Постанова № 37060977, 30.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/350

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

30 січня 2014 року 10:30 № 826/20034/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до 1) Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (далі - позивач, ТОВ "Дока Україна Т.О.В.") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 № 100250000/2013/600279/2, № 100250000/2013/600281/2, від 04.07.2013 № 100250000/2013/600296/2, визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2013 № 100250000/2013/01242, № 100250000/2013/01245, від 04.07.2013 № 100250000/2013/01261 та стягнення суми надміру сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 101 960,76 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/20034/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2013 закінчено підготовче провадження у справі № 826/20034/13-а і призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 28.01.2014 прибула представник позивача. Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 28.01.2014 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 28.01.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно з контрактом купівлі-продажу від 18.01.2013 № ІМ-1/2013, укладеного між підприємством "Дока Індастрі Гмбх" (Австрія) та ТОВ з ІІ "Дока Україна Т.О.В." (Україна), позивач купує новий опалубковий матеріал Дока та бувший у використанні, а також його компоненти, програмне забезпечення та рекламну продукцію.

Відповідно до п. 1.2 Контракту точне найменування товару, ціни, а також його кількість вказані в інвойсі, який є невід'ємним додатком до даного Контракту, на кожну поставку окремо.

Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок продавця протягом 90 днів з дати, вказаної в товарних інвойсах.

На підставі вказаного договору до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів представником митного брокера ФОП ОСОБА_1 було подано електронні митні декларації від 02.07.2013 № 100250000/2013/062170, № 100250000/2013/062181, від 04.07.2013 № 100250000/2013/062468 для митного оформлення товарів "вироби з дерева", що надійшли на адресу позивача. Суд звертає увагу, що вказані митні декларації позивач суду не надав.

Митна вартість товарів була задекларована за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявлених відомостей позивачем були подані наступні документи: контракт купівлі-продажу від 18.01.2013 № ІМ-1/2013 з додатком № 1 від 01.03.2013; інвойси від 27.06.2013 № 080155550, від 28.06.2013 № 080155679, від 26.06.2013 № 080155470; міжнародні автомобільні накладні (CMR) ТА - 61639 від 27.06.2013, ТА - 61726 від 28.06.2013, ТА - 61631 від 26.06.2013; довідки про транспортні витрати від 02.07.2013 № 02-07/13-2, 02-07/13, від 04.07.2013 № 04-07/13; картка обліку особи, що здійснює операції з товарами від 21.01.2013 № 100/2012/0005909; договір про надання послуг митного брокера від 02.11.2012.

За результатами розгляду поданих документів відповідач-1 направив декларанту позивача електронні повідомлення від 02.07.2013 та від 04.07.2013, вказавши при цьому на виявлені у документах розбіжності. Одночасно, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; прас-лист виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Представника митного брокера ФОП ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним переліком та проведено процедуру консультації з ним. Декларант повідомив про те, що на даний момент не має можливості надати додаткові документи, що підтверджується його особистим підписом на витягах з електронних повідомлень (Т. 1, арк. 152, 192, 207).

У зв'язку з цим, митну вартість ввезених товарів було самостійно скориговано відповідачем-1 за шостим (резервним) методом та прийняті оскаржувані рішення.

Зокрема, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 № 100250000/2013/600279/2 митну вартість товару "вироби з дерева, які використовуються при складанні будівельної опалубки як з'єднувальний елемент в конструкції, просочені антисептичним розчином та пофарбовані, нові. Doka балка. Виробник "Doka Industriе Gmbh" скориговано з 0,98 євро/кг до 1,95 євро/кг (Т. 1, арк. 45).

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 № 100250000/2013/600281/2 митну вартість товару "вироби з дерева, що використовуються при складанні будівельної опалубки як з'єднувальний елемент в конструкції, просочені антисептичним розчином та пофарбовані, нові. Doka балка. Виробник "Doka Industriе Gmbh" скориговано з 0,97 євро/кг до 1,95 євро/кг (Т. 1, арк. 67).

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 № 100250000/2013/600296/2 митну вартість товару "вироби з дерева, що використовуються при складанні будівельної опалубки як з'єднувальний елемент в конструкції, просочені антисептичним розчином та пофарбовані, нові. Doka балка. Виробник "Doka Industriе Gmbh" скориговано з 0,98 євро/кг до 1,95 євро/кг (Т. 1, арк. 88).

У зв'язку з прийняттям вищевказаних рішень відповідачем-1 відмовлено у митному оформленні митних декларацій від 02.07.2013 № 100250000/2013/062170, № 100250000/2013/062181, від 04.07.2013 № 100250000/2013/062468, та прийнято картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2013 № 100250000/2013/01242, № 100250000/2013/01245, від 04.07.2013 № 100250000/2013/01261 (Т. 1, арк. 44, 66, 87).

Товари було випущено у вільний обіг за митними деклараціями від 03.07.2013 № 100250000/2013/062322, № 100250000/2013/062336, від 04.07.2013 № 100250000/2013/062511 (Т. 1, арк. 24 - 28, 47 - 51, 69 - 71) із наданням позивачем гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, у межах строку дії гарантій позивач направив відповідачу-1 додаткові документи, що підтверджується листами від 19.09.2013 №№ 715, 716, 714 (Т. 1, арк. 40, 62, 83).

За результатами їх розгляду відповідач-1 повідомив про відсутність підстав для перегляду спірних рішень, про що свідчить лист Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 26.09.2013 № 14.1/2-24/5323 (Т. 1, арк. 43).

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, оцінюючи встановлені митним органом неповноту та розбіжності у поданих документах, суд виходить з наступного.

Як свідчить графа 33 "Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості" оскаржуваних рішень, то митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (не подано транспортний (перевізний) документ, а також додаткові документи на вимогу митниці: транспортні (перевізні) документи; виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); інші документи за бажанням декларанта для підтвердження заявленої митної вартості). Крім того, наявна у митного органу інформація призвела до виникнення сумніву у задекларованій вартості товару.

Стосовно витребування додаткових документів суд відзначає наступне.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. 1, арк. 118 - 120), з якого вбачається, що засновником та єдиним володільцем статутного капіталу позивача є компанія "Дока Гмбх" (Австрія).

Крім цього, як свідчать декларації митної вартості товарів від 02.07.2013 № 100250000/2013/062170, № 100250000/2013/062181, від 04.07.2013 № 100250000/2013/062468, які були надані суду представником відповідача-1, декларант позивача вказав на пов'язаність продавця та покупця товарів, водночас заперечив вплив взаємозалежності на ціну товару (Т. 1, арк. 144 - 146, 185 - 186, 199 - 201).

Враховуючи викладене, суд вважає пропозицію митниці надати додаткові документи з метою перевірки впливу взаємозалежності на ціну товарів доречною та обґрунтованою.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, застосовуються у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 12-15 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Частиною 16 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з частиною 17 статті 58 Митного кодексу України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до пункту 4 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:

а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

З аналізу вищезазначених законодавчих положень суд приходить до висновку, що підставою, яка унеможливлює визнання митної вартості товарів за ціною договору (контракту), є пов'язаність покупця та продавця, яка вплинула на ціну товару.

Відповідно до частини 18 статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем не було надано довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, розрахунок ціни (калькуляцію).

Враховуючи те, що продавець товару - фірма "Дока Індастрі Гмбх" (Австрія) є одноосібним учасником позивача, суд вважає, що ненадання вищевказаних документів не дозволяє контролюючому органу дійти однозначного висновку про відсутність впливу взаємопов'язаності сторін на ціну товарів.

В матеріалах справи наявний лист фірми "Doka Industriе Gmbh" (Австрія) від 28.02.2013 (Т. 1, арк. 179 - 180), згідно з яким калькуляція цін та вартості виробництва є комерційною таємницею та не може бути оголошена третім особам. Не заперечуючи право виробника на захист своєї комерційної таємниці, суд звертає увагу на те, що отримані відомості про митну вартість товару не можуть використовуватись в інших цілях. Крім цього, витребуваний митницею розрахунок (калькуляція) мала бути адресована підприємству, яке створене безпосередньо самим "Дока Індастрі Гмбх", а не третім особам.

На підтвердження висновку суду про істотне значення вищевказаних документів для перевірки правильності задекларованої вартості свідчать також положення п. 2.3 контракту, відповідно до якого при поставці нового опалубкового матеріалу Дока продавець надає покупцю знижки для розвитку ринку на окремі статистичні групи.

Згідно з п. 2.4 контракту продавець продає покупцю опалубковий матеріал Дока, що був у використанні, по зниженій ціні. Ціна залежить від строку експлуатації та фактичного стану матеріалу. Ціна на матеріал, що був у використанні, є нижчою від вартості нового опалубкового матеріалу від 1 до 80%.

Також, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не надавались до суду виписки з бухгалтерської документації, а також банківські платіжні документи, які з огляду на пункт 3.1 Контракту могли бути в наявності позивача.

Прайс-лист виробника, виданий для ТОВ "Дока Україна Т.О.В." на умовах поставки FCA Amstetten (Т. 1, арк. 174 - 176), носить адресний характер (згідно з листом виробника товару), відтак має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Інвойси від 27.06.2013 № 080155550 (Т. 1, арк. 148 - 149), від 28.06.2013 № 080155679 Т. 1, арк. 202 - 203), від 26.06.2013 № 080155470 (Т. 1, арк. 187 - 188) місять інформацію щодо знижки в розмірі 20 відсотків. Однак, згідно з експертними висновками Київської торгово-промислової палати від 19.09.2013 № Ц-593/2 (Т. 1, арк. 195 - 196), № Ц-593/3 (Т. 1, арк. 177 - 178), № Ц-593/4 (Т. 1, арк. 210 - 211) експертом проведено детальний аналіз та встановлено, що вартість зазначеного товару може відповідати заявленій, але без урахування знижок.

Таким чином, фактично з усього переліку витребуваних митницею документів наявний лише прайс-лист виробника товару. Враховуючи відсутність більшості з витребуваних додаткових документів, враховуючи всі обставини поставки, суд вважає, що коригування відповідачем-1 митної вартості здійснено правомірно.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 у справі № 826/15509/13-а (колегія суддів у складі головуючого Мамчура Я.С., Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі № 826/2765/13-а (колегія суддів у складі головуючого Гром Л.М., суддів Бєлової Л.В., Міщука М.С.).

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач-1 довів суду правомірність прийнятих ним рішень. Натомість, позивач не довів того, що задекларована вартість є близькою до вартості операцій відповідно до вимог частини 18 статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 02.07.2013 № 100250000/2013/600279/2, № 100250000/2013/600281/2, від 04.07.2013 № 100250000/2013/600296/2 не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2013 № 100250000/2013/01242, № 100250000/2013/01245, від 04.07.2013 № 100250000/2013/01261, суд зазначає, що підставою для їх прийняття стало коригування митної вартості товарів. Оскільки за результатами судового розгляду справи судом не зроблено висновок про протиправність коригування митної вартості, відтак підстави для скасування вищевказаних карток відмов та задоволення позову в цій частині також відсутні.

Стосовно позовної вимоги про стягнення суми надміру сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 101 960,76 грн. суд вважає доцільним зазначити, що будь-які відносини, які б потягли обов'язок Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві перерахувати на користь позивача надміру сплачені кошти з Державного бюджету України, не мали місця.

Крім цього, у разі задоволення вказаної позовної вимоги, суд фактично визначив би митну вартість ввезеного ним товару за першим методом, чим підмінив би митний орган.

Аналогічна позиція викладена в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17.12.2013 у справі № 21-439а13 (колегія суддів у складі головуючого Кривенка В.В., суддів Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.).

З огляду на вищевказане, заявлені позивачем вимоги до відповідача-2 також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." решту суми судового збору у розмірі 1 548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім грн. 45 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова