Постанова № 37060950, 10.02.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4145/13-а

10 лютого 2014 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. за участю секретаря судового засідання Цвіркун О.О., за участю

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача Черпака М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови , -в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області від 08.11.2013 року ВП №39500584 про закінчення виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, відповідач не вжив заходів для виконання рішення суду, безпідставно та незаконно закінчив виконавче провадження, а тому просить суд визнати бездіяльність державного виконавця протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2013 року ВП №39500584.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області на примусовому виконанні перебував виконавчий лист №2а/1770/3128/2012 виданий 15.02.2013 року Рівненським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано КП «Рівненське ОБТІ» скасувати запис (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 23623604.

На підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі №№2а/1770/3128/2012, відповідачем винесено постанову від 16.08.2013 року ВП №36988765 про заміну виконавчого провадження, а саме боржника - КП «Рівненське ОБТІ» на реєстраційну службу Рокитнівського районного управління юстиції.

Постановою від 19.08.2013 року №36988765 відповідачем закінчено виконавче провадження , а виконавчий документ скеровано за підвідомчістю до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області для подальшого виконання.

Постановою від 28.08.2013 року ВП №39500584 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області відкрито виконавче провадження, копії постанови направлено боржнику (Реєстраційна служба Рокитнівського районного управління юстиції.

В вересні 2013 року, листом від 11.09.2013 року №123/09.38 Реєстраційна служба Рокитнівського районного управління юстиції повідомила відповідача про неможливість виконання судового рішення суду з поважних причин, в зв'язку з тим, що державні реєстратори прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав наділені повноваженнями щодо скасування державної реєстрації прав та записів про реєстрацію прав лише у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, посилаючись на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи надану боржником відповідь, в зв'язку з ускладненням виконання рішення, відповідач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду про зміну та порядок виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року №2а/1770/3128/2012, а саме зобов'язати Реєстраційну службу Рокитнівського районного управління юстиції перенести запис (номер запису 94-97 в книзі 1) ) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 23623604 з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та скасувати перенесений запис (подання до Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року).

Одночасно, відповідачем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження від 18.09.2013 року №39500584.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року у адміністративній справі №2а/1770/3128/2012 відмовлено у задоволенні подання державного виконавця про зміну способу та порядок виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року у адміністративній справі №2а/1770/3128/2012.

Постановою від 11.10.2013 року ВП №39500584 відповідачем поновлено виконавче провадження, копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

08.112013 року відповідачем складено акт державного виконавця про не виконання боржником рішення суду з поважних причин.

Постановою від 08.11.2013 року ВП №39500584 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області закінчено виконавче провадження.

Не погоджуючись з діями відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Порядок та умови здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Законом України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначені у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до частини першої, другої статті 17 цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, в частині першій статті 19 цього Закону державний зазначено, що виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. У разі виконання судового рішення про усунення перешкод у здійсненні права користування державним, комунальним майном чи майном громадських об'єднань у рамках виконавчого провадження, відкритого за заявою прокурора, строк для самостійного виконання рішення у постанові не зазначається, а примусове виконання судового рішення розпочинається невідкладно.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

З пункту 1 частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що державний виконавець має право зупинити виконавче у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, до розгляду питання по суті.

Як вбачається з пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Порядок виконання рішень зобов'язального характеру визначено главою 7 Закону України «Про виконавче провадження»

Зокрема, статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює загальні умови виконання рішень, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії.

Частина третя статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

У відповідності до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Тобто в ході примусового виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року, виконавцем було встановлено наявність обставини, які ускладнюють виконання зазначеного рішення та встановлено поважність причин невиконання боржником цього судового рішення. Згідно резолютивної частини рішення суду, саме Реєстраційну службу Рокитнівського районного управління юстиції було зобов'язано скасувати запис (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності. Тобто, дане рішення суду не можливо виконати без участі самого боржника. А тому, відповідач вжив передбачені законом можливості для здійснення виконання виконавчого документу та вчинив виконавчі дії у відповідності Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо звернення позивача уваги суду на неправомірні дії відповідача з початку виконавчого провадження та до зупинення виконавчого провадження ВП №39500584, суд зазначає, що Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року у справі № 817/3456/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, якою у задоволені позову відмовлено повністю, а тому обставини, які зазначив позивач в даній адміністративній справі досліджувались судами першої та апеляційної інстанції при розгляді та вирішенні адміністративної справи № 817/3456/13-а.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 лютого 2014 року.

Постанова не набрала законної сили

Згідно з оригіналом

Помічник судді Приходько О.Г.