Постанова № 37060973, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року 08 год. 35 хв. № 826/13359/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській областідо третя особа,Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, -про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 126 783, 70 грн., -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинської області (далі - УПФУ в м. Нововолинську, позивач) з адміністративним позовом до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (далі - НМУ ім. О.О. Богомольця, відповідач) про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 126 783, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в 2006 році на підставі довідок про заробітну плату від 12.07.2006р. № 120/5 та від 02.10.2006р. № 120/5, отриманих від НМУ ім. О.О. Богомольця, УПФУ в м. Нововолинську здійснило обчислення та перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, 30 квітня 2013 року на адресу УПФУ в м. Нововолинську надійшла нова довідка НМУ ім. О.О. Богомольця про заробітну плату від 18.04.2013р. № 120/5-47, якою скасовано попередньо надані довідки від 12.07.2006р. № 120/5 та від 02.10.2006р. № 120/5 та наведена інша сума фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, із якої має визначатися пенсія (в меншому розмірі ніж у попередніх довідках про заробітну плату). Як наслідок, у зв'язку з виявленням розбіжностей між сумами фактичної заробітної плати ОСОБА_2, зафіксованих відповідачем в своїх довідках у 2006 році та у довідці в 2013 році, виданих вказаній фізичній особі для подання до органів Пенсійного фонду України, позивачем виявлено факт виплати пенсії ОСОБА_2 по інвалідності з переплатою у розмірі 126 783, 70 грн.

Крім того, позивач звертає увагу суду на той факт, що суми заробітної плати ОСОБА_2, які вказані у довідках про заробітну плату від 12.07.2006р. та від 02.10.2006р. за № 120/5, від 18.04.2013р. № 120/5-47, виданих відповідачем, відсутні в таких обсягах у розрахунково-платіжних відомостях і особовому рахунку фізичної особи.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н та б/д, додаткові пояснення та документи. В обґрунтування своїх письмових заперечень НМУ ім. О.О. Богомольця зазначає наступне: даний спір не є адміністративним і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах не виконував функції суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка надавала документи, необхідні для перерахунку пенсії позивачем; позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, оскільки дізнався про повну невідповідність довідок про заробітну плату ОСОБА_2 ще в 2006 році; позовні вимоги органу Пенсійного фонду України до відповідача щодо повернення надміру виплачених сум пенсії внаслідок надходження коригуюючої довідки про заробітну плату від 18.04.2013р. № 120/5-47, суперечать нормам ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки такі вимоги повинні спочатку пред'являтися безпосередньо пенсіонеру, який свого часу отримував суми відповідної пенсії; обрахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період виконання ним робіт в зоні відчуження, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, був проведений відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства України та за наявності всіх необхідних документів.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Третя особа в призначені судові засідання по даній справі не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час і місце судових засідань, жодних письмових пояснень (заперечень) і документів до суду не подала.

23 жовтня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що в серпні 2006 року ОСОБА_2, який згідно наказу № 386/л-1 від 23.08.1985р. був зарахований з 1 вересня 1985р. на 2 роки до клінічної ординатури, УПФУ в м. Нововолинську призначило пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки НМУ ім. О.О. Богомольця від 12.07.2006р. № 120/5, в якій були наведені відомості про фактичну заробітну плату фізичної особи для обчислення пенсії в розмірі 630, 00 грн.

В жовтні 2006 року ОСОБА_2 було повторно перераховано пенсію на підставі нової довідки НМУ ім. О.О. Богомольця від 02.10.2006р. № 120/5, виданої відповідачем клінічному ординатору ОСОБА_2, та в якій були наведені відомості про фактичну заробітну плату фізичної особи для обчислення пенсії в розмірі 1 640, 56 грн.

Надалі позивач та УПФУ в Шевченківському районі м. Києва своїми листами від 18.01.2013р. № 351/02-10 та від 14.12.2012р. № 23194/06 зверталися до НМУ ім. О.О. Богомольця з проханнями підтвердити документально факти зарахування, звільнення та відрядження ОСОБА_2 на роботу до зони відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протягом періоду з 26.04.1986р. по 11.05.1986р., та розміри сум фактичної заробітної плати пенсіонера, які були зазначені у довідках від 12.07.2006р. та від 02.10.2006р. за № 120/5, та або видати нову довідку про заробітну плату за такий період для розрахунку пенсії по інвалідності.

Своїм листом від 05.01.2013р. № 120/14-206 (вх. № 29/02 від 19.02.2013р.) відповідач повідомив орган УПФУ про відсутність у нього наказу про перебування ОСОБА_2 в Чорнобильській зоні та надав копії розрахунково-платіжної відомості особового рахунку ОСОБА_2, розпочатого з 1 вересня 1985р.

30 квітня 2013 року до УПФУ в м. Нововолинську надійшов супровідний лист НМУ ім. О.О. Богомольця від 18.04.2013р. № 120/5-48, в якому відповідач просив орган Пенсійного фонду України скасувати попередньо надані довідки від 12.07.2006р. та від 02.10.2006р. за № 120/5 та вважати наразі вірною нову довідку від 18.04.2013р. № 120/5-47. Відповідно до наведеного в цьому листі розрахунку оплати праці та самої довідки від 18.04.2013р. № 120/5-47, фактичний розмір заробітної плати за дні роботи в зоні відчуження склав 475, 26 грн. (в т.ч. за періоди з 28.04 по 30.04.1986р. в сумі 96, 00 грн., з 01.05 по 05.05.1986р. - 193, 50 грн., з 06.05 по 11.05.1986р. - 185, 76 грн.).

За результатами аналізу вказаних документів позивач прийшов до висновку, що дані особового рахунку пенсіонера ОСОБА_2 не відповідають даним, наведеним у довідках про заробітну плату від 12.07.2006р. та від 02.10.2006р. за № 120/5, від 18.04.2013р. № 120/5-47.

На підставі останньої довідки НМУ ім. О.О. Богомольця від 18.04.2013р. № 120/5-47 ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії, та виявлено, що сума переплати, яка виникла через помилку у попередніх довідках від 12.07.2006р. та від 02.10.2006р. за № 120/5 становить 126 783, 70 грн.

Позивач, встановивши, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок надання відповідачем недостовірних даних у довідках від 12.07.2006р. та від 02.10.2006р. за № 120/5, звернувся до суду з зазначеним позовом.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ (із змінами та доповненнями)(далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ).

Зі змісту норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положень Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210, вбачається, що обчислення пенсій відповідно до зазначеного Закону № 796-ХІІ , здійснюється відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України на підставі довідок про заробітну плату (особи).

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (в редакції чинній до 1 січня 2012 року)(далі - Закон № 1058-IV) довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Також за приписами норм ч. 1 і 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За приписами ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Нормою п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Вказані норми кореспондуються з положеннями процитованої вище частини другої ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. № 6-4 затверджений Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення.

Згідно п. 2 вказаного Порядку під визначенням «переплата пенсій та грошової допомоги» розуміється сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що наявними матеріалами справи, зокрема довідками від 12.07.2006р. і від 02.10.2006р. за № 120/5, від 18.04.2013р. № 120/5-47, які були видані НМУ ім. О.О. Богомольця ОСОБА_2 про заробітну плату для обчислення пенсії по інвалідності, цілком підтверджується той факт, що переплата пенсії мала місце внаслідок зловживань саме з боку відповідача.

Жодних обґрунтованих письмових та/або усних пояснень з питання причини виникнення розбіжностей між розмірами суми заробітної плати ОСОБА_2, зазначених в описаних вище довідках НМУ ім. О.О. Богомольця, відповідач суду не надав.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що дана справа не є адміністративною з урахуванням того, що в даному випадку орган Пенсійного фонду звертається до суду на виконання своїх повноважень, що випливає з положень ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та кореспондується з нормами п. 8 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, помилковими визнаються доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки про недостовірність довідок про заробітну плату орган Пенсійного фонду дізнався лише з листа відповідача від 30 квітня 2013 року, що свідчить про дотримання строку звернення до суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, буд 13, ідентифікаційний код 02010787) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області (місцезнаходження: 45400, м. Нововолинськ, просп. Дружби, буд. 8, ідентифікаційний код 20124939) суму надмірно виплаченої пенсії в розмірі 126 783 (сто двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.ексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова