Ухвала суду № 37061190, 05.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 876/408/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортфрукт» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортфрукт» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпортфрукт» (далі - ТзОВ) звернулося до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Мукачівська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2013 року № 0001962202.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою, її оскаржив позивач, мотивуючи апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права.

Скаргу обґрунтовує тим, що суб'єкти господарювання є вільними у визначенні ціни договору, за винятком цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Податковий орган в порушення вимог законодавства визначив звичайні ціни на товар, продаж якого здійснювався на різних умовах - на складі через РРО та через укладенням договорів. Різні умови і способи продажу повністю відображались в первинних документах. Також відповідачем не досліджувався рівень цін на подібні товари у інших товариств, що не свідчить про об'єктивність проведеної перевірки. Крім цього, ТзОВ було враховано сезонний характер реалізації товару. А тому прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не видавались чеки на товар, реалізований через РРО, є неможливим ідентифікувати фактичну кількість покупців та кількість проданого товару одному покупцю. Враховуючи те, що кошти від не ідентифікованих осіб не вносились безпосередньо в касу підприємства, є неможливим визначити, чи дана оплата є фактичною чи має форму розрахунків «під реалізацію». Тому суд дійшов висновку, що реалізація згідно касових чеків не відповідає фактичній реалізації товарів на ТзОВ «Імпортфрукт», а відповідно ціна, зазначена в них, не може вважатися справедливою ринковою ціною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Мукачівською ОДПІ з 12.07.2013 року по 22.07.2013 року проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт № 89/22-00/37173013 від 29.07.2013 року. Перевіркою встановлено порушення пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 22049 грн.

За наслідками перевірки Мукачівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.09.2013р. № 0001962202, яким ТОВ "Імпортфрукт" збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 27561,25 грн. (в тому числі 22049 грн. основного платежу та 5512,25 грн. штрафної (фінансової) санкції).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Імпортфрукт" здійснювало імпорт цитрусових фруктів на територію України від нерезидента "SOPEX s.r.o." (Словаччина) та їх подальший продаж на території України. Реалізацію товару позивач відображав у видаткових накладних та касових чеках. Аналіз звітів реєстраторів розрахункових операцій свідчить про те, що продаж товару через реєстратор розрахункових операцій проводився позивачем на протязі дня протягом декількох хвилин на підставі двох або трьох чеків (акт перевірки стор. 7).

Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Закарпатська продовольча група", ТОВ "Дастор-Ужгород", ДП "Санаторій Шаян", ДП "Санаторій Синяк", ТОВ "Інтер-Пак", ВАТ "Мукачівський пивзавод", ТОВ "Піонер", Мукачівський військовий ліцей, Великолучівське СТ, Чинадіївське СТ, Сюртівське ССТ, Кольчинське СТ проводили закупівлю мандаринів свіжих від ТОВ "Імпортфрукт" у якості дрібно - оптових покупців так само як і інші неідентифіковані особи. Згідно умов поставки транспортні витрати по доставці несе ТОВ "Імпортфрукт". Транспортні витрати, при закупівлі мандаринів неідентифікованим особам несуть покупці.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем чеки РРО реальним покупцям не видавалися, що унеможливлює ідентифікувати фактичну кількість покупців та кількість проданих товарів одному покупцю. Ідентифікувати осіб яким продаж товару здійснювався шляхом проведення операцій через РРО не можливо.

З матеріалів справи вбачається, що кошти від неідентифікованих осіб не вносяться безпосередньо ними в касу підприємства, тому не можна встановити, чи дана оплата є фактичною чи реалізація кінцевому споживачу має форму розрахунків "під реалізацію".

Тому суд апеляційної інстанції приходить до переконання про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що реалізація згідно касових чеків не відповідає фактичній реалізації товарів на ТОВ "Імпортфрукт", а відповідно і ціна, яка зазначена в них не може вважатися справедливою ринковою ціною.

Під час судового розгляду було також встановлено, що ТОВ "Імпортфрукт" проводить реалізацію мандаринів свіжих споживачам за різними цінами, при цьому найвища ціна застосовується при продажу товару споживачам - юридичним особам, яких можливо встановити. При цьому, різниця в ціні неідентифікованому покупцю та споживачам - юридичним особам, яких можливо встановити становить більше, ніж 20%.

Як вбачається з Розрахунку для застосування звичайної ціни реалізації ТзОВ мандаринів свіжих на рівні звичайної ціни визначеної виходячи із мінімальної ціни реалізації для юридичних осіб за 2012 рік (а.с. 53-56) аналогічна різниця по цінах має місце і в інших періодах.

Відповідно до пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Підпунктом 153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Колегія суддів бере до уваги те, що відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом. Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Таким чином законодавча заборона щодо визначення податкового зобов'язання за непрямими методами не виключає можливості визначення податковим органом розміру доходу із застосуванням звичайних ціна на підставі інших положень законодавства.

З а таких обставин постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, оскільки суд вірно застосував норми матеріального права, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортфрукт» не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.195,197,199,200,205,206,254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортфрукт» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 807/3698/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула