Вирок № 37059410, 10.02.2014, Харцизький міський суд Донецької області

248/575/14-к

1-кп/248/104/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В..

за участю прокурора Бібукова ОС.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку кримінальне провадження за обвинуваченням :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Житомир Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою , не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

1. 16.03.2004 р. Харцизьким міським судом за ст.. 186ч1 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням на користь держави 20% заробітку;

2. 27.04.2005 р. Харцизьким міським судом за ст. 185ч 2 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;

3.07.07.2005 р. Харцизьким міським судом за ст..187 ч 2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі постанови Кіровського райсуду міста Макіївка від 24.12.2008 р. покарання замінено на виправні роботи з утриманням на користь держави 20% заробітку; на підставі постанови Харцизького міського суду від 08.06.2010 р. звільнено умовно-достроково від покарання на 7 місяців 15 днів.

в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ст.185ч 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення на став, та знов вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.

11 грудня 2013 року, приблизно о 00 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом із знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходився у АДРЕСА_2, де проживає потерпіла ОСОБА_4, яка дозволила йому знаходитись за вказаною адресою, та раніше надала ключі від даної квартири.

У зазначений час, а саме, 11 грудня 2013 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, у обвинуваченого ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір, спрямований на викрадення майна потерпілої ОСОБА_4

Реалізуючи свої злочинні наміри, переслідуючи корисливі цілі, обвинувачений ОСОБА_1 , повідомивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправдиві відомості щодо того, що

потерпіла ОСОБА_4 дозволили взяти її речі, попросив допомогти винести їх з квартири , на що останні погодились, не знаючи про злочинні наміри обвинуваченого, та допомогли йому винести з квартири потерпілої ОСОБА_4 належні їй речі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 навмисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, викрав належне потерпілій ОСОБА_4 майно, а саме, телевізор LG 32 LA620V, з картонною коробкою та пультом управління , вартістю 5359,90 грн., на який було встановлене програмне забезпечення Smart TV Standart, вартістю 349 грн. ; клавіатуру «Trust Compact Wireless Entertainment Keyboard» моделі 18155 з коробкою білого кольору, вартістю 399,90 грн.; чотири батарейки «DURACELL», вартістю 7,99 грн. кожна, на загальну суму 31,96 грн.; DVD-програвач «Samsung DVD-Р356KD», вартістю 400 грн.; штучну ялинку, висотою 180 см., вартістю 450 грн.; всього , на загальну суму 6990 грн. 76 коп.

Заволодівши викраденим і отримавши його в своє повне розпорядження, обвинувачений ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму. Викрадене повернуто.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю та пояснив , що 11 грудня 2013 року, приблизно о 00 год. 30 хв. з знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпивав спиртні напої у квартирі потерпілої ОСОБА_4, ключі від якої вона сама йому надала, та вирішив викрасти майно потерпілої, яке знаходилось у квартирі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким він пояснив, що ОСОБА_4 дозволили йому взяти належні їй речі, допомогли йому винести з квартири речі потерпілої, а саме, телевізор з пультом управління та картонною коробкою, на якому було встановлено програмне забезпечення Smart TV Standart, клавіатуру «Trust Compact Wireless Entertainment Keyboard» моделі 18155 в коробці білого кольору, чотири батарейки «DURACELL», DVD-програвач «Samsung DVD-Р356KD», штучну ялинку. Викрадене повернуто. Розкаюється у вчиненому.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , та його дії вірно кваліфіковані за ст. 185 ч 2 КК України.

В підготовче судове засідання обвинувачений та потерпіла ОСОБА_4 надано угоду про примирення, укладену ними 10 лютого 2014 року.

Згідно з даною угодою, потерпіла примирилась з обвинуваченим, який визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч 2 КК України, повністю відшкодував завдану потерпілій шкоду.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, у вигляді 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечує проти затвердження даної угоди про примирення, та просить призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просять вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, та ОСОБА_1 дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення , характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком

розуміє свої права, визначені ст.474 ч.5 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , а тому його дії кваліфікує за ст. 185 ч 2 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 міру покарання , узгоджену сторонами угоди про примирення.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення , укладену 10 лютого 2014 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 12013050550003940 від 11 грудня 2013 року .

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч 2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 10 лютого 2014 року покарання у вигляді 1 року обмеження волі .

На підставі ст..75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням , якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов.язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -виконавчої інспекції, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з,являтись на реєстрацію у вказану інспекцію.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом тридцяти днів з дня проголошення .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя