2/450/648/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2014 р. суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., при секретарі Гук О.П., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивачем у цій справі ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було подано заяву про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме транспортний засіб марки «Богдан» д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2.

Свої вимоги мотивує тим, що для забезпечення можливості реального виконання рішення суду у цій справі необхідним є накладення арешту на транспортний засіб, що належить відповідачу на праві приватної власності. Вважають, що невжиття таких заходів може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки сума страхового відшкодування є значною, а відповідач може в будь-який момент відчужити належне йому майно.

У відповідності до вимог ст.151 ч.1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Статтею 151 ч.3 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду. Згідно вимог ст.152 ч.1 п.2 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

Проаналізувавши вимоги позивача, суд приходить до висновку про відмову в забезпеченні позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ППВСУ „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України, котрі підлягають застосуванню і при розгляді заяви про забезпечення позову, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч цим вимогам процесуального закону, заява не містить належного обґрунтування необхідності застосування обраного позивачем виду забезпечення позову, а також припущення позивача про те, що невжиття вказаного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,-

у х в а л и в :

В задоволенні заяви позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання копії такої.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяВ. Є. Мусієвський