Постанова № 37061369, 06.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2014 р. № 820/236/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Петренка С.В.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.09.2013 року № 0000112204, згідно з яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11834,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ "Енергоінвестпроект" за червень 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки №510/20-30-22-04/34633789 від 11.09.2013 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000112204 від 12.09.2013 року. Перевіркою встановлено, що позивачем не відображено суму штрафу, самостійно нарахованого платником у зв'язку із виправленням помилки, що передбачені ст. 120 Податкового кодексу України, однак, на думку позивача, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000112204 від 12.09.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про порушення позивачем ст. 120 Податкового кодексу України, а саме не відображено суму штрафу, самостійно нарахованого платником у зв'язку із виправленням помилки у податковій декларації, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" за червень 2013 року, за результатами якої складений акт від 11.09.2013 року за №510/20-30-22-04/34633789 (а.с.22-23).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про невідповідність суми штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку із виправленням помилки. Відповідальність платника передбачена п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України (а.с. 23).

На підставі акту перевірки від 11.09.2013 року за №510/20-30-22-04/34633789 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000112204 від 12.09.2013 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 11834,1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ (а.с. 24).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення рішення № 0000112204 від 12.09.2013 року в адміністративному порядку ( а.с.25-26), однак рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.11.2013 року № 3496/10/20-40-10-04-11 оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000112204 залишене без змін, а скарга ТОВ "Енергоінвестпроект" - без задоволення (а.с. 27).

Також судом встановлено, що 02.12.2013 року позивач звернувся із повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України на податкове повідомлення рішення № 0000112204 від 12.09.2013 року (а.с. 28-29), однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 18.12.2013 року № 17745/6/99-99-10-01-15 оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000112204 залишене без змін, а скарга ТОВ "Енергоінвестпроект" - без задоволення (а.с. 30), у зв'язку з чим товариство звернулось до суду за захистом своїх прав про оскарження даного податкового повідомлення-рішення.

З дослідженого акту перевірки №510/20-30-22-04/34633789 від 11.09.2013 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про те, що позивачем в порушення п.50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України не відображено суму штрафу, самостійно нарахованого платником у зв'язку із виправленням помилки у податковій декларації.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" за допомогою програмного забезпечення "М.Е.Doc" була надіслана податкова декларація з податку на додану вартість з позначкою "0110" за липень 2013 року, що підтверджується відповідними квитанціями № 1, та № 2 від 19.07.2013 року ( а.с. 10-13).

Судом встановлено, що у рядку 25 зазначеної декларації позивачем вказано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 236682,00 грн. (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджено, що з дотриманням строків Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" сума податку на додану вартість була повністю перерахована до Державного бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями № 3448 від 19.07.2013 року на суму 50000,00 грн. та платіжним дорученням № 3459 від 26.07.2013 року на суму 190000, 00 грн. (а.с. 18-19).

Абзац 1 пункту 50.1. ст. 50 Податкового Кодексу України передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзац 2 пункту 50.1. ст. 50 Податкового Кодексу України передбачає, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Пунктом 120.2 ст. 120 Податкового Кодексу України (на підставі якого нарахована штрафна санкція) передбачає, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Із матеріалів справи вбачається, що 26.07.20013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013р. у зв'язку із виправленням самостійно виправлених помилок, із якого вбачається, що ТОВ "Енергоінвестпроект" включило до рядку 25.1 суму податку на додану вартість, яка сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету (а.с. 14-17).

Відповідно до абз. 3 п. 50.1 Податкового Кодексу України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку

Також, суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 7 розділу V вказаного порядку передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.

Проте, суд звертає увагу, що оскільки помилка заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, яку позивач самостійно виявив не мала своїм наслідком заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів, нарахований податок відповідно до платіжних доручень на момент подання уточнюючого розрахунку вже було сплачено, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" правомірно не нараховано штраф, передбачений п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та не відобразило його у графі 6 рядка 26 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 розділу V вказаного порядку передбачено, що у спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011 - 012) у другій колонці вказується позначка (х) у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя - назву типу декларації.

У спеціальних полях для відміток рядків 0110-0140 указується позначка (х): у полі 0110 декларації, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Підпунктом 4.6.8 п.4.6 розділу V вказаного порядку зазначається, що у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110; частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140; спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0121-0123; частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок 25.2 декларації 0140; залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.

Як вбачається із податкової декларації із податку на додану вартість від 19.07.2013 року за червень 2013 року позивачем вказано тип декларації - 0110, таким чином, сума податку на додану вартість, вказана у рядку 25 декларації автоматично дорівнює сумі податку на додану вартість, яка сплачується до загального фонду державного бюджету (а.с.10-11).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлені у ході перевірки є необґрунтованими, внаслідок чого податковим органом безпідставно нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11834,10 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000112204 від 12.09.2013 року не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.09.2013 року № 0000112204, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, позовна вимога про визнання протиправного податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.09.2013 року № 0000112204, не підлягає задоволенню, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" підлягає задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.09.2013 року № 0000112204, згідно з яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11834,10 грн. з підстав викладених вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.09.2013 року № 0000112204, згідно з яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11834,10 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України ( УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, код банку 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Сумська, 17, кв. 11, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 34633789) судовий збір у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 03 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2014р.

Суддя С.О. Чудних